13.07.2020 Провадження №2-н/331/336/2020
ЄУН 331/2440/20
13 липня 2020 року суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Антоненко М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, -
01.07.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
У заяві просить суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 аліментів на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , грошових коштів у розмірі Ѕ частини від усіх доходів але не менше ніж п'ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитини повноліття з щорічною індексацією. Судові витрати покласти на відповідача.
Вивчивши матеріали заяви суддя приходить до висновку, що у видачі судового наказу ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини потрібно відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо:
1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку;
2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;
3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;
7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з заяви, ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , грошових коштів у розмірі Ѕ частини від усіх доходів але не менше ніж п'ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитини повноліття з щорічною індексацією. Вищевказана вимога заявника ОСОБА_4 суперечить нормам п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Отже заявником ОСОБА_4 заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України, а тому у видачі судового наказу потрібно відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 191 СК України, ст. ст. 161, 165 ЦПК України -
Відмовити у видачі судового наказу ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: М.В. Антоненко