Єдиний унікальний номер справи 333/1870/20
Номер провадження 2-а/333/96/20
Іменем України
13 липня 2020 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Стоматова Е.Г., за участі: секретаря судового засідання Кравець І.С., позивача ОСОБА_1 , третьої особи - Чернов С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, третя особа: інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області старший сержант 2 батальйон 2 рота Чернов Сергій Сергійович про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху України, -
15 квітня 2020 року, позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції 2 батальйон, 2 рота Чернова Сергія Сергійовича серії ЕАК № 2359272 від 08.04.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень та закрити провадження по справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08 квітня 2020 року інспектором УПП в Запорізькій області старшим сержантом поліції Черновим Сергієм Сергійовичем відносно позивача винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕАК №2359272. Згідно даної постанови, ОСОБА_1 , 08 квітня 2020 року, біля 16:00 год. керував транспортним засобом марки ВАЗ 217030, номерний НОМЕР_1 стоячи на перехресті на червоне світло по вул. Парамонова-Говорухи, в м. Запоріжжі, здійснюючи поворот ліворуч не увімкнув завчасно відповідний світловий покажчик напрямку руху, чим порушив п. 9.4 правил дорожнього руху України. Відповідно до п. 9.4 правил дорожнього руху України подавати сигнал укажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру урахуванням швидкості руху, але не менш як за 50-100 м у населених пунктах за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру).
Позивач, стоячи на світлофорі перед перехрестям на червоне світло третім автоводієм завчасно до початку маневру (повороту ліворуч) включив покажчик повороту, а тому ніякого порушення Правил дорожнього руху не було. Також необхідно зазначити на даній ділянки дороги світлофор розташований на відстані близько 40-50 метрів до перехрестя та повороту ліворуч. Зі слів працівників поліції, згідно ПДР під час зміни напрямку в населеному пункті сигнал про зміну напрямку включається за 50-100 метрів. Позивачем було запропоновано працівникам поліції заміряти відстань, однак вони відмовилися посилаючись на те, що на їх погляд 50 метрів не було. Необхідно зазначити, що інспектор при винесенні постанови не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували мою вину у скоєнні правопорушення. На вимогу показати докази мого адміністративного правопорушення старший сержант ОСОБА_2 ніяк не відреагував. Також відповідачем, всупереч вимогам статті 268 КпАП України не було роз'яснено позивачу його права та обов'язки, а також не запропоновано надати свої пояснення у письмовій формі. Винесена постанова не відповідає даним вимогам, так як в ній не зазначено порядок її оскарження та не зазначений технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Таким чином позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою суду від 16 квітня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 11).
Ухвалою суду від 29 квітня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з викликом сторін. (а.с.34).
Ухвалою суду від 07 травня 2020 року було витребувано відеозапис з нагрудної камери інспекторів та інші докази (а.с.38).
У судовому засіданні позивач - ОСОБА_1 доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У судове засідання представник відповідача - Управління патрульної поліції в Запорізькій області повторно не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, що підтверджується поштовим повідомленням № 69104 1318040 4 про отримання судової повістки. Про причини неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань, які б перешкоджали розгляду справи до суду не надходило.
У судовому засіданні третя особа - інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області старший сержант 2 батальйон 2 рота Чернов Сергій Сергійович, заперечував, щодо задоволення позовних вимог.
За постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення" № 11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4. XI. 1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Окрім цього, у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Вивчивши зміст позовної заяви, вислухавши думку позивача,третьої особи, дослідивши відеозапис, матеріали справи, надану відповідачем копію з архіву щодо постанови про адміністративне правопорушення від 089.04.2020 року серії ЕАК № 2359272 стосовно громадянина ОСОБА_1 , суд приходить до наступного.
У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративне правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення регулюється КУпАП, яким серед іншого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення в тому й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1,2 ст.7 КУпАП).
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Нормами ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Матеріалами справи встановлено, що згідно постанови ЕАК № 2359272 про адміністративне правопорушення від 08.04.2020 року до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень за те, що він 08.04.2020 року о 15 годині 46 хвилин у м. Запоріжжя вул. Говорухи-Парамонова, керуючи транспортним засобом ВАЗ 217030, державний номер НОМЕР_1 , не своєчасно подав попереджувальний сигнал повороту при зміні напрямку руху, чим порушив, чим порушив п. 9.4 ПДР України.
Вказана обставина зафіксована поліцейським патрульної поліції за допомогою відеореєстратора, закріпленого на форменому одязі патрульного, здійсненому на підставі ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, показання відеозапису з відео реєстратора, закріпленого на форменому одязі патрульного, є належним та допустимим доказом в розумінні КУпАП; такі показання доводять наявність адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п. 9 Інструкції).
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п. 10 Інструкції).
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п. 4 розділу 1 Інструкції).
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно з приписами ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається із п.1.1 ПДР, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до вимог п. 9.4 ПДР, водій подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.
Відповідно до частини 2 статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
З дослідженого судом відеозапису (DSJX300204_AP0204 13:34-13:45) чітко вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 217030, номерний НОМЕР_1 , не подав завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м, сигнал світловим покажчиком повороту, а тільки тоді, коли зупинився на перехресті, внаслідок чого був зупинений працівниками поліції.
Таким чином, доводи позивача, викладені ним у адміністративному позові, під час дослідження доданих письмових доказів та доданого відповідачем відеозапису, не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд приходить висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем правопорушення, суду надано не було, а ті обставини, з яких останній просить скасувати постанову, на думку суду, наведені з метою уникнення адміністративної відповідальності.
За таких обставин, приймаючи до уваги, те що дотримання ПДР України є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 244-246, 286 КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, третя особа: інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області старший сержант 2 батальйон 2 рота Чернов Сергій Сергійович про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху України - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в 10-денний строк з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу VII Перехідних Положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення складено 13 липня 2020 року.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов