вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" липня 2020 р. Справа№ 910/17488/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Зубець Л.П.
Калатай Н.Ф.
при секретарі судового засідання Позюбан А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнінг Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020
у справі № 910/17488/19 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр з ремонту та експлуатації колійних машин" АТ "Укрзалізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнінг Сервіс"
про стягнення 236 100,56 грн
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр з ремонту та експлуатації колійних машин" АТ "Укрзалізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнінг Сервіс" про стягнення 236 100,56 грн штрафу, нарахованого за поставку неякісного товару згідно договору №ЦРЕКМ/В-18330 від 10.12.2018.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі № 910/17488/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Майнінг Сервіс" на користь АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр з ремонту та експлуатації колійних машин" АТ "Укрзалізниця" штраф в розмірі 236 100, 56 грн та судовий збір в розмірі 3 541,51 грн.
Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, керуючись приписами ст. ст. 202, 509, 626, 629, 675, 676 ЦК України та з огляду на встановлення обставин поставки неякісного товару згідно актів про приховані недоліки продукції, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Майнінг Сервіс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі № 910/17488/19 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевим господарським судом прийнято рішенні на підставі недоведених позивачем обставин, які суд визнав встановленими з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права. Так, апелянт зазначає, що судом не було застосовано до спірних правовідносин Інструкцію П-7, яка згідно умов договору застосовується при прийманні товару за якістю. На переконання відповідача, судом не було надано належної оцінки обставинам справи. Також відповідач звертає увагу на те, що заміна товару відбулась не у зв'язку з неякісними технічними характеристиками колінчатого валу, а за добровільною згодою постачальника через невідповіність вазі валу, що використовувався раніше. Наразі позивач ухиляється від прийняття товару, не спрямував відповідачу рознарядку. При цьому специфікацією не визначалась необхідна вага товару. Також апелянт зазначає, що надані позивачем акти прихованих недоліків не є належним і допустимим доказом в підтвердження обставин поставки неякісного товару, оскільки складені з порушенням порядку унормованого Інструкцією П-7.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2020, справа № 910/17488/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Калатай Н.Ф., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Майнінг Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі № 910/17488/19. Учасникам справи запропоновано подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання та повідомлено строки на їх подання.
Позивач не скористався своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, та не подав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 розгляд справи призначено на 02.06.2020.
В судовому засіданні 02.06.2020 колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, оголосила перерву до 06.07.2020, про що постановлено протокольну ухвалу суду.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.07.2020 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні 06.07.2020 заперечив проти доводів апелянта та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 10.12.2018 року між Філією "Центр з ремонту та експлуатації колійних машин" ПАТ "Українська залізниця", що діє від імені та в інтересах" ПАТ "Українська залізниця" (замовник за договором, позивач у справі) та ТОВ "Майнінг Сервіс" (постачальник за договором, відповідач у справі) укладено договір поставки №ЦРЕКМ/В-18330 (далі - договір), згідно якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації (додаток № 1 до даного договору), яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.
Відповідно до специфікації (додатку № 1 до договору) продукцією є вал колінчатий, код продукції ДК: 34630000-2, код продукції згідно класифікатору МРТ УЗ: 6030340, призначення нормативно-технічної документації: 4098998, вартість 983 752,35 грн без ПДВ, загальна вартість з урахуванням ПДВ - 1 180 502,82 грн (а.с. 21).
Виробник продукції: KM Products Europe Ltd, Англія (п.1.3 договору).
Згідно з п.2.1 договору, якість продукції, яка поставляється постачальником, повинна відповідати вимогам міжнародних та державних стандартів, що діють на Україні та нормативно-технічній документації зазначеним в Специфікації (додаток №1 до даного договору).
Датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції замовником та матеріально-технічний склад ВСП «КЦМКР» філії «ЦРЕКМ» ПАТ «Укрзалізниця» м. Київ, вул. Качалова, 7, що підтверджується належно оформленою видатковою накладною, довіреністю або актом прийому-передачі (п.5.3 договору).
