смт. Новомиколаївка
Іменем України
09 липня 2020 року Справа № 322/550/20 (Провадження № 3/322/249/20)
Суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області Гасанбеков С.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла до суду з Новомиколаївського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відносно: ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, а саме:
- постановою судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 24.04.2020 по справі № 322/352/20 підданий адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 08.06.2020 серії ВАБ № 279285, ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме: «08.06.2020 о 19 годині 00 хвилин гр. ОСОБА_2 знаходячись вдома за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки гр. ОСОБА_3 , вході чого висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим міг завдати гр. ОСОБА_4 шкоди психологічному здоров'ю.».
ОСОБА_2 підписав протокол, а під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зазначив, що 08.06.2020 у нього з дружиною виникла сварка через побутові проблеми, проте домашнього насильства відносно неї він не вчиняв.
Пояснення ОСОБА_1 підтверджуються поясненнями потерпілої ОСОБА_3 , яка зазначила, що 08.06.2020 ОСОБА_2 не вчиняв відносно неї домашнього насильства, а натомість між ними виникла незначна сварка на побутовому ґрунті.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з наступного.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Частиною другою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дія або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічним насильством є форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, обов'язковим елементом суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є умисел.
За змістом ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Проте, як випливає з матеріалів справи, між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виникла побутова сварка, що виключає наявність у ОСОБА_1 умислу на вчинення домашнього насильства. Свідків цієї сварки, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, немає. Ймовірності заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої внаслідок сварки, що відбулась 08.06.2020, з матеріалів справи не вбачається. До того ж, факт домашнього насильства заперечується і самою потерпілою.
З огляду на викладене суддя дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 221, 247, 283-285, 294 КУпАП, суддя
постановив:
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.С. Гасанбеков