Дата документу 18.03.2020
Справа № 334/26/20
Провадження № 2/334/1925/20
18 березня 2020 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого - судді Ісакова Д.О.,
при секретарі Бараш Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСББ «Перетворювач-1» про визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСББ «Перетворювач-1» про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСББ «Перетворювач-1» про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частку в квартирі АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 її батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі ордеру № 58, який було видано виконавчим комітетом Запорізької міської Ради вселились до квартири АДРЕСА_1 , яка знаходилась у ЖБК «Перетворювач-1». Членом ЖБК «Перетворювач-1» був її батько - ОСОБА_3 . В липні 1989 року батьки повністю виплатили пай за квартиру. 18 лютого 1997 року батьки розірвали шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько ОСОБА_3 помер.
Після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
За життя батько заповіту не залишив.
Спадкоємцями першої черги, після смерті ОСОБА_3 є вона ОСОБА_1 , як дочка померлого та син - ОСОБА_2 .
Протягом шести місяців, після смерті батька, вона та ОСОБА_2 звернулись до Другої Запорізької нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір ОСОБА_4 .
Після її смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
За життя мати заповіту не залишила.
Спадкоємцями першої черги, після смерті ОСОБА_4 є вона ОСОБА_1 , як дочка померлої та син - ОСОБА_2 .
У шестимісячний термін, після смерті ОСОБА_4 , спадкоємці із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались.
Позивачка вважає, що прийняла спадщину, фактично, оскільки була зареєстрована та мешкала разом з матір'ю на час смерті спадкодавця у спадковій квартирі.
Проте позивачці в оформленні права на спадкове майно, після смерті батьків, державним нотаріусом Другої Запорізької державної нотаріальної контори відмовлено, у зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавців на вищевказане нерухоме майно, у зв'язку з чим позивачка змушена звернутись за захистом своїх прав в судовому порядку.
Просить визнати за нею право власності на ј частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування, після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що разом становитиме ѕ частини вищезазначеної квартири.
Відповідачем ОСОБА_2 під час розгляду справи подано до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання за ним право власності на ј частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В позові він вказав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є його батьками, які під час шлюбу, на підставі ордеру № 58, який було видано виконавчим комітетом Запорізької міської Ради вселились до кооперативної квартири АДРЕСА_1 , яка належала ЖБК «Перетворювач-1» та за яку був повністю сплачений пай в липні 1989 року. Членом ЖБК «Перетворювач-1» був його батько - ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 батьки розірвали шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько ОСОБА_3 помер.
За життя батько ОСОБА_3 заповіту не залишив.
Після смерті батька ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями першої черги, після смерті ОСОБА_3 є він ОСОБА_2 , як син померлого та ОСОБА_1 , як дочка померлого.
Протягом шести місяців, після смерті батька, він та ОСОБА_1 звернулись до Другої Запорізької нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 його мати ОСОБА_4 померла.
Після смерті матері ОСОБА_4 відкрилась спадщина на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
За життя мати ОСОБА_4 заповіту не залишила.
Спадкоємцями першої черги, після смерті ОСОБА_4 є позивач за основним позовом ОСОБА_1 , як дочка померлої, яка прийняла спадок фактично, оскільки була зареєстрована та проживала разом зі спадкодавицею на час її смерті та ОСОБА_2 , як син померлої, позивач по зустрічному позову, який із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк до нотаріальної контри не звертався.
Позивачу по зустрічному позову ОСОБА_2 державним нотаріусом Другої Запорізької державної нотаріальної контори відмовлено в оформленні права на спадкове майно, після смерті батька, у зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавця на вищевказане нерухоме майно, у зв'язку з чим позивач, за зустрічним позовом, змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Просить визнати за ним право власності на ј частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка за основним позовом ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову не заперечує.
Відповідач за основним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив його позовні вимоги задовольнити, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає у повному обсязі.
Представник ОСББ «Перетворювач-1» в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Дослідивши матеріали справи, надані письмові докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Згідно вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є рідними братом та сестрою, що підтверджується свідоцтвами про їх народження (а.с.30, 68).
Їх батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.02.1970 року по 18.02.1997 рік, що підтверджується свідоцтвом про одруження та свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.21, 22).
Позивачкою за основними позовом змінено прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.29).
На підставі ордеру № 58 від 09.07.1974 року, виданого виконавчим комітетом Запорізької міської Ради ОСОБА_3 була надана двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.26).
З довідки ОСББ «Перетворювач-1» за № 8 від 19.04.2019 року вбачається, що вартість квартири виплачена повністю ОСОБА_3 в липні 1989 року (а.с.15).
Відповідно до ст. 128 ЦК України (в редакції 1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.
За положенням ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв до вступу в законну силу ЦК в редакції 2003 року, передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування,Ю набуває право власності на це майно.
Вказані норми узгоджуються зі ст. 384 ЦК України в редакції 2003 року, в якій зазначено, що положення ст.328 ЦК України в редакції від 16 січня 2003 року передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.
Таким чином, на момент виникнення права власності на спірну квартиру, а саме, в 1989 році діяло законодавство, відповідно до якого виникнення права власності не залежало від державної реєстрації прав на нерухоме майно. Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Отже, ОСОБА_3 , під час перебування в шлюбі з ОСОБА_4 , набув право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 у липні 1989 року, шляхом повної виплати вартості квартири, але не встиг повністю реалізувати своє право власності та отримати свідоцтво про право власності на зазначену квартиру.
Відповідно до ст.ст.22, 28 КпШС майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування та розпорядження цим майном.
У разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними .
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 року, він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Таким чином, судом встановлено, що кожному з подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належало по Ѕ частини в квартирі АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.23).
Зі спадкової справи № 481(2003) заведеної Другою Запорізькою держаною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 , яка розпочата 18 липня 2003 року, вбачається що із заявами про прийняття спадщини за законом, у встановлений законом строк, звернулись його діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.87-106).
До складу спадкового майна входить квартира АДРЕСА_1 , на яку відсутні правовстановлюючі документи, згідно відповіді ТОВ ЗМБТІ за № 11520 від 23.10.2017р.(а.с.100)
31 травня 2019 року державним нотаріусом Другої Запорізької державної нотаріальної контори винесена постанова про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавця на вищевказане майно (а.с.103).
18 лютого 2020 року державним нотаріусом Другої Запорізької державної нотаріальної контори винесена постанова про відмову ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , у зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавця на вищевказане майно (а.с.106).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла (а.с.24).
Зі спадкової справи № 161/2019 заведеною Другою Запорізькою державної нотаріальної конторою після смерті ОСОБА_4 , яка розпочата 22 жовтня 2019 року, вбачається що ОСОБА_1 звернулась із заявою про прийняття спадщини за законом, у відповідності до ст.1261 ЦК України (а.с.108).
ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_4 не звертався (а.с.107-120).
З відповіді Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради за № 04-07/3/9844 від 21.06.2019 року вбачається, що на день смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом з нею була зареєстрована ОСОБА_1 , що також підтверджується довідкою голови правління ЖБК «Перетворювач» за № 2 від 04.02.2019 року (а.с.116, 16).
25 жовтня 2019 року державним нотаріусом Другої Запорізької державної нотаріальної контори винесена постанова про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавця на вищевказане майно (а.с.120).
Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст.1261, 1267 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв її.
Відповідно до вимог ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, однак на час її відкриття не проживав постійно зі спадкодавцем, повинен подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини протягом 6-ти місяців з моменту її відкриття.
Згідно ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
В позасудовому порядку отримати свідоцтва про прийняття спадщини на спадкове майно, у вигляді частин квартири АДРЕСА_1 , яке відкрилось після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мають змоги, через відсутність свідоцтва про право власності на квартиру.
Таким чином, аналізуючи у сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Також, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження належними та допустимими доказами зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 , які підлягають задоволенню.
Керуючись статтями: 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСББ «Перетворювач-1» про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на ј частку в квартирі АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у сукупності становить ѕ частини квартири АДРЕСА_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСББ «Перетворювач-1» про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ісаков Д.О.