У відповідності до п. 9.4 договору у разі поставки продукції, що не відповідає по якості вимогам даного договору, постачальник зобов'язаний за свій рахунок замінити її на продукцію належної якості, а також сплатити замовнику штраф у розмірі 20 % від вартості продукції неналежної якості, крім того компенсацію всіх витрат по ввезенню та поверненню зазначеної продукції.
Між сторонами підписано специфікацію, згідно якої поставляється вал колінчатий 4098998 в кількості 1 шт. за ціною 1 180 502,82 грн (а.с. 21).
18.12.2018 року відповідачем поставлено позивачу 4098998 колінчатий вал у кількості 1 шт загальною вартістю 1 180 502,82 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №68744 від 18.12.2018 року.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору та в зв'язку з необхідністю проведення вхідного контролю і приймання по якості вказаної продукції позивачем направлено відповідачу лист № 3/1076 від 27.12.2018 з проханням надати всі необхідні для цього документи, згідно умов договору.
У відповідь на вказаний лист відповідачем надано листи виробника, однак вони не дати можливості встановити дату виготовлення колінчатого валу та ідентифікувати за номером сам вал на відповідність специфікації (додаток №1 до договору).
У зв'язку з цим, позивачем при проведенні вхідного контролю по якості продукції встановлено невідповідність між даними в документах наданих постачальником і даними зазначеними в специфікації (додаток №1 до договору), про що складено акт про приховані недоліки № 1 від 04.01.2019.
Позивач звернувся до відповідача з листом №3/40 від 18.01.2019 року, в якому просив надати необхідний перелік документів для проведення приймання продукції по якості та проханням провести обстеження в спеціалізованому підприємстві за участю представників позивача, згідно гарантійного листа відповідача № 821 від 15.11.2018.
30 січня 2019 року спеціалізованим підприємством ТОВ «СП В.М.С.» проведено перевірку геометричних розмірів зазначеного валу колінчатого, за замовленням відповідача (замовлення № 21449) та за участю представника відповідача і представників позивача.
За результатом перевірки геометричних розмірів зазначеного валу колінчатого ТОВ «СП В.М.С.» складено картку виконаних робіт від 30.01.2019 з детальним описом виявлених недоліків по якості, яка підписана представником відповідача (виявлено кавітацію на шатунній шийці №1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 та кавітацію на корінній шийці №1, 2, 3, 4, 5, 6, 9).
Посилаючись на результат такої перевірки валу колінчатого представниками позивача складено акт про приховані недоліки № 2 від 30.01.2019.
13.02.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією № 6/621 з вимогою замінити неякісний вал колінчатий в 20-ти денний термін, з дати даної претензії (п.2.8 договору).
У відповідь листом №2702 від 27.02.2019 року відповідач зазначив, що поставлений товар повністю відповідає специфікації, що є додатком № 1 до договору поставки №ЦРЕКМ/В-18330 від 10.12.2018 року. Повідомлено, що у випадку погодження замовником вказаних у цьому листі умов заміни товару, замовник має враховувати час необхідний постачальнику для відправлення товару, що підлягає заміні виробнику (КМ Products Europe Ltd (Англія) та поставку нового товару, орієнтовно 20 робочих днів.
Листом № 6/895 від 01.03.2019 року позивач надав згоду на заміну колінчатого валу відповідно до умов договору та просив при проведенні заміни вказаного колінчатого валу провести за рахунок постачальника незалежну експертизу та лабораторні дослідження щодо якісних та технічних показників в обов'язковій присутності представників замовника, згідно гарантійного листа відповідача № 821 від 15.11.2018 та умов договору.
Листом №6/1087 від 15.03.2019 року позивач звернувся до відповідача з вимогою замінити колінчатий вал відповідно до умов договору та надати довіреність представника відповідача на повернення колінчатого валу з гарантійним листом, в якому зазначено строк та дату поставки нового колінчатого валу.
