Справа № 560/1565/20
іменем України
13 липня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якій просить визнати протиправною відмову у призначенні пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з врахуванням довідок Хмельницької районної державної адміністрації від 20.02.2020 року №1-19/65 та №1-19/68 за нормами Закону України «Про державну службу», а також зобов'язати призначити пенсію та здійснити її нарахування й виплату з 21 лютого 2020 року.
Зазначає, що з 16.03.2015 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В лютому 2020 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».
Головним управлінням було відмовлено у переведенні її на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв'язку з тим, що нормами цього закону не передбачене призначення даного виду пенсії.
Не погоджуючись з рішенням, позивач звернулась до суду.
Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження, отримані матеріали пенсійної справи позивача.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поданий відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Покликається на те, що права на переведення на бажану пенсію позивач не має, оскільки вказаним законом такий вид пенсії не передбачений. Просить у задоволенні позову відмовити.
Суд відмовив у клопотанні про перехід до розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Дослідивши обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи від загального захворювання (довідка МОЗ України серії НОМЕР_1 від 16.03.2015 р., а.с.9) і з 16.03.2015 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Відповідно до матеріалів пенсійної справи загальний та страховий стаж позивачки на державній службі становить 36 років, що відповідачем не спростовано. Станом на момент звільнення позивач обіймала посаду заступника начальника управління - начальника відділу управління фінансів Хмельницької районної державної адміністрації, що теж ніким не заперечується.
21 лютого 2020 року позивач звернулась до відповідача з заявою про переведення її на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», додавши довідки від 20.02.2020 року про складові заробітної плати зa займаною посадою, видані за місцем колишньої роботи за № 01-19/65 та №01-19/68.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24.02.2020 року №968200886103 (повідомлено листом №2200-0301-8/7005 від 28.02.2020 року) позивачці відмовлено у переведенні її на цей вид пенсії.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VIII. Відповідно до п. 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII, за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст.37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Згідно з ч.9 ст.37 Закону № 3723-XII пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Судом встановлено, що трудовий стаж позивача на державній службі, на якій вона продовжувала перебувати станом на 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889), обіймаючи посаду державної служби, становив понад 20 років, що доводиться, зокрема копією трудової книжки, довідкою Хмельницької РДА №01-91/125 від 30.03.2015 року та іншими матеріалами пенсійної справи позивача. Крім того, позивач є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою МОЗ України серії НОМЕР_1 від 16.03.2015 р. і перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державної служби. Вказані обставини відповідач не спростував.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 року у зразковій справі № 822/524/18, право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII пов'язане лише з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним згідно з п. 10, 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, у той час як додаткових умов для призначення пенсії у вказаних пунктах «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII не встановлено.
Зважаючи на це, суд відхиляє покликання відповідача на неможливість призначення позивачці обраного нею виду пенсії, а також висновок про те, що вона набуде право на пенсію державного службовця лише після досягнення нею пенсійного віку 60 років, оскільки ця норма поширюється виключно на працездатних державних службовців, а не інвалідів І та ІІ груп, які вже отримують пенсію по інвалідності.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що Закон не пов'язує можливість призначення цієї пенсії або переведення особи на такий вид пенсії з умовою досягнення нею певного віку.
Крім того, позивач просить перевести її на інший вид пенсії, передбачений іншим законом, відтак відповідачем не доведено наявність законних перешкод для реалізації позивачем права вибору виду пенсії, яку вона бажає отримувати.
Положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною відмови у переведенні позивача на пенсію державного службовця є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. З метою ефективного захисту порушених прав особи суд вважає необхідним скасувати рішення ГУ ПФУ у Хмельницькій області, яким позивачці відмовлено у переведенні її на інший вид пенсії.
Відтак, слід зобов'язати відповідача вирішити питання (прийняти рішення) про переведення позивачки з 21.02.2020 року на отримання пенсії державного службовця відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII «Про державну службу» у розмірі, встановленому законом та з урахуванням наявних у пенсійній справі довідок про складові заробітної плати.
Відповідно до статті 77 КАС у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності підстав відмови, позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24.02.2020 року №968200886103 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути та вирішити заяву ОСОБА_1 про переведення її з 21.02.2020 року на отримання пенсії державного службовця відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» у розмірі, встановленому ч.1 ст.37 цього Закону.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 13 липня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя І.С. Козачок