"03" лютого 2010 р.Справа № 22/225-09-6133
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН";
до відповідача Приватного науково-виробничого підприємства "СТРОЙСТЕКЛО";
про стягнення 44796,01грн.
Суддя Торчинська Л.О.
Представники:
Від позивача: Данілов І.С. за довіреністю №б/н від 27.07.2009р.;
Від відповідача: Бедереу С.О. -за довіреністю №б/н від 10.08.2009р.;
СУТЬ СПОРУ: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною завою до відповідача Приватного науково-виробничого підприємства "СТРОЙСТЕКЛО" про стягнення 44796,01грн.
Представник позивача в судове засідання з'явився та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, відзив на позов надав у відповідності до якого позовні вимоги не визнає, з підстав викладених у відзиві.
В ході розгляду справи представником відповідача було заявлено клопотання про припинення провадження у справі, оскільки 21 жовтня 2009р. господарський суд Одеської області по справі 26/119-09-2606 за позовом ТОВ «Хілал Алюмініум Юкрейн»до ПНВП «Стройстекло»про стягнення заборгованості 48 088 грн. 33 коп. прийняв рішення, яким в позові ТОВ «Хілал Алюмініум Юкрейн»до ПНВП «Стройстекло»відмовив. Однак, позивач звернувся з позовом до господарського суду з інших правових підстав, що є підставою для відхилення зазначеного клопотання.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 15.01.2010р. до 03.02.2010р. в порядку ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню, при цьому суд виходив з наступного:
у березні 2009 року позивач поставив відповідачу будівельні матеріали, а саме -алюмінієвого профілю, комплектуючих, комплектуючих та фурнітури згідно видаткових накладних № ХА-0001238 від 06.03.2009 року на суму 13972 грн. 20 коп., та № ХА-0001507 від 17.03.2009 року на суму 30823 грн. 81 коп. на загальну суму 44 796 грн. 01 коп.
Відповідно видаткових накладних та довіреностей на придбання товарно-матеріальних цінностей № 96 від 05.03.2009 р., та № 100 від 16.03.2009 р. відповідачу було поставлено будівельні матеріали.
На підтвердження здійснення відповідної господарської операції між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків від 31 березня 2009 року, яким підтверджується борг у розмірі 44 796 грн. 01 коп.
Однак, відповідач за поставлені будівельні матеріали не розрахувався в повному обсязі. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 44 796 грн. 01 коп.
Стаття 205 ЦК України предбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Згідно з ч. 1. ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до і та порядку укладення даного виду договорів.
Отже, факт отримання відповідачем будівельних матеріалів підтверджується наданими представником позивача в судовому засіданні оригіналами вищезазначених довіреностей, видаткових накладних та акту звірки взаєморозрахунків, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін.
При вказаних обставинах суд вважає що вимоги позивача документально обґрунтовані та підлягають задоволенню, а заперечення відповідача не можуть прийняті судом до уваги, оскільки спростовуються наявними матеріалами справи.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства «Стройстекло»(вул. Космонавтів, 32 м. Одеса, 65078, п/р 26002001608001 в ОФ АО «Укринбанк»МФО 328696 ЄДРПОУ 22502096 Свідоцтво платника ПДВ № 100108453) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хілал Алюмініум Юкрейн», (бул. Шевченко, 31, м. Донецьк, 83017, п/р 26005052376000 у Дон. обл. дир. ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 335076, ЄДРПОУ 30340619, ІПН 303406105631, Свідоцтво платника ПДВ № 07586696) суму заборгованості в розмірі 44796 /сорок чотири тисячі сімсот дев'яносто шість/ грн. 01 коп. державне мито у розмірі 448 /чотириста сорок вісім/ гривень, 236 /двісті тридцять шість/грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.
Рішення підписано 05.02.2010р.
Суддя