На виконання вимог по вказаним листам позивачем передано відповідачу колінчатий вал для заміни, про що складено акт приймання-передачі від 19.03.2019 року за участі представника позивача та представника відповідача - Чмира А.А., який діяв на підставі довіреності № 1 від 19.03.2019 року про передачу та приймання колінчатого валу.
Оскільки станом на 14.05.2019 року відповідачем не поставлено колінчатий вал та минув 20-ти денний термін зобов'язання щодо заміни неякісного колінчатого валу, позивач звернувся до відповідача з листом №6/2082 від 14.05.2019 року, в якому просив повідомити дату поставки нового колінчатого валу та вказати причини прострочення виконання зобов'язання.
Позивачем направлено відповідачу претензію №6/2059 від 22.07.2019 року, в якій зазначено, що на даний час колінчатий вал не поставлено, чим порушено п.7.3 договору щодо заміни неякісного колінчатого валу в термін не пізніше 20 днів. У зв'язку з чим, позивач вимагав терміново перерахувати штраф в сумі 236 100,56 грн.
Оскільки вимога позивача про сплату штрафу відповідачем не виконана, АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр з ремонту та експлуатації колійних машин" АТ "Укрзалізниця" пред'явлено позов про стягнення з ТОВ "Майнінг Сервіс" 236 100,56 грн штрафу, нарахованого згідно п. 9.4 договору.
Таким чином, предметом доказування у дній справі є обставини поставки неякісного товару за договором від 10.12.2018 №ЦРЕКМ/В-18330, як необхідної передумови для застосування відповідальності постачальника у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
За змістом ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ст. 173 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно ч. 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку із ненадання відповідачем необхідних супроводжуючих документів на поставлений товар, позивач звернувся до постачальника з вимогою надати: 1) декларацію постачальникам про відповідність поставленої продукції; 2) рахунок-фактуру; 3) видаткову накладну; 4) товарно-транспортну накладну; 5) документи, що підтверджують дату виготовлення продукції (лист від 27.12.2018 № 3/1076; а.с. 22).
Як стверджує позивач, у відповідь на лист від 27.12.2018 № 3/1076 відповідачем представлені листи від виробника продукції від 02.01.2018 та 03.01.2018, в яких зазначені різні дати виготовлення колінчатого валу від 03.10.2018 та від 23.03.2018. Також, наведене розшифрування клеймлення валу колінчатого XТ23 та 4098998, яке відсутнє на валу, а в наявності вказано клеймлення БХ39 та 3648618. Наведене не дало можливості встановити дату виготовлення колінчатого валу та ідентифікувати за номером сам вал на відповідність специфікації (додаток №1 до договору).
04.01.2019 відповідачем складено акт про приховані недоліки № 1 (а.с. 27-29), в якому констатовано, що в специфікації, що є додатком №1 до договору поставки №ЦРЕКМ/В-18330 від 10.12.2018 року зазначено «Позначення нормативно-технічної документації» №4098998, при візуальному огляді колінчастого валу виявлені маркування « 3648618» «ABOKP» «SX39», « 14V…», « 16». Постачальником представлені листи виробника від 02.01.2019 та 03.01.2019, в яких зазначені різні дати виготовлення колінчатого валу (03.10.2018 та 23.03.2018), наведене розшифрування клеймлення коленвалу XТ23, 4098998, яке відсутнє на валу (в наявності клеймлення SX39 та 3648618). Це унеможливлює ідентифікувати відповідність отриманого колінчатого валу специфікації за договором та відповідність представлених документів поставленому валу. На першому та шостому бугелі в наявності сліди корозії та сліди від ударів твердим предметом. В порушення вимог п.3.2 договору поставки відсутні пакувальний аркуш (етикетка) із зазначенням ваги, нетто і брутто колінчастого валу.
