вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.07.2020 Справа № 904/1839/20
за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро
про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 287 415,00 грн.
Суддя Ліпинський О.В.
Секретар судового засідання Перебийніс О.О.
Представники:
від позивача Добровольський А.Т. дов. від 23.07.2019 року № 55-4016
від відповідача Сохач С.В. дов. від 06.05.2020 №414
Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - Відповідача) про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 306 576,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що в жовтні 2019 відповідачем здійснено перевезення вантажів (кварцит) до станції призначення Нікополь Придніпровської залізниці, одержувач - Акціонерне товариство "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ".
Вказані перевезення оформлені залізничними накладними: №№32106387, 32128993, 32006512, 32023780, 32082752, 32083057, 32093973, 32144891, 34917435, 34917864, 34917963, 34927202, 34927244, 32136574, 34987180, 34987289, 32075269, 32083016, 32225377, 32234239, 32235251, 32243248, 32220584, 32220592, 34943993, 32271983, 32272783, 32277451, 32278954, 32367781, 32323750, 32336216, 32458002. Вантаж відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, у зв'язку із чим, сума штрафу за несвоєчасну доставку складає 306 576,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2020 відкрито провадження у справі №904/1839/20 за правилами загального позовного провадження та повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі не відбудеться через впровадження карантинних заходів та вказано, що дата та час судового засідання будуть повідомлені додатково.
12.05.2020 ухвалою суду повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 11.06.2020.
02.06.2020 року Відповідач подав відзив на позовну заяву, за змістом якого зазначив, що позивачем допущено арифметичну помилку при здійсненні розрахунку суми штрафу. За його підрахунками, сума штрафу має складати 287 415,00 грн. Крім того, відповідачем вказано на неправомірне нарахування штрафу у розмірі 12 774,00 грн. за порушення термінів доставки вантажів за накладними №№32458002, 32367781 без урахування актів загальної форми №14747 від 25.10.19, №13915 від 16.10.19 на підставі яких збільшується термін доставки на термін затримки в процесі перевезення не з вини залізниці. Відповідачем надано контррозрахунок суми штрафу за вказаними накладними, який складає у розмірі 9 580,50 грн. та 3 193,50 грн. (відповідно). Також, відповідач просив суд про зменшення штрафу до 50%, у разі задоволення позовних вимог, посилаючись на значний розмір відповідної санкції, відсутність збитків у позивача та скрутне фінансове становище залізниці.
02.06.2020 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якої просив стягнути з Відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 287 415,00 грн.
Позивачем надано відповідь на відзив за змістом якої вказано на безпідставність тверджень відповідача щодо неправомірного стягнення штрафу у розмірі 12 774,00 грн. за порушення термінів доставки вантажів за накладними №№32458002, 32367781, оскільки відповідачем в підтвердження об'єктивних обставин затримки вантажів не надано суду актів загальної форми №14747 від 25.10.19 та №13915 від 17.10.19. Також, позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафу.
16.06.2020 року Відповідачем подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме актів загальної форми №14747 від 25.10.19 та №13915 від 17.10.19.
18.06.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.07.2020.
18.06.2020 року, після закінчення судового засідання, у якому було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, до канцелярії суду надійшла чергова заява Позивача про зменшення розміру позовних вимог до суми 274 641,00грн.
В силу приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.
Зважаючи на те, що заява про зменшення розміру позовних вимог подана із пропуском строку, встановленого п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, суд не прийняв її до розгляду та продовжив вирішення спору в межах раніше заявленого розміру позовних вимог - 287 415,00 грн. (а.с. 101, 102).
07.07.2020 в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 07.07.2020 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог позивача і заперечень відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд, -
У жовтні 2019 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - залізниця, відповідач) здійснило перевезення вантажів (кварцит) до станції призначення Нікополь Придніпровської залізниці, одержувач - Акціонерне товариство "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (далі - одержувач, позивач).
Під час здійснення вказаних перевезень вантажів відповідачем допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на залізничних накладних №№32106387, 32128993, 32006512, 32023780, 32082752, 32083057, 32093973, 32144891, 34917435, 34917864, 34917963, 34927202, 34927244, 32136574, 34987180, 34987289, 32075269, 32083016, 32225377, 32234239, 32235251, 32243248, 32220584, 32220592, 34943993, 32271983, 32272783, 32277451, 32278954, 32367781, 32323750, 32336216, 32458002, а саме: вантаж доставлено одержувачу з порушенням терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила обчислення термінів доставки вантажу).
Отже, позивач, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту залізниць України нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у загальному розмірі 287 415,00 грн., що і є причиною спору.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Згідно статті 22 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відповідно до статті 41 Статуту, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно статті 130 Статуту залізниць України належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.
Згідно пункту 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (пункт 2.1. Правил).
Разом із тим, згідно з пунктом 2.4. Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).
Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.10. Правил).
Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (п. 8 Правил).
Згідно статті 131 Статуту залізниць України претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.
Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
В Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як зазначає позивач, вантаж відповідачем доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки.
Матеріалами справи підтверджено, що за залізничними накладними №№32106387, 32128993, 32006512, 32023780, 32082752, 32083057, 32093973, 32144891, 34917435, 34917864, 34917963, 34927202, 34927244, 32136574, 34987180, 34987289, 32075269, 32083016, 32225377, 32234239, 32235251, 32243248, 32220584, 32220592, 34943993, 32271983, 32272783, 32277451, 32278954, 32323750, 32336216 вантаж відповідачем доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статут залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що підтверджується календарними штемпелями на накладних та не заперечується відповідачем.
Заперечуючи щодо стягнення штрафу в частині суми 12 774,00 грн., відповідач посилається на те, що позивачем неправильно визначено термін доставки вантажу за накладними №№32458002, 32367781 без врахування актів загальної форми щодо збільшення терміну доставки не з вини залізниці.
Пунктом 116 Статуту встановлено, що залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Відповідно до п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
Так, в графі 49 залізничних накладних №№32458002, 32367781 містяться відмітки про складання актів загальної форми №14747 від 25.10.19, №13915 від 16.10.19 (відповідно) із вказівкою про те, що термін доставки збільшується на 4 доби в межах ДН-З згідно п. 2.9 нак. 644 від 21.11.2000.
В підтвердження обставин затримки вантажів відповідачем надано акти загальної форми ст. Знам'янка Одеської залізниці в описі обставин, що викликали складання акту значиться:
- в акті №14747 від 25.10.19 вказано: "Термін доставки збільшується на 4 доби в межах ДН-3 Одеської залізниці згідно наказу №644 від 21.11.2000 тимчасова перерва в перевезенні не з вини залізниці дія конвенційної заборони станція призначення Береговая (Експ.) Од. (400606) Черноморская (Експ.) для тис од (403002), які впливають на перевезення";
- в акті №13915 від 16.10.19 вказано: "Термін доставки збільшується на 4 доби в межах ДН-3 Одеської залізниці згідно наказу №644 від 21.11.2000 тимчасова перерва в перевезенні не з вини залізниці з причин накопичення вагонів, на які діють конвенційні заборони".
Суд звертає увагу на те, надана відповідачем копія акту загальної форми №13915, який датовано 16.10.2019 року, не є належними доказом на підставі якого можна встановити причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки, оскільки залізнична накладна №32367781 в графі 49 містить відмітку про складення акту №13915 від 17.10.2019 року.
З огляду на викладене, суд проходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що тимчасова перерва в перевезенні за залізничною накладною № 32367781 сталася не звини залізниці.
Стосовно суми нарахованого штрафу за прострочення доставки вантажу за залізничною накладною №32458002, суд вважає обґрунтованими заперечення відповідача, оскільки позивачем не враховано продовження терміну доставки вантажу на 4 доби у зв'язку з тимчасовою перервою в перевезенні не з вини залізниці, що виникла внаслідок конвенційних заборон. Зазначений факт підтверджується актом загальної форми №14747 від 25.10.19, складеним у передбаченому законом порядку.
Крім того, у графі 49 залізничної накладної №32458002, міститься посилання на акт №14747 від 25.10.19 про збільшення термінів доставки вантажів на 4 доби згідно з наказом № 644 від 21.11.2000. Датою відправлення відповідно до вказаної накладної є 20.10.2019, датою прибуття вантажу є 31.10.2019. Відстань перевезення - 825 км.
Відповідно до Правил обчислення термінів доставки вантажів, термін доставки вантажів за вказаною накладною складає 10 діб (5 діб на відстань у 825 км + 1 доба на операції, пов'язані з відправленням та прибуттям вантажу + 4 доби, на які продовжено термін доставки), тобто, прострочення відсутнє, штраф відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України не нараховується.
Таким чином, за залізничною накладною №32458002 позивачем необґрунтовано заявлено до стягнення штраф у сумі 9 580,50 грн.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, обґрунтованими суд визнає вимоги позивача щодо стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 277 834,50 грн. (287415,00 - 9580,50=277834,50).
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 50%, суд зазначає наступне.
Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зважаючи на те, що відповідач в обґрунтування свого клопотання про зменшення розміру штрафу не надав суду доказів поважності причин неналежного виконання свого зобов'язання щодо своєчасної доставки вагонів, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафу.
Відповідно до приписів ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сума судового збору у розмірі 287,41 грн., переплачена позивачем в зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Згідно положень ст. 129 ГПК України, решта витрат зі сплати судового збору, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 191, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, б.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) на користь Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520) штраф за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 277 834,50 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 167,52 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Відмовити в задоволення клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зменшення розміру штрафних санкцій.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020.
Повне рішення складено 13.07.2020
Суддя О.В. Ліпинський