"29" січня 2010 р.Справа № 12/5-10-239
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю „ГОДВУД”
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю „МД Технолоджіс”
про розірвання договору та визнання права власності
Суддя Цісельський О.В.
За участю представників:
від позивача: Таргонський С.В. -довіреність від 14.10.2009р.
від відповідача: Фірсов Д.О. -довіреність від 25.12.2009р.
Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 25.01.2010р. по 29.01.2010р. об 12год.40хв.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „ГОДВУД”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариство з обмеженою відповідальністю „МД Технолоджіс”, в якій, просить визнати за ним право власності на наступні нежитлові приміщення: 1. Адміністративний корпус, площею -144,5 м2; 2. Малярний цех, площею -248,5 м2; 3. Склад готової продукції, площею -1616,0 м2; 4. Склад сушки, площею -634,6 м2; 5. Комплекс „Сушильне відділення, котельна, навіс”, площею -221,5 м2; 6. Цех № 1та цех № 2, площею -2528,0 м2; 7. Цех № 3, площею -1012,1 м2, що знаходяться за адресою: 67822, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Південна, буд.3 та розірвати договір підряду № 123-С від 20.06.2009р. укладений між позивачем та відповідачем.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2010р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі та їй присвоєно № 12/5-10-239.
25.01.2010р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 1579) відповідно до якої просить суд визнати право власності на нежитлові приміщення виробничої бази, а саме:
Адміністративний корпус:
1. Офіс (літ. «Е-3»), загальною площею -144,8 м2;
2. Вбиральня (літ. «П»), загальною площею -2,4 м2;
3. Прохідна (літ. «Ш»), загальною площею -14,8 м2;
4. Офіс (літ. «А,а5,а6»), загальною площею -67,5 м2;
Малярний цех:
Малярний цех (літ. «Ч»), загальною площею -248,5 м2;
Склад готової продукції:
Склад (літ. «Ф»), загальною площею -1608,7 м2;
Склад сушки:
1. Сушильня (літ. «Ц»), загальною площею -573,8 м2;
2. Сушильня (літ. «И»), загальною площею -57,6 м2;.;
3. Сушильня (літ. «К»), загальною площею -19,0 м2;
Комплекс „Сушильне відділення, котельна, навіс”:
1. Сушильня (літ. «Л»), загальною площею -64,1 м2;
2. Зварювальний цех (літ. «М»), загальною площею -28,1 м2;
3. Котельна (літ. «Н.н3»), загальною площею -104, 2 м2;
Цех № 1 та Цех № 2:
1. Виробничий корпус (літ. «А-2,а-а4»), загальною площею -1264,5 м2;
2. Побутове приміщення (літ. «Ж»), загальною площею -65,5 м2;
3. Склад (літ. «З»), загальною площею -21,3 м2;
4. Вагова (літ. «В»), загальною площею -10,6 м2;
5. Приміщення трансформаторної підстанції (літ. «Г»), загальною площею -4,1 м2;
6. Підсобне приміщення (літ. «Р»), загальною площею -4,2 м2;
Цех № 3 (збірний):
1. Цех № 3 (літ. «У-1,У-2,У-3»), загальною площею -2500,2 м2;
2. Дизель-генераторна (літ. «О»), загальною площею -14,7 м2;
3. Склад (літ. «С»), загальною площею -13,8 м2;
4. Склад (літ. «Т»), загальною площею -62,6 м2, що знаходяться за адресою: 67822, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Південна, буд.3.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що на його думку відповідач є власником частини нежитлових приміщень що знаходяться за адресою: 67822, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Південна, буд.3 на підставі того, що вони збудовані за його кошти, а позивач частково не розрахувався з відповідачем.
В процесі розгляду справи з боку представників сторін до суду були подані додаткові документи, які судом були оглянуті у судових засіданнях та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.