Таким чином, виходячи із наведеного колегія суддів приходить до висновку, що встановлені в акті про приховані недоліки продукції від 04.01.2019 № 1 недоліки стосуються асортименту товару.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 671 ЦК України у разі якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 672 ЦК України у разі якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений,- вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів відмови позивача від поставленого товару в порядку ст. ст. 666, 672 ЦК України.
При цьому листом від 18.01.2019 №3/40 позивач вимагав надати документи, які підтверджують відповідність поставленого колінчатого валу з наявним маркуванням специфікації; розшифрування клеймлень та правдиву дату виготовлення колінчатого валу; пакувальний аркуш (наклейку) із зазначенням ваги, нетто і брутто продукції; копію письмової рознарядки замовника згідно вимог п. 5.2 договору (а.с. 30- 31).
Отже фактичні обставини справи свідчать, що при прийнятті товару у позивача виникли питання щодо відповідності поставленого колінчатого валу умовам, визначеним в специфікації, що є додатком № 1 до договору. А тому, на переконання суду, акт про приховані недоліки продукції від 04.01.2019 № 1 не може бути належним і допустимим доказом в розумінні приписів ст. ст. 76, 77 ГПК України в підтвердження обставин поставки неякісного товару позивачу.
Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що сторонами в п. 7.2 договору узгоджено, що приймання продукції по кількості, по якості проводиться замовником або кінцевим одержувачем відповідно до Інструкції П-6 від 15.06.1965 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості» та Інструкції П-7 від 25.04.1966 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю» (далі - Інструкція П-7).
Згідно з п. 16 Інструкції П-7 у разі виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування вхідної продукції, тари або пакування вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні та у супровідних документах, на підтвердження якості продукції (п. 14 цієї Інструкції П-7), отримувач призупиняє подальше приймання та складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених під час приймання дефектів.
Отримувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості та змішуванню з іншою однорідною продукцією. Отримувач також зобов'язаний викликати для участі у продовженні приймання продукції та складання двостороннього акта представника міжміського виробника (відправника), якщо це передбачено в основних та особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі.
У договорах можуть бути передбачені випадки, коли явка міжміського виробника (відправника) для участі у прийнятті продукції за якістю і комплектністю та складанні акта є обов'язковими.
У разі поставки в межах одного міста виклик представника виробника (відправника) та його явка для участі у перевірці якості та комплектності продукції та складанні акта є обов'язковими.
У п. п. 18-20 Інструкції П-7 передбачено, що у повідомленні про виклик, направленому виробникові (відправнику), повинно бути зазначено, зокрема: а) найменування продукції, дата та номер рахунка-фактури або номер транспортного документа, якщо на момент виклику рахунок не отримано; б) основні недоліки, виявлені в продукції; в) час, на який призначено прийняття продукції за якістю або комплектністю (у межах визначеного для приймання строку); г) кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції.
Повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому телеграфом (телефоном) не пізніше 24 години, а стосовно швидкопсувної продукції - невідкладно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або пакування визначеним вимогам, якщо інші строки не встановлені в основних та особливих умовах поставки, інших обов'язкових для сторін правилах або договорі.
У разі неявки представника виробника (відправника) на виклик отримувача (покупця) у визначені строки та у випадку, коли виклик представника міжміського виробника (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції з якості продукції, а перевірка якості товару - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції з якості.
У разі відсутності відповідної інспекції з якості або бюро товарних експертиз у місці знаходження отримувача (покупця), у разі їх відмови направити представника або у разі неявки його на виклик отримувача (покупця) перевірка проводиться: а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), направленого керівником або заступником керівника підприємства (організації), або б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-отримувача, призначеного керівником підприємства із переліку осіб, затвердженого рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профсоюзу цього підприємства, або в) односторонньо підприємством-отримувачем, якщо виробник (відправник) надав згоду на одностороннє приймання продукції.
Згідно з п. п. 20, 30 Інструкції П-7 за наслідками приймання продукції за якістю та комплектністю за участю представників, зазначених у пунктах 19 та 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції. Акт має бути складено у день закінчення приймання продукції за якістю та комплектністю.
Акт повинен бути підписаний всіма особами, які брали участь у перевірці якості та комплектності продукції. Особа, не згодна зі змістом акта, зобов'язана підписати його із зауваженням про свою незгоду та викласти свою позицію.
В акті перед підписом осіб, які брали участь у прийманні, повинно бути зазначено, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акта, який містить дані про невідповідність дійсності.
Якщо між виробником (відправником) та отримувачем виникнуть розбіжності стосовно характеру виявлених дефектів і причин їх виникнення, для визначення якості продукції отримувач зобов'язаний запросити експерта бюро товарних експертиз, представника відповідної інспекції з якості або іншої компетентної організації.
Разом із тим згідно п. 9 Інструкції П-7 акт про приховані недоліки продукції має бути складено протягом 5 днів з моменту виявлення недоліків, але не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад отримувача, який виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов'язковими для сторін правилами.
Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені тільки в процесі переробки, підготування до монтажу, в процесі монтажу, випробовування, використання і зберігання продукції (абз. 6 п. 9 Інструкції П-7).
Пунктом 33 Інструкції П-7 передбачено, що акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому цією Інструкцією, якщо інше не передбачено основними та особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами чи договором.
Тобто вищенаведеними положеннями Інструкції П-7, врегульовані два окремі випадки виявлення товару неналежної якості, а саме: коли недоліки виявлені під час приймання товару, отримувач призупиняє подальше приймання і складає акт про фактичну якість отриманого товару (п. 16), а в разі, коли приховані недоліки не могли бути виявлені при звичайній перевірці, відповідний акт складається після приймання товару.
Беручи до уваги те, що умовами договору передбачено підписання замовником акту прийому-передачі товару лише після завершення прийняття продукції, який в матеріалах справи відсутній, колегія суддів дійшла висновку, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення Інструкції П-7 щодо порядку приймання товару за якістю та складання акту про фактичну якість отриманого товару, оскільки недоліки, на які посилається позивач, не є такими, що можуть бути виявлені тільки в процесі переробки, підготування до монтажу, в процесі монтажу, випробовування, використання і зберігання продукції.
Отже, виходячи з вищевикладених приписів матеріального законодавства, застосування якого узгоджено сторонами в договорі, судова колегія зауважує, що позивач зобов'язаний у разі виявлення факту поставки відповідачем неякісного товару викликати представника постачальника для участі в прийманні такого товару (повідомлення про виклик має містити певний перелік відомостей), а у випадку якщо відповідач не направить представника для участі у прийманні продукції за якістю, приймання продукції (товару) необхідно проводити за участю представника відповідної галузевої інспекції з якості продукції, або експерта бюро товарних експертиз, або представника відповідної інспекції з якості, і лише у випадку відсутності відповідної інспекції з якості, або бюро товарних експертиз в місці знаходження покупця, або у випадку відмови таких осіб направити представника, або у випадку неявки такого представника на виклик перевірка проводиться за участю компетентного представника іншого підприємства або компетентного представника громадськості.
При цьому апеляційна інстанція звертає увагу на те, що доказом щодо поставки неякісної продукції відповідно до вимог Інструкцій П-7 може бути лише акт про фактичну якість отриманої продукції (тавару), оскільки сторони в добровільному порядку, без заперечень та зауважень погодили саме такий порядок отримання товарно-матеріальних цінностей умовами укладеного договору, що є обов'язковим до виконання.
Аналогічний правовий висновок щодо підтвердження обставин поставки неякісної продукції викладений в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 915/78/18; від 17.07.2019 у справі № 920/618/18; у справі № 903/801/18 від 15.10.2019.
Як вже зазначалось, 30 січня 2019 року ТОВ «СП В.М.С.» проведено перевірку геометричних розмірів зазначеного валу колінчатого, за результатами якої складено картку виконаних робіт від 30.01.2019 (а.с. 33). Вказана картка в рядку замовник містить підпис, за яким не можливо ідентифікувати її підписання саме уповноваженим представником відповідача.
Також в рядку «візуальний огляд» вищезазначеної картки містяться відомості про те, що виявлено кавітацію на шатунній шийці №1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 та кавітацію на корінній шийці №1, 2, 3, 4, 5, 6, 9. При цьому в рядку «результати дефектоскопії» міститься запис «не виявлено».
Матеріалами справи підтверджується, що акт про приховані недоліки продукції № 2 від 30.01.2019 складений та підписаний комісією у складі чотирьох працівників позивача. Підпис уповноваженої особи відповідача на даному акті відсутній, як і відсутні докази надання постачальником згоди на одностороннє приймання продукції.
Складаючи вказаний акт комісія позивача, виходила з того, що оскільки в процесі контрольних замірів сертифікованим підприємством ТОВ «СП В.М.С.» виявлено недоліки продукції, то колінчатий вал двигуна Cummins KTA-50G3 виробництва KM Products Europe Ltd (Англія) не відповідає стандартам та підлягає заміні.
Однак колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у ТОВ «СП В.М.С.» сертифікату, який би надавав йому права здійснювати експертне заключення щодо поставленої продукції за договором.
За встановленого, колегія суддів вважає, що складена ТОВ «СП В.М.С.» картка виконаних робіт від 30.01.2019 не може бути покладена в основу висновку про поставку неякісного товару, оскільки позивачем жодними засобами доказування в порядку ст. 74 ГПК України не було доведено факту її складання компетентним підприємством.
Крім того відповідач в гарантійному листі № 821 від 15.11.2018 (на яких посилається позивач) вказував, що на вимогу замовника забезпечить проведення саме незалежної експертизи та лабораторних досліджень щодо якісних та технічних показників товару (а.с. 32). Доказів того що ТОВ «СП В.М.С.» є експертною установою та/або лабораторією з технічного дослідження якості товару в справі відсутні.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язоку доказування визначається предметом спору.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги те, що положеннями Інструкції П-7 визначено спеціальні умови щодо порядку складання акта приймання товару по якості, які стороною позивача не були дотримані, суд апеляційної інстанції визнає слушними аргументи апелянта про те, що вказаний акт не може бути належним і допустимим доказом в контексті приписів ст. ст. 76, 77 ГПК України в підтвердження обставин поставки неякісного товару.
Дослідження вищенаведених обставин, на які зокрема вказував відповідач у своїх заявах по суті спору в суді, були залишені поза увагою суду першої інстанції.
При цьому апеляційна інстанція звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами (аналогічне застосування прецедентної практики Європейського суду з прав людини викладено в постанові від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскільки настання відповідальності у вигляді стягнення штрафу пов'язано з обставинами поставки неякісного товару, що у даній справі належними засобами доказування не було доведено, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про наявність правових підстав для задоволення позову, припустившись у зв'язку з цим недотримання вимог ст. ст. 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Майнінг Сервіс" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі № 910/17488/19 з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнінг Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі №910/17488/19 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі №910/17488/19 скасувати, ухвалити нове рішення.
3. Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр з ремонту та експлуатації колійних машин" АТ "Укрзалізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнінг Сервіс" про стягнення 236 100,56 грн залишити без задоволення.
4. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Єжи Гедройця (колишня Тверська), буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр з ремонту та експлуатації колійних машин" АТ "Укрзалізниця" (03125, м. Київ, вул. Качалова, 7, ідентифікаційний код 40123454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнінг Сервіс" (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, буд. 14-Є, квартира 77, ідентифікаційний код 39267616) 5 312 (п'ять тисяч триста дванадцять) грн 28 коп. судового збору, сплаченого стороною у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.
6. Справу №910/17488/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді Л.П. Зубець
Н.Ф. Калатай
Повний текст постанови складено 13.07.2020