Справа № 560/2467/20
іменем України
13 липня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.02.2020 №586-706/Б-03/8-2200/20, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено у перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з дати звернення до відповідача.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що вона як цивільна особа без призову на військові збори або навчання певний час виконувала свої трудові обов'язки на підприємстві, яке було залучене до складу невоєнізованих (обслуговуючих) формувань Цивільної оборони СРСР та здійснювало роботи на місці ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Ці обставини встановлені та викладені у рішенні Чемеровецького районного суду від 03.11.2017 року № 687/1236/17.
Також зазначає, що рішенням Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)/2019 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься у положеннях ч.3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ.
Крім цього, звертає увагу на те, що аналогічна справа розглянута шостим апеляційним судом від 28.04.2020 № 320/5357/19, де позивач також виконував роботу у складі Цивільної оборони.
Ухвалою суду від 19.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 25.05.2020 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.
Судом отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідач у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що ОСОБА_1 не належить до категорії осіб, які мають право на обчислення пенсії відповідно до ст.59 Закону №796-ХІІ. Документи, які б підтверджували участь ОСОБА_1 в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовця або військовозобов'язаного в матеріалах пенсійної справи відсутні. Крім того, відсутні документи про те, що захворювання отримане при виконанні обов'язків військової служби.
Ухвалою суду від 13.07.2020 у задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін та про зупинення провадження у справі відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Львівською регіональною міжвідомчою експертною комісією по встановленню причинного зв'язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру згідно експертного заключення, постановленого на засіданні № 16 від 13.12.2001, було встановлено, що захворювання ОСОБА_1 пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Хмельницькою обласною МСЕК згідно довідки від 11.09.2007 серії ХМ №124828 позивачу встановлено другу групу інвалідності (довічно) у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Рішенням Чемеровецького районного суду від 03.11.2017 по справі №687/1236/17 визнано неправомірними дії Управління соціального захисту населення Чемеровецької районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни. Зобов'язано управління соціального захисту населення Чемеровецької районної державної адміністрації надати ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.
У цьому рішенні встановлено, зокрема, що згідно довідки, виданої ОСОБА_1 Чемеровецькою центральною лікарнею, вбачається, що відповідно до наказу №165 від 20.08.1986 року її фельдшера-лаборанта швидкої допомоги відряджено для виконання завдання в Іванківський район, Київської області, строком з 29.08.1986 по 28.09.1986, в тому числі виїжджати у зону відчуження м. Чорнобиль з 21.08.1986 по 26.08.1986. Також, відповідно до листа, виданого архівним сектором Іванківської районної державної адміністрації від 13.06.2017 №05-06/168 повідомлено, що у документах Іванківської районної центральної лікарні постійного терміну зберігання за 1986 рік немає даних про залучення Іванківську ЦРЛ до складу Цивільної оборони.
Зазначене рішення не містить висновків суду про те, що позивач була залучена до складу Цивільної оборони.
13.11.2017 управлінням соціального захисту населення Чемеровецької РДА позивачу видано посвідчення ветерана війни-інваліда війни, серії НОМЕР_1 .
21.06.2019 Департаментом соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації позивачу видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, категорії 1, серії НОМЕР_3.
Позивач звернулась із заявою від 31.01.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, згідно якої відповідно до частини 2 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII заявила про своє бажання отримувати належну їй пенсію по інвалідності в порядку та на умовах розділу III Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ в розмірі, визначеному статтею 21 цього закону, розраховану в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Просить провести відповідний перерахунок пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.02.2020 року № 586-706/Б-03/8-2200/20 розглянуто звернення щодо проведення перерахунку пенсії згідно абзацу 3 ст. 59 Закону, та повідомлено, що заявник не належить до категорії осіб, які мають право на обчислення пенсії відповідно до статті 59 Закону та пункту 9-1 Порядку, тому підстави для обчислення пенсії, виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відсутні.
Зазначено, зокрема, що документи, які б підтверджували участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовця або військовозобов'язаного, в матеріалах пенсійної справи відсутні. Крім того, відсутні документи про те, що захворювання отримане при виконанні обов'язків військової служби.
Одночасно роз'яснено, що статтею 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, в яких розмірах призначаються пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом. Зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війни II групи - 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку). Обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати зазначеною статтею не передбачено.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII (далі - Закон №796-XII; в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року) передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, частиною 3 статті 59 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 59 Закону №796-ХІІ викладено в наступній редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Закон №2148-VIII в частині внесених змін, згідно Прикінцевих та перехідних положень, набрав чинності з 01 жовтня 2017 року.
Аналіз попередньої та чинної редакцій ч.3 статті 59 Закону № 796-XII свідчить про те, що ця норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, але, внісши зміни до ч.3 цієї статті, законодавець розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Таким чином, дія частини 3 статті 59 Закону № 796-XII поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків або у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Отже, обов'язковою умовою для застосування положень ч. 3 статті 59 Закону № 796-XII є участь особи у ліквідації наслідків ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби.
В подальшому рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)/2019 по справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) було визнано таким, що що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, цим рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч.3 статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за ч.3 статті 59 Закону та обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов'язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що для виникнення права на обчислення пенсії за ч.3 ст.59 Закону незмінною залишилась умова щодо наявності у особи статусу військовослужбовця, на яких і розповсюджується норма статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у чинній редакції.
Так, стаття 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має назву - Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Крім того, статтею 10 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Згідно примітки до цієї статті, тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Як встановлено рішенням Чемеровецького районного суду від 03.11.2017 по справі №687/1236/17, позивача як фельдшера-лаборанта швидкої допомоги було відряджено для виконання завдання в Іванківський район, Київської області, строком з 29.08.1986 по 28.09.1986, в тому числі виїжджати у зону відчуження м. Чорнобиль з 21.08.1986 р. по 26.08.1986.
Отже, позивач не відноситься до категорії військовослужбовців відповідно до зазначених вище положень законодавства, доказів протилежного ним не надано.
Відтак, навіть з урахування висновків зазначеного вище рішення Конституційного Суду України незмінною залишилась умова щодо наявності у особи статусу військовослужбовця, на яких розповсюджується норма статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Проте позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не як військовослужбовець, а його участь була зумовлена виконанням своїх трудових обов'язків за основним місцем роботи.
Щодо посилання позивача на наявність у нього статусу інваліда війни, то такі не стосуються спірних правовідносин, оскільки позивач не набув статусу військовослужбовця, а інвалідність не пов'язана з проходженням військової служби.
Також необґрунтованими є посилання позивача на судове рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2020 по справі № 320/5357/19, оскільки відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені лише в постановах Верховного Суду.
З огляду на встановлені обставини справи суд погоджується з доводами пенсійного органу стосовно того, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 статті 59 Закону №796-ХІІ, оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на такий перерахунок.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що, відмовляючи в перерахунку позивачу пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Суд не вирішує у цій справі питання щодо судових витрат, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору згідно п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 13 липня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 (с.Бережанка, Чемеровецький район, Хмельницька область,31600 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м.Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Д.А. Божук