Оспорювання відповідачем права власності позивача на нежитлові приміщення виробничої бази зумовило звернення останнього до господарського суду Одеської області з відповідною позовною заявою.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши надані докази, суд встановив:
09.09.2008р. на підставі Розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області № 1319 від 09.09.2008р. між позивачем та Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,7394 га, (землі під будівлями, лісами та іншими угіддями), із земель, що перебувають у запасі, для розміщення та експлуатації виробничої бази для обслуговування територіальної громади жителів Овідіопольського району на масиві № 19 на території Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).
Термін дії договору оренди -49 (сорок дев'ять) років.
Зазначений договір оренди зареєстровано Овідіопольський районним відділом Одеської регіональної філії Державного підприємства Центр земельного кадастру при Держкомзему України у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Новодолинської сільської ради за № 40842900003 від 12.09.2008р.
20.06.2009р. між Позивачем (Замовником) та Відповідачем (Підрядник) було укладено договір підряду № 123-С.
Згідно п.1.1. договору підряду підрядник за дорученням Замовника відповідно затвердженої договірної ціни бере на себе зобов'язання своїми силами виконати будівельно-монтажні роботи згідно будівельно-кошторисної документації по наступним об'єктам: 1. Адміністративний корпус; 2. Малярний цех; 3. Склад готової продукції; 4. Склад сушки; 5. Комплекс „Сушильне відділення, котельна, навіс; 6. Цех № 1та цех № 2; 7. Цех № 3 (збір очний), а також ввести до експлуатації зазначені об'єкти, а Замовник зобов'язувався прийняти та сплатити визначені вище роботи (договірна ціна додається).
Згідно умов зазначеного договору (п.1.2.) робота виконується у два етапи: перший -будівництво; другий -ввід до експлуатації. Робота вважається виконаною з моменту підписання сторонами актів прийому виконаних підрядних робіт по кожному з об'єктів по першому етапу, а також підписання сторонами актів виконаних робіт по другому етапу, які складаються та підписуються сторонами на протязі трьох календарних днів з моменту повідомлення Підрядником Замовника про закінчення виконання передбаченої цим договором роботи.
Згідно п. 4.4. договору підряду, робота, визначена сторонами у п. 1.1. договору, повинна була бути виконана у повному обсязі до 30.10.2009р.
Відповідно до п.7.1. договору підряду зазначений договір вступає в дію з моменту підписання і діє до 31.12.2009р., але у будь-якому випадку до виконання сторонами своїх обов'язків по договору.
За актами виконаних робіт від 30.10.2009р. відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем у частині будівництва нежитлових приміщень, а саме: 1. Адміністративний корпус; 2. Малярний цех; 3. Склад готової продукції; 4. Склад сушки; 5. Комплекс „Сушильне відділення, котельна, навіс; 6. Цех № 1та цех № 2; 7. Цех № 3 (збір очний) за адресою: 67822, Одеська область, Овідіопольський район, с Нова Долина, вул. Південна, буд. 3 з передачею вказаних нежитлових приміщень позивачу.
Позивач виконав свої зобов'язання щодо сплати вартості робіт, передбачені п.2.1. договору підряду у повному обсязі, що не заперечується відповідачем та підтверджується платіжним дорученням № 395 від 03.11.2009р. та актом прийому-передачі 34 векселів, що є у матеріалах справи.
Проте, як зазначає позивач, відповідач не виконав умови другого етапу робіт - не здійснив ввід в експлуатацію вказаних об'єктів нерухомості, що передбачено п. 1.1. договору, в зв'язку з чим позивач, відповідно до п. 6.1. договору підряду, листом від 09.11.2009 року звернувся до відповідача, щодо врегулювання вказаної ситуації з вимогою про належне виконання умов договору у повному обсязі.
Відповідач листом від 16.11.2009р. у відповідь на лист позивача відмовилося від виконання свого обов'язку за договором, щодо введення об'єктів нерухомості до експлуатації посилаючись на те, що вартість робіт за договором значно перевищує суму обумовлену договором, яку позивач, на думку відповідача повинен сплатити на його користь. Також відповідач зазначив, що враховуючи те, що будівництво здійснювалося за його рахунок та його силами, він здійснить оформлення на себе право власності на збудоване нерухоме майно визначене договором.
Вказані дії відповідача позивач вважає неправомірними, безпідставними та такими, що порушують його законні права та інтереси що й послужило підставою для звернення до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 цього ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту є визнання права.
У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.
Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За умовами ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Статтею 526 цього ж Кодексу передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що відповідачем виконано не було.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.2 ст.331 цього ж Кодексу право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Стаття 876 Цивільного кодексу України встановлює, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачене договором.
Аналізуючи зміст договір підряду № 123-С від 20.06.2006р., суд прийшов до висновку щодо відсутності у договорі умов про передачу прав власності підряднику після завершення будівництва. Таким чином, виробнича база, що знаходяться за адресою: 67822, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Південна, буд.3, яка є об'єктом цивільних прав, збудована позивачем за власні кошти згідно умов договору підряду та діючого законодавства України, та, відповідно, є його власністю.
Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння майном.
Відповідач підставою для визнання за ним права власності на об'єкти нерухомості виробничої бази вважає існування на його думку заборгованості позивача перед ним. Як вбачається із матеріалів справи, позивач повністю розрахувався з відповідачем за роботи, виконані згідно договору підряду № 123-С від 20.06.2009р. на підставі чого 30.09.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено акт приймання-передачі виконаних робіт. А тому, на думку суду, посилання позивача на вимоги ст.331 Цивільного кодексу України як на підставу набуття права власності на нерухомі об'єкти виробничої бази є безпідставними та не можуть прийматися до уваги.
З метою підготовки до введення до експлуатації нежитлових будівель виробничої бази було проведено її технічну інвентаризацію та у встановленому законом порядку отримано технічний паспорт у Овідіопольському КП „Районне бюро технічної інвентаризації”. До зазначеного технічного паспорту були внесені самочинно збудовані будівлі та споруди виробничої бази, а саме:
Адміністративний корпус:
1. Офіс (літ. «Е-3»), загальною площею -144,8 м2;
2. Вбиральня (літ. «П»), загальною площею -2,4 м2;
3. Прохідна (літ. «Ш»), загальною площею -14,8 м2;
4. Офіс (літ. «А,а5,а6»), загальною площею -67,5 м2;
Малярний цех:
Малярний цех (літ. «Ч»), загальною площею -248,5 м2;
Склад готової продукції:
Склад (літ. «Ф»), загальною площею -1608,7 м2;
Склад сушки:
1. Сушильня (літ. «Ц»), загальною площею -573,8 м2;
2. Сушильня (літ. «И»), загальною площею -57,6 м2;.;
3. Сушильня (літ. «К»), загальною площею -19,0 м2;
Комплекс „Сушильне відділення, котельна, навіс”:
1. Сушильня (літ. «Л»), загальною площею -64,1 м2;
2. Зварювальний цех (літ. «М»), загальною площею -28,1 м2;
3. Котельна (літ. «Н.н3»), загальною площею -104, 2 м2;
Цех № 1 та Цех № 2:
1. Виробничий корпус (літ. «А-2,а-а4»), загальною площею -1264,5 м2;
2. Побутове приміщення (літ. «Ж»), загальною площею -65,5 м2;
3. Склад (літ. «З»), загальною площею -21,3 м2;
4. Вагова (літ. «В»), загальною площею -10,6 м2;
5. Приміщення трансформаторної підстанції (літ. «Г»), загальною площею -4,1 м2;
7. Підсобне приміщення (літ. «Р»), загальною площею -4,2 м2;
Цех № 3 (збірний):
1. Цех № 3 (літ. «У-1,У-2,У-3»), загальною площею -2500,2 м2;
2. Дизель-генераторна (літ. «О»), загальною площею -14,7 м2;
3. Склад (літ. «С»), загальною площею -13,8 м2;
4. Склад (літ. «Т»), загальною площею -62,6 м2.
Будівлі та споруди повністю відповідають вимогам щодо їх використання за цільовим призначенням.
Для введення об'єкту будівництва в експлуатацію позивачем був замовлений та отриманий у ПП Юридична фірма „ІВК та партнери” (ліцензія серії АВ № 369562) технічний висновок про можливість подальшої експлуатації об'єкта нерухомості - нежилих будівель та споруд (виробничий комплекс громадського призначення) по вул. Південній, 3 у с. Нова Долина Овідіопольського району Одеської області.
Відповідно зазначеного технічного висновку всі досліджені будівлі та споруди по вул. Південній, 3 у с. Нова Долина Овідіопольського району, згруповані в єдиний виробничо-експлуатаційний комплекс громадського призначення, придатні для подальшої експлуатації у відповідності з Сніп 2.08.02-90, НП 1.2-78, ДБН В.2.2.-9-99, ДБН 360, ДБН Б.2.4.-1, СанПін 173, 239, 2605, 1304, 3077, 1757, 2152.
У відповідності до ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Таким чином, жилі та нежилі приміщення відносяться до нерухомих речей.
Згідно зі ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
У відповідності із законом “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, документами, на підставі яких здійснюється реєстрація права власності на побудоване нерухоме майно є, насамперед, свідоцтво про право власності, акт прийому до експлуатації.
Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм та правил.
Згідно із ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Оскільки на підставі Розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області № 1319 від 09.09.2008р. товариству з обмеженою відповідальністю „Годвуд” на умовах оренди було надано у користування земельну ділянку загальною площею 1,7394 га, (землі під будівлями, лісами та іншими угіддями), із земель, що перебувають у запасі, для розміщення та експлуатації виробничої бази для обслуговування територіальної громади жителів Овідіопольського району на масиві № 19 на території Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) це, на думку суду, з огляду на ч. 5 ст. 376 ЦК України, є достатньою правовою підставою для визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю „Годвуд” права власності на спірне нерухоме майно.
З урахуванням викладеного, оскільки судом встановлено, що дії позивача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, враховуючи, що спірні самочинно збудовані нежитлові будівлі виробничо-технічної складської бази відповідають будівельним, санітарним та пожежним нормам та правилам, у тому числі ДБН, придатні для подальшої експлуатації, що підтверджується наявним у матеріалах справи технічним висновком, виконаним ПП Юридична фірма „ІВК та партнери” (ліцензія серії АВ № 369562) на замовлення позивача, а в результаті виконаного будівництва не порушені права суміжних землекористувачів, крім того будівництво об'єктів бази відповідало цільовому призначенню земельної ділянки та здійснювалося особою, яка на відповідній правовій підставі отримала для цього земельну ділянку у користування на умовах оренди терміном на 49 років, суд, з урахуванням вищезазначених законодавчих приписів, вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Годвуд” про визнання права власності на самочинно збудовані нежитлові будівлі та споруди виробничої бази, а саме:
Адміністративний корпус:
1. Офіс (літ. «Е-3»), загальною площею -144,8 м2;
2. Вбиральня (літ. «П»), загальною площею -2,4 м2;
3. Прохідна (літ. «Ш»), загальною площею -14,8 м2;
4. Офіс (літ. «А,а5,а6»), загальною площею -67,5 м2;
Малярний цех:
Малярний цех (літ. «Ч»), загальною площею -248,5 м2;
Склад готової продукції:
Склад (літ. «Ф»), загальною площею -1608,7 м2;
Склад сушки:
1. Сушильня (літ. «Ц»), загальною площею -573,8 м2;
2. Сушильня (літ. «И»), загальною площею -57,6 м2;.;
3. Сушильня (літ. «К»), загальною площею -19,0 м2;
Комплекс „Сушильне відділення, котельна, навіс”:
1. Сушильня (літ. «Л»), загальною площею -64,1 м2;
2. Зварювальний цех (літ. «М»), загальною площею -28,1 м2;
3. Котельна (літ. «Н.н3»), загальною площею -104, 2 м2;
Цех № 1 та Цех № 2:
