№ 1-140
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2008 року місто Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді капітана юстиції СЛОБОДЯНЮКА П.Л., при секретарі АНТАНЮК Ні., за участю державного обвинувача - військового прокурора Чернігівського гарнізону підполковника юстиції КУРИЛА П.М. , підсудного ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні військового місцевого суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням колишнього військовослужбовця військової частини 2253 старшого сержанта військової служби за контрактом
ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Єліно Щорського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, неодруженого, не судимого, на військовій службі за контрактом з серпня 2004 року та звільненого з цієї служби у вересні 2008 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 407 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд
14 серпня 2008 року ОСОБА_3 командуванням відділу прикордонної служби „Грем'яч" військової частини 2253 був направлений у місто Чернігів до штабу командування цієї ж військової частини для проходження атестаційної комісії. Після проходження атестаційної комісії, 16 серпня 2008 року ОСОБА_3, без поважних причин, на службу не прибув, а по 2 вересня 2008 року включно проводив час за місцем свого проживання у селі Єліно Щорського району Чернігівської області на власний розсуд. З вересня 2008 року ОСОБА_3 у зв'язку з захворюванням був звільнений від виконання службових обов'язків.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, про обставини скоєного злочину дав покази, аналогічні викладеному в описовій частині вироку, пояснивши, що він не прибув до місця служби в період з 16 серпня по 2 вересня 2008 року, у зв'язку з бажанням за цей час вирішити свої питання, пов'язані із домашнім господарством та, крім того, також власним бажанням звільнитися з військової служби, про що він написав рапорт на звільнення, який надав 15 серпня 2008 року командуванню військової частин 2253.
Крім особистих показань вина ОСОБА_3 у не з'явленні вчасно на службу без поважних причин в період з 16 серпня по 2 вересня 2008 року підтверджується зібраними по справі іншими доказами стосовно всіх фактичних обставин справи, і ці фактичні обставини справи підсудний та інші учасники процесу не оспорюють і підтримують в повному обсязі.
Враховуючи те, що підсудний та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, суд провів судове слідство у справі із застосуванням правил ч.3 ст. 299 КПК України.
Згідно з висновком військово-лікарської комісії ОСОБА_3 визнаний здоровим та придатним до військової служби.
Таким чином, оскільки ОСОБА_3, будучи військовослужбовцем за контрактом, не з'явився вчасно на службу без поважних причин в період з 16 серпня по 2 вересня 2008 року, тобто тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, суд вчинене підсудним кваліфікує за ч.2 ст. 407 КК України.
Призначаючи підсудному ОСОБА_3 покарання, суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом'якшують покарання, його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Беручи до уваги вказані обставини, а також враховуючи особу підсудного, який раніше ні в чому протиправному замічений не був, до призову на службу займався суспільно-корисною працею, під час проходження військової служби характеризувався в цілому позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, а також те, що його мати є інвалідом третьої групи і потребує його допомоги, суд знаходить
можливим призначити ОСОБА_3 найбільш м'яке за видом покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 407 КК України, у виді штрафу.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 323, 324, 325, 332 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 407 КК України, за якою призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто на суму 850 грн.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 - підписку про невиїзд - скасувати.
Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку і на нього може бути внесене подання прокурора до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення