Справа 2-11423/08
Іменем України
17 листопада 2008 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Малинникова О.Ф. при секретарі - Комаревцевій Л.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У жовтні 2008 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позивач зазначив, що 30 квітня 1993 року він уклав шлюб з ОСОБА_2, який було зареєстровано у відділі ЗАГС Чернігівського міськвиконкому , зроблено відповідний актовий запис за № 780. Від цього шлюбу у них є дитина - син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з Відповідачкою.
Позивач посилається на те, що подружнє життя не склалось з суто особистих причин: не зійшлися характерами, тому з січня 2006 року вони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних відносин , в зв'язку з чим проживають окремо.
В зв'язку з тим, що їх шлюб набув формальний характер, позивач не має подальших намірів продовжувати подружнє життя з Відповідачкою. Спору про поділ майна між подружжям немає, дитина буде проживати разом з Відповідачкою.
Оскільки позивач подружніх відносин з відповідачкою не підтримує, спільного господарства не веде з січня 2006 року і вважає, що примирення та подальше спільне життя з відповідачкою неможливе, просить позов задовольнити.
В поп5ередньому судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, та додатково пояснив, що при складанні позовної заяви помилково не зазначено, що у нього з відповідачкою двоє спільних дітей, неповнолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та повнолітня дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають на даний час і будуть проживати разом з відповідачкою.
Відповідачка в попередньому судовому засіданні позов визнала та не заперечує проти розірвання шлюбу з тих же підстав, що спільного господарства вони не ведуть, шлюбних відносин не підтримують з січня 2006 року і вважає,
що примирення та подальше спільне життя з позивачем неможливе. Спору щодо майна немає. Діти будуть проживати і проживають разом з нею.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідачки, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 - 30 квітня 1993 року зареєстрували шлюб у відділі ЗАГС Чернігівського міськвиконкому, зроблено відповідний актовий запис за № 780.
Від цього шлюбу у них є двоє дітей, а саме: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та повнолітня дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти проживають разом з Відповідачкою.
Позивач посилається на те, що подружнє життя не склалось з суто особистих причин: не зійшлися характерами, тому з січня 2006 року вони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних відносин , в зв'язку з чим проживають окремо.
В зв'язку з тим, що їх шлюб набув формальний характер, позивач не має подальших намірів продовжувати подружнє життя з Відповідачкою. Спору про поділ майна між подружжям немає, дитина буде проживати разом з Відповідачкою і тому поновити сім'ю не можливо.
Відповідачка суду пояснила, що не заперечує проти розірвання шлюбу з тих же підстав, що спільного господарства вони не ведуть, шлюбних відносин не підтримують з січня 2006 року і вважає, що примирення та подальше спільне життя з позивачем неможливе. Спору щодо майна немає. Діти будуть проживати і проживають разом з нею.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що сім'я фактично розпалась, бажання підтримати подружні відносини обидва подружжя не мають і тому поновити сім'ю не можливо.
Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 18, 105, 110 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає : АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає : АДРЕСА_2 - зареєстрований у відділі ЗАГС Чернігівського міськвиконкому, зроблено відповідний актовий запис за № 780.
Витрати пов'язані з реєстрацією розірвання шлюбу покласти на ОСОБА_1 у розмірі 17 (сімнадцять) грн. на користь держави.
Заява про оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.