№ 4-243
про обрання запобіжного заходу
у вигляді взяття під варту
4 жовтня 2008 року м. Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у складі: головуючого - капітана юстиції СЛОБОДЯНЮКА П.Л., при секретарі КОВАЛЕНКО О.І., за участю прокурора відділу слідчого управління Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України майора юстиції ЖУКА В.В., обвинуваченого ОСОБА_3, захисника-адвоката ОСОБА_4 , розглянувши подання слідчого в особливо важливих справах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції СЄДОВА К.Б. про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу - взяття під варту з утриманням останнього у слідчому ізоляторі №13 м. Києва Державного департаменту виконання покарань, -
Слідчий в особливо важливих справах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України звернувся до суду з поданням про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу - взяття під варту з утриманням останнього у слідчому ізоляторі №13 м. Києва Державного департаменту виконання покарань.
Згідно матеріалів кримінальної справи №49-2566 та подання, досудовим слідством встановлено, що на початку 2008 року ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з метою скоєння розбійних нападів на приватних підприємців та насильницького заволодіння їх грошовими коштами та іншими цінностями, організували озброєну банду.
25 вересня 2008 року, близько 22.00 години, ОСОБА_3, спільно з ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, діючи в складі цієї банди, у приміщенні комплексу «З легким паром», розташованому за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 1, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я, вчинили розбійний напад на ОСОБА_9 з метою заволодіння грошовими коштами останнього у сумі 1 мільйон гривень.
Як далі вказується у поданні, 26 вересня 2008 року було порушена кримінальна справа стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також стосовно ОСОБА_8 за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України.
Того ж дня ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 115 КПК України.
27 вересня 2008 року постановою військового місцевого суду Київського гарнізону строк затримання ОСОБА_3 було продовжено до десяти діб, а 2 жовтня цього ж року ОСОБА_3 було пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187 і ст. 257 КК України.
Враховуючи тяжкість вчинених злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки, приймаючи до уваги те, відсутність у ОСОБА_3 постійного місця роботи, а також те, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3, залишаючись на волі, буде намагатись ухилитись від органів досудового слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі, а також враховуючи його вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, слідчий просив суд обрати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту з триманням останнього у слідчому ізоляторі №13 м. Києва Державного департаменту виконання покарань.
Прокурор у судовому засіданні вважав за необхідне подання слідчого задовольнити та обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту з триманням останнього у слідчому ізоляторі №13 м. Києва Державного департаменту виконання покарань. При цьому прокурор, як на підстави для задоволення подання слідчого, крім тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, послався також і на те, що обвинувачений може перешкоджати встановленню істини по справі та залишаючись на волі буде намагатись ухилитись від органів досудового слідства і суду.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що його підзахисний ОСОБА_3 не має наміру буд-яким чином перешкоджати ходу досудового слідства, крім того, навпаки намагається сприяти його проведенню, а тимчасова не працевлаштованість ОСОБА_3 не є підставою для обрання останньому такого запобіжного заходу як взяття під варту.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю підтримав думку свого захисника та вважав залишити без задоволення подання слідчого. Крім того, ОСОБА_3 пояснив, що фізичний опір при затриманні не вчиняв, а зброю йому підкинули співробітники міліції.
Вивчивши матеріали кримінальної справи, подання, заслухавши доводи прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, враховуючи обставини даної конкретної справи, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для задоволення подання слідчого, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в розпорядженні слідчого є встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак тяжких злочинів, вчинених саме ОСОБА_3, який діяв, крім того у групі осіб. Також, враховуючи дані про те, що під час затримання ОСОБА_3, останнім було здійснено фізичний опір поєднаний із намаганням застосувати зброю, а далі ним було вчинено спробу уникнути кримінальної відповідальності, шляхом пропонування грошових коштів співробітникам міліції за його, ОСОБА_3, звільнення, що підтверджується рапортами зазначених співробітників, суд не виключає можливості ОСОБА_3 ухилитися від органів слідства і суду у подальшому. Заяву обвинуваченого про не вчинення ним фізичного опору при затриманні, суд оцінює критично, оскільки в матеріалах справи, це спростовується поясненнями не одного співробітника міліції. Крім того, беручи до уваги і фактичні обставини вчинення ОСОБА_3 злочинів, що ставиться йому у провину, а саме використання злочинною групою, в яку входив і він, зброї під час нападу, відкритий і зухвалий характер застосування насильства до потерпілого, не виключає суд і можливість ОСОБА_3 продовжити злочинну діяльність, про що, поряд з цим, свідчить і фізичний опір співробітникам міліції при його затриманні. У бік задоволення подання слідчого, оцінює суд і той факт, що злочини, в скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_3, вчинені групою осіб, із розподіленням відповідної рольової поведінки, отже обрання запобіжного заходу не пов'язаного із ізоляцією обвинуваченого від суспільства, на думку суду, може призвести до ризику змови обвинуваченого як із членами злочинної групи так і з іншими особами, з метою ухилення від відповідальності, що в кінцевому випадку, зашкодить встановленню істини у даній справі.
Обираючи ОСОБА_3 запобіжний захід, суд також брав до уваги і матеріали, що характеризують особу останнього, характеристику з місця навчання та служби, його вік, сімейний стан, стан здоров'я, склад сім'ї, інші характеризуючи його особу дані, однак оцінюючи всі в сукупності фактичні обставини справи, в тому числі і законодавчо визначені підстави для обрання запобіжного заходу, суд не знаходить можливим обрати ОСОБА_3 інший більш м'який запобіжний захід ніж - взяття під варту, оскільки, на думку суду, саме такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 14, 148, 150, 155, 165-165-2 КПК України, -
1. 1. Подання слідчого в особливо важливих справах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з триманням останнього у слідчому ізоляторі №13 м. Києва Державного департаменту виконання покарань, - задовольнити.
2. 2. Обрати міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно обвинуваченог ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, з утриманням в СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві.
3. Контроль за виконанням даної постанови суду, а також обов'язок виконання вимог ст. 161 КПК України, покласти на начальника Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України.
На постанову судді протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Центрального регіону.