1. Виробничий корпус (літ. «А-2,а-а4»), загальною площею -1264,5 м2;
2. Побутове приміщення (літ. «Ж»), загальною площею -65,5 м2;
3. Склад (літ. «З»), загальною площею -21,3 м2;
4. Вагова (літ. «В»), загальною площею -10,6 м2;
5. Приміщення трансформаторної підстанції (літ. «Г»), загальною площею -4,1 м2;
8. Підсобне приміщення (літ. «Р»), загальною площею -4,2 м2;
Цех № 3 (збірний):
1. Цех № 3 (літ. «У-1,У-2,У-3»), загальною площею -2500,2 м2;
2. Дизель-генераторна (літ. «О»), загальною площею -14,7 м2;
3. Склад (літ. «С»), загальною площею -13,8 м2;
4. Склад (літ. «Т»), загальною площею -62,6 м2., розташованої за адресою: 67822, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Південна, буд.3 обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог щодо розірвання договору підряду № 123-С від 20.06.2009р. суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до приписів п.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, відповідно умов договору підряду (п.1.2.) відповідач повинен був виконати роботу у два етапи: перший -будівництво; другий -ввід до експлуатації. Робота вважається виконаною з моменту підписання сторонами актів прийому виконаних підрядних робіт по кожному з об'єктів по першому етапу, а також підписання сторонами актів виконаних робіт по другому етапу, які складаються та підписуються сторонами на протязі трьох календарних днів з моменту повідомлення Підрядником Замовника про закінчення виконання передбаченої цим договором роботи.
Згідно п. 4.4. договору підряду, робота, визначена сторонами у п. 1.1. договору, повинна була бути виконана у повному обсязі до 30.10.2009р.
Відповідно до п.7.1. договору підряду зазначений договір вступає в дію з моменту підписання і діє до 31.12.2009р., але у будь-якому випадку до виконання сторонами своїх обов'язків по договору.
Однак відповідач без поважних підстав відмовився в односторонньому порядку від виконання другого етапу робіт, які передбачені оспорюваним договором підряду.
Відповідно до п.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ „Годвуд” в частині розірвання договору підряду № 123-С від 20.06.2009р., укладений між позивачем та відповідачем є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи, а тому такими що підлягають задоволеню.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 85 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236 грн..
Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Годвуд” (67822, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Нова Долина, вул. Південна, 3, код ЄДРПОУ 33279165) право власності на нежитлові будівлі та споруди виробничої бази, а саме:
Адміністративний корпус:
1. Офіс (літ. «Е-3»), загальною площею -144,8 м2;
2. Вбиральня (літ. «П»), загальною площею -2,4 м2;
3. Прохідна (літ. «Ш»), загальною площею -14,8 м2;
4. Офіс (літ. «А,а5,а6»), загальною площею -67,5 м2;
Малярний цех:
Малярний цех (літ. «Ч»), загальною площею -248,5 м2;
Склад готової продукції:
Склад (літ. «Ф»), загальною площею -1608,7 м2;
Склад сушки:
1. Сушильня (літ. «Ц»), загальною площею -573,8 м2;
2. Сушильня (літ. «И»), загальною площею -57,6 м2;.;
3. Сушильня (літ. «К»), загальною площею -19,0 м2;
Комплекс „Сушильне відділення, котельна, навіс”:
1. Сушильня (літ. «Л»), загальною площею -64,1 м2;
2. Зварювальний цех (літ. «М»), загальною площею -28,1 м2;
3. Котельна (літ. «Н.н3»), загальною площею -104, 2 м2;
Цех № 1 та Цех № 2:
1. Виробничий корпус (літ. «А-2,а-а4»), загальною площею -1264,5 м2;
2. Побутове приміщення (літ. «Ж»), загальною площею -65,5 м2;
3. Склад (літ. «З»), загальною площею -21,3 м2;
4. Вагова (літ. «В»), загальною площею -10,6 м2;
5. Приміщення трансформаторної підстанції (літ. «Г»), загальною площею -4,1 м2;
9. Підсобне приміщення (літ. «Р»), загальною площею -4,2 м2;
Цех № 3 (збірний):
1. Цех № 3 (літ. «У-1,У-2,У-3»), загальною площею -2500,2 м2;
2. Дизель-генераторна (літ. «О»), загальною площею -14,7 м2;
3. Склад (літ. «С»), загальною площею -13,8 м2;
4. Склад (літ. «Т»), загальною площею -62,6 м2., розташованої за адресою: 67822, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Південна, буд.3.
3. Розірвати договір підряду № 123-С від 20.06.2009р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Годвуд” (код ЄДРПОУ 33279165) та Товариством з обмеженою відповідальністю „МД Технолоджіс” (код ЄДРПОУ 34552328).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МД Технолоджіс” (65031, м. Одеса, вул. Промислова, 40, код ЄДРПОУ 34552328) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Годвуд” (67822, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Нова Долина, вул. Південна, 3, код ЄДРПОУ 33279165) 85 (вісімдесят п'ять) грн.-витрат на оплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. -витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили відповідно ст. 85 ГПК України та є підставою для реєстрації органами БТІ права власності на нежитлові будівлі та споруди виробничої бази, а саме: Адміністративний корпус: 1.Офіс (літ. «Е-3»), загальною площею -144,8 м2;2. Вбиральня (літ. «П»), загальною площею -2,4 м2; 3. Прохідна (літ. «Ш»), загальною площею -14,8 м2; 4.Офіс (літ. «А,а5,а6»), загальною площею -67,5 м2; Малярний цех (літ. «Ч»), загальною площею -248,5 м2; Склад готової продукції: Склад (літ. «Ф»), загальною площею -1608,7 м2; Склад сушки: 1.Сушильня (літ. «Ц»), загальною площею -573,8 м2; 2.Сушильня (літ. «И»), загальною площею -57,6 м2;.; 3.Сушильня (літ. «К»), загальною площею -19,0 м2; Комплекс „Сушильне відділення, котельна, навіс”: 1. Сушильня (літ. «Л»), загальною площею - 64,1 м2; 2.Зварювальний цех (літ. «М»), загальною площею -28,1 м2; 3. Котельна (літ. «Н.н3»), загальною площею -104, 2 м2; Цех № 1 та Цех № 2: 1. Виробничий корпус (літ. «А-2,а-а4»), загальною площею -1264,5 м2; 2. Побутове приміщення (літ. «Ж»), загальною площею -65,5 м2; 3. Склад (літ. «З»), загальною площею -21,3 м2; 4. Вагова (літ. «В»), загальною площею - 10,6 м2; 5. Приміщення трансформаторної підстанції (літ. «Г»), загальною площею -4,1 м2; Підсобне приміщення (літ. «Р»), загальною площею -4,2 м2; Цех № 3 (збірний): 1. Цех № 3 (літ. «У-1,У-2,У-3»), загальною площею -2500,2 м2; 2. Дизель-генераторна (літ. «О»), загальною площею -14,7 м2; 3.Склад (літ. «С»), загальною площею -13,8 м2; 4. Склад (літ. «Т»), загальною площею -62,6 м2., що розташовані за адресою: 67822, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Південна, буд.3 за Товариством з обмеженою відповідальністю „Годвуд” (67822, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Нова Долина, вул. Південна, 3, код ЄДРПОУ 33279165).
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.
Суддя