Справа № 560/2352/20
іменем України
13 липня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.12.2019 № 222330001451 про відмову в призначенні ОСОБА_1 на підставі заяви від 10.12.2019 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у відповідності до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 10 років, як особі, яка під час проходження строкової служби приймала участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС до 01.07.1986, починаючи з 27.04.1986 по 29.05.1986;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 на підставі заяви від 10.12.2019 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у відповідності до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 10 років, як особі, яка під час проходження строкової служби приймала участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС до 01.07.1986 , починаючи з 27.04.1986 по 29.05.1986.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що в рішенні головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.12.2019 №222330001451 зазначається про відмову в призначені пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно із ст. 55 Закону №796-ХІІ, оскільки період роботи в зоні відчуження не підтверджено первинними документами та відсутнє посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, перереєстрованого згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51. Проте в листі від 05.04.2019 відповідач не заперечував факт наявності та надання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році і жодних претензій до наданого посвідчення не висловлював, в тому числі, що воно не перереєстроване. Не зазначено в листі від 05.04.2019, і в послідуючих листах, про пропозицію замінити/отримати в порядку, визначеному чинним законодавством, та надати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році нового зразка.
Вважає, що надані документи безспірно підтверджували факт участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 27.04.1986 по 29.05.1986, тобто більш як протягом місяця після аварії , що мала місце 26.04.1986, і як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період до 1.07.1986 має право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку.
Ухвалою суду від 27.05.2020 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Судом отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідач у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що до заяви про призначення пенсії позивачем було надано копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, серія НОМЕР_1 , яке не перереєстроване згідно чинного законодавства.
Також позивачем було надано архівну довідку від 01.10.1993 №849, яка не містить інформації про населений пункт чи об'єкт, де виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Підставою для видачі зазначеної довідки є довідка командира в/ч 16659 № 37/1488 від 10.08.1987, яка в матеріалах пенсійної справи позивача відсутня.
Ухвалою суду від 13.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
07.12.2018 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №8 від 06.03.2019 відмовлено позивачу у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 року.
Зазначене рішення не є предметом судового розгляду і позивачем в судовому порядку не оскаржувалось.
10.12.2019 ОСОБА_1 повторно звернувся з заявою щодо призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
До заяви про призначення пенсії позивачем було надано, зокрема:
- копію "Удостоверения участника ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС в 1986 г." серії НОМЕР_1 , без зазначення дати видачі такого. Згідно цього посвідчення воно безстрокове та дійсне на всій території СРСР;
- архівну довідку від 01.10.1993 №849, видану Славутським об'єднаним міським військовим комісаріатом, згідно якої ОСОБА_1 дійсно приймав участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС з 27.04.1986 по 29.05.1986. Водночас, ця довідка не містить інформації про населений пункт чи об'єкт, де виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
- копію військового квитка серії НОМЕР_2 , згідно якого позивач з 13.05.1985 по 25.05.1987 проходив військову службу в складі військової частини НОМЕР_3 . Також у військовому квитку у розділі VII "Особливі відмітки" зроблено запис про участь з 27.04.1986 по 29.05.1986 у ліквідації наслідків на ЧАЕС.
Також відповідачем враховано, що згідно довідок від 17.07.2018 № 179/1/ВОЗ/1816 Галузевого державного архіву Міністерства оборони України та від 25.01.2019 № К-93/138 Львівського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, документи військової частини НОМЕР_3 на зберігання до зазначених установ не надходили.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 222330001451 від 16.12.2019 відмовлено позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно заяви від 10.12.2019, оскільки період роботи в зоні відчуження не підтверджено первинними документами та відсутнє посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, перереєстроване згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51.
Листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.12.2019 повідомлено позивача, що оскільки первинними документами не підтверджено працю в зоні відчуження, рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.12.2019 відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно статті 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII (далі - Закон № 796-XII), особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ст. 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - на 10 років.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Відповідно до ч.3 статті 65 Закону № 96-XII посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Згідно з п.п.5 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року № 13-1, при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Щодо наданої позивачем копії посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, суд зазначає наступне.
Відповідно п.7 Постанови Ради Міністрів Української PCP і Української республіканської ради професійних спілок від 02.07.1990 №148 "Про заходи щодо поліпшення медичного обслуговування і соціального забезпечення осіб, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС", установлено, що особам, зазначеним у пунктах 1, 4, 5 і 6 вказаної постанови (зокрема, особам, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС), видається Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яке є документом, що підтверджує право на встановлені пільги, та нагрудний знак.
Позивачу Міністерством атомної енергетики і промисловості СРСР було видане посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році (без визначення категорії) серії А №417686, та без зазначення дати видачі такого. Водночас, згідно цього посвідчення воно безстрокове та дійсне на всій території СРСР.
01 квітня 1991 року постановою Верховної Ради Української PCP від 28.02.1991 №797-ХІІ 01.04.1991 був введений в дію Закон "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Статтею 14 вказаного Закону визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій.
Після проголошення незалежності України, згідно постанови Верховної Ради України від 01.07.1992 №2533-12 в Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" були внесені зміни в частині першій статті 14, яка визначає категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Також постановою Верховної Ради України від 01.07.1992 №2533-12 доручено Кабінету Міністрів України до 20 липня 1992 року розробити та затвердити Положення про порядок видачі посвідчень українського зразка.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 №501 затверджений Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно п.4 якого доручено Міністерству у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Раді Міністрів Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити у тримісячний строк видачу посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 5 цього Порядку встановлено, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, видані відповідно до постанови Ради Міністрів УPCP і Укрпрофради від 2 липня 1990 р. №148 "Про заходи щодо поліпшення медичного обслуговування і соціального забезпечення осіб, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", дійсні до 31 грудня 1992 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.92 №739 "Про продовження строку видачі посвідчень громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дію посвідчень учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виданих відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 02.07.90 №148, продовжено до 28 лютого 1993 року замість 31 грудня 1992 року, як це передбачено пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.92 №501. Також цією постановою продовжено строк видачі посвідчень, передбачених пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.92 №501, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до 31 грудня 1993 року.
Отже, додане позивачем до заяви про призначення пенсії посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році втратило дію після 28 лютого 1993 року та вважається недійсним.
Порядок № 501 втратив чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України №51 від 20.01.1997 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою були затверджені нові зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135 "Про перевірку правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків на аварії на Чорнобильській АЕС" встановлено, що Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у посвідченнях, щодо правильності видачі яких немає сумнівів, на правій сторінці по діагоналі зліва направо ставиться штамп червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці сторінки робиться запис про дату перереєстрації за підписом заступника керівника, який скріплюється печаткою.
У разі коли документи, згідно з якими було видано посвідчення, не дають змоги підтвердити статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, посвідчення підлягає вилученню за рішенням органу, яким це посвідчення видано.
Кабінетом Міністрів України у зв'язку із закінченням перевірки правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" 07.05.1998 прийнято постанову №620 "Про внесення доповнень до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою установлено, що посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" (категорії 1, 2, 3 серії А) без відмітки про перереєстрацію з 1 жовтня 1998 р. вважаються недійсними.
Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" (категорії 1, 2, 3 серії А) без відмітки про перереєстрацію, з тимчасовими вкладками затвердженого цією постановою зразка для осіб, які не отримали станом на 1 жовтня 1998 р. відповідної довідки у Державному галузевому архіві Міністерства оборони, вважаються чинними до 1 травня 1999 року.
З 25.07.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян" від 11.07.2018 №551, якою затверджено "Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян" (далі - Порядок № 551).
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 визначено обов'язок, зокрема, обласних державних адміністрацій провести до 01.01.2019 (у зв'язку з внесеними згодом змінами - до 01.01.2021) заміну посвідчень у зв'язку із затвердженням нових зразків посвідчень.
Абзацом другим пункту 4 Порядку №551 встановлено, що посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році" (категорія 2) серії А без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. N 135 "Про перевірку правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 6, с. 68), видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. N 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян", вважаються недійсними.
Надане позивачем пенсійному органу посвідчення учасника ліквідації наслідків на аварії на Чорнобильській АЕС не містить відмітки про перереєстрацію.
Отже, посвідчення позивача на дату подання заяви про призначення пенсії є недійсним, оскільки не містить відмітки про перереєстрацію.
За таких обставин відсутні підстави для висновку про неправомірність відмови відповідача в призначенні позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі доданого до заяви від 10 грудня 2019 року "Удостоверения участника ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС в 1986 г." серії А № 417686, без відмітки про перереєстрацію.
Аналогічна правова позиція викладена у п.19 постанови Верховного Суду від 09 січня 2020 року по справі № 295/1120/17.
Щодо висновку пенсійного органу про те, що позивач не надав первинні документи, які підтверджують участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.1 ст.15 Закону №796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Отже, право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей грунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих та соціально-побутових відносин територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.
Такими зонами є:
1) зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;
2) зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/кв. км та вище, або стронцію від 3,0 Кі/кв. км та вище, або плутонію від 0,1 Кі/кв. км та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;
3) зона гарантованого добровільного відселення - це територія з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/кв. км, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/кв. км, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/кв. км, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період
Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (у тому числі зони відчуження), затверджений постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.91 №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У наданих позивачем первинних документах не зазначено населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Також суд звертає увагу на те, що наказом Міністерства оборони України від 08.09.97 №322 затверджено перелік військових частин, установ, організацій і підприємств Міністерства оборони України, дислокованих (які дислокувалися) у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення.
Однак відповідно до визначеного цим наказом переліку військова частина № НОМЕР_3 , у якій проходив службу позивач, не значиться.
Отже, оскільки позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували його участь по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження (відсутні відомості про населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС), тому рішення відповідача з цієї підстави також прийнято обґрунтовано.
Враховуючи, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у частині визнання його незаконним та протиправним. Як наслідок, не підлягають задоволенню і похідні вимоги про призначення пенсії.
При цьому доводи позивача про те, що в листі від 05.04.2019 відповідач жодних претензій до наданого посвідчення не висловлював, в тому числі, що воно не перереєстроване, є безпідставними, оскільки не можуть бути доказом протиправності оскаржуваного рішення від 16.12.2019.
Суд також звертає увагу позивача, що згідно з пунктами 13, 14 Порядку № 551 спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінсоцполітики, до складу якої, крім його фахівців, входять представники МОЗ, ДАЗВ, МВС, Міноборони, Київської облдержадміністрації та громадських об'єднань, статутна діяльність яких пов'язана із соціальним захистом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (за згодою), за поданням уповноважених органів. Особові справи громадян надсилаються на розгляд комісій, зазначених в абзацах першому і другому цього пункту, за рішенням регіональних комісій. Рішення комісій, зазначених у пункті 13 цього Порядку, є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії. У разі встановлення такими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення таких комісій підлягає вилученню уповноваженими органами.
Отже