Справа № 560/3603/20
13 липня 2020 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Божук Д.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
- зобов'язати пенсійний фонд перерахувати пенсію згідно Постанови Кабінету Міністрів України №794 від 30.08.2017 року зі всіма видами грошового забезпечення (надбавками, преміями), які надавалися в розрахунок пенсії при звільнені Державною прикордонною службою України;
- перерахувати пенсію за вислугу років з 21.12.2015, яка становить календарних 36 років 02 місяці 05 днів, пільгова 05 років, 06 місяці 25 днів, всього 41 рік, 09 місяців, 00 днів в розмірі 90 % відповідного грошового забезпечення на момент звільнення, згідно Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
- зобов'язати пенсійний фонд нарахувати та виплатити всі кошти грошового забезпечення (з надбавками, преміями) згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 відповідно до розмірів грошового забезпечення за чинними нормами, починаючи з моменту набрання її чинності, а саме з 01 січня 2018 року.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Проте позовна заява не відповідає таким вимогам.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.
В порушення вказаної норми позивачем не зазначено найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.
Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивач у реквізитах позовної заяви не зазначив реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта, а також не вказав відповідача та його даних (повне найменування, місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти).
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд зазначає, що правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
У прохальній частині позовної заяви (перша вимога) позивач просить зобов'язати пенсійний фонд перерахувати пенсію згідно Постанови Кабінету Міністрів України №794 від 30.08.2017 року зі всіма види грошового забезпечення (надбавками, преміями), які надавалися в розрахунок пенсії при звільненні Державною прикордонною службою України, при цьому не конкретизовано, з якого часу позивач просить провести такий перерахунок, та не вказано чіткий перелік видів грошового забезпечення.
У другій позовній вимозі позивач просить перерахувати пенсію за вислугу років з 21.12.2015 в розмірі 90 % відповідного грошового забезпечення на момент звільнення, згідно Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", однак жодним чином у позовній заяві не вказує виклад обставин, якими обґрунтовує таку вимогу (зокрема, чому пенсія має становити саме 90 % відповідного грошового забезпечення на момент звільнення).
У третій позовній вимозі позивач ставить питання про зобов'язання пенсійного фонду нарахувати та виплатити всі кошти грошового забезпечення (з надбавками, преміями) згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 відповідно до розмірів грошового забезпечення за чинними нормами, починаючи з моменту набрання її чинності, а саме з 01 січня 2018 року. Позивач у позовній заяві також не вказує виклад обставин, якими обґрунтовує таку вимогу, зокрема, підстав того, що державний орган має нарахувати та виплатити йому всі кошти грошового забезпечення (з надбавками, преміями) згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 відповідно до розмірів грошового забезпечення за чинними нормами, починаючи з моменту набрання її чинності, а саме з 01 січня 2018 року (в той час як позивач отримує пенсію за вислугу років).
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, і саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
При цьому, суд наголошує, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Згідно з п.8 ч.5. ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак позивач не зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів.
Крім того, відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Всупереч зазначеного, позивач не подав письмового підтвердження про те, що він не подав іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивачем подано лише один примірник позовної заяви, без її копії, та без копій доданих до неї документів.
Також, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак доказів звільнення від сплати судового збору, які визначені статтею 5 Закону України "Про судовий збір", позивачем не надано.
Позивач вказує, що він є учасником бойових дій, проте копії такого посвідчення не надає.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом:
1) подання до суду нової редакції позовної заяви разом з її копією для відповідача, у якій зазначити :
- найменування суду першої інстанції, до якого подається позовна заява;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків (позивача) за його наявності або номер і серії паспорта, а також вказати відповідача та його дані (повне найменування, місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти).
- у прохальній частині позовної заяви (перша вимога) конкретизувати, з якого часу позивач просить провести перерахунок, та вказати чіткий перелік видів грошового забезпечення, виходячи з якого просить провести такий перерахунок;
- стосовно другої та третьої вимоги прохальної частини позовної заяви - вказати виклад обставин, якими позивач обґрунтовує такі вимоги;
- відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
2) надання до суду засвідчених копій додатків до позовної заяви для відповідача;
3) надання до суду копії посвідчення учасника бойових дій (позивача) (у двох примірниках - для суду та для відповідача).
При цьому суд враховує, що 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби CОVID-19", згідно якого розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3. Цим пунктом передбачено, зокрема, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500 карантин продовжено до 31 липня 2020 року.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху, але не раніше, ніж з дня закінчення карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.А. Божук