№4-272
про продовження строку тримання під вартою
24 листопада 2008 року м. Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у складі: головуючого - судді капітана юстиції СЛОБОДЯНЮКА П.Л., при секретарі КОВАЛЕНКО О.І., за участю прокурора відділу Генеральної прокуратури України радника юстиції СКОРИКА М. М. ., захисника-адвоката обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4, розглянувши подання слідчого в особливо важливих справах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції СЄДОВА К.Б. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, -
Слідчий в особливо важливих справах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України за погодженням із заступником Генерального прокурора України звернувся до суду з поданням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до чотирьох місяців.
Згідно матеріалів кримінальної справи №49-2566 та подання, досудовим слідством встановлено, що на початку 2008 року ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з метою скоєння розбійних нападів на приватних підприємців та насильницького заволодіння їх грошовими коштами та іншими цінностями, організували озброєну банду. Для скоєння злочинів вони підшукали вогнепальну короткоствольну зброю, пістолет для відстрілу патронів із гумовими кулями, масово-габаритну модель автомату АКС-74, бойові гранати та патрони, чорну уніформу спецпідрозділу СБ України без нашивок чи інших розпізнавальних знаків, маски та бронежилета. Крім того, як зазначається у поданні, вказана злочинна гупа, розподілила ролі кожного з її складу під час вчинення злочинів, в тому числі, для прикриття скоєння вказаних злочинів та надання вигляду законності дій її учасників, одним із членів цієї групи було виготовлено підроблені постанови про затримання осіб та вилучення грошових коштів.
1. 25 вересня 2008 року, близько 22.00 години, ОСОБА_3, спільно з ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_6, діючи в складі цієї банди, у приміщенні комплексу «З легким паром», розташованому за адресою: АДРЕСА_1, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я, вчинили розбійний напад на ОСОБА_7 з метою заволодіння грошовими коштами останнього у сумі 1 мільйон гривень. Вказаний напад, як вказує слідчий, було попередньо ретельно сплановано та інсценовано під проведення спеціальної опереації із затримання особливо небезпечного злочинця, де ОСОБА_1 повинен був удававати з себе спіробітника СБ України, ОСОБА_6 - слідчого, ОСОБА_2 і ОСОБА_5 - групу захоплення, а ОСОБА_3, за потребою, - виконати роль понятого. Під час вчинення запланованих злочинних дій, пов"язаних із нападом на громадянина ОСОБА_7, злочинна група, у складі якої перебував і обвинувачений ОСОБА_3, була затримана співробітниками УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві.
2. 26 вересня 2008 року було порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України. В цей же день за ознаками вчинення подібних злочинів було порушено кримінальну справу і проти ОСОБА_3, та було затримано останнього в порядку ст. 115 КПК України.
2 жовтня 2008 року ОСОБА_3 було пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187 і ст. 257 КК України, а 4 жовтня цього ж року військовим місцевим судом Київського гарнізону останньому було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під вартою.
18 листопада 2008 року строк досудового слідства по даній кримінальній справі заступником Генерального прокурора України було продовжено до чотирьох місяців.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_3, стан його здоров"я та тяжкість вчинених злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки, беручи до уваги, що ОСОБА_3 не працює, що, на думку слідчого, дає достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3, залишаючись на волі, буде намагатись ухилитись від слідства і суду або виконання процесуальних рішень шляхом зміни місця проживання, а також те, що для виконання ряду слідчих дій необхідно строк не менше ніж два місяці, а строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчується 26 листопада 2008, слідчий звернулся до суду з проханням щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 до чотирьох місяців.
Прокурор у судовому засіданні вважав за необхідне подання слідчого задовольнити та продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою. При цьому, прокурор як на підстави для задоволення подання, крім тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 послався також і на те, що останній, знаходячись на волі може намагатися ухилитися від слідства і суду та продовжити займатися злочинною діяльністю. Крім того, прокурор доповнив, що ОСОБА_3 в ході досудового слідства висунув свою версію фактичних обставин вчинених злочинів, яка була спростована під час розслідування даної справи, тому не виключається можливість ОСОБА_3 перешкоджання слідству і у майбутньому. Захисник ОСОБА_4 просила суд відмовити у задоволенні подання слідчого та у судовому засіданні пояснила, що її підзахисний ОСОБА_3 безпосередньо ніяких дій, спрямованих на скоєння розбійного нападу на ОСОБА_7 не вчиняв, зброї не застосовував, раніше у протизаконній діяльності помічений не був, наміру до ухилення від слідства не має.
Вивчивши матеріали кримінальної справи, подання, заслухавши доводи прокурора, захисника обвинуваченого, враховуючи обставини даної конкретної справи, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для задоволення подання слідчого, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в розпорядженні слідчого є встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак тяжких злочинів, вчинених саме ОСОБА_3, який діяв, крім того у групі осіб. Вказані дані були отримані органом досудового слідства під час здійснення численних слідчих дій, в тому числі і за участю самого обвинуваченого. Однак, як видно з подання та матеріалів справи, органу досудового слідства для всебічного і повного дослідження всіх обставин вчинення злочинних дій зазначеною групою, у склад якої входив і ОСОБА_3, необхідно виконанти ще ряд слідчих дій, таких як відтворення обстановки та обставин події за участю безпосередніх учасників злочинної групи, їх допит на предмет встановлення їх причетності до скоєння інших злочинів, провести очні ставки як між самими членами злочинної групи, так і з іншими особами, отримати висновки призначених експертиз по справі.
Крім того, є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 може намагатися ухилитися від слідства і суду та продовжити займатися злочинною діяльністю, про що вказують наступні обставини: тяжкість інкримінованих ОСОБА_3 злочинів, активний його опір співробітникам міліції під час затримання, самі обставини вчинення злочинів, а саме намагання ОСОБА_3 приховати свою присутність на місці вчинення злочину шляхом маскування номерних знаків автомобіля, яким користувалися члени злочинної групи, використання злочинною групою зброї під час нападу, а тому, беручи до уваги також і те, що стосовно ОСОБА_3 порушена справа про тяжкі злочини, які, крім того, вчинені ним у групі, що не виключає ризик змови його із своїми спільниками, суд не вбачає підстав для заміни запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на інший, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України та його належну поведінку.
Продовжуючи ОСОБА_3 строк тримання під вартою, суд також брав до уваги і матеріали, що характеризують особу останнього, його вік, сімейний стан, характеристику з місця проживання, стан здоров'я, інші характеризуючи його особу дані, однак оцінюючи всі в сукупності фактичні обставини справи, в тому числі і законодавчо визначені підстави для зміни запобіжного заходу, суд не знаходить можливим обрати ОСОБА_3 інший більш м'який запобіжний захід.
Отже, суд, вважає, що у строк, передбачений ч.1 ст. 156 КПК України, розслідування даної справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 на більш м'який, на даному етапі провадження у справі немає, а тому строк тримання під вартою ОСОБА_3 у даному конкретному випадку слід продовжити.
Враховуючи вище викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 14, 148, 150, 155, п.1 ч.2 ст. 156, 158, 165 - 165-3 КПК України, -
1. 1. Подання слідчого в особливо важливих справах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити. Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, з утриманням в СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві - до чотирьох місяців.
3. Контроль за виконанням даної постанови суду, покласти на начальника Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України.
На постанову судді протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Центрального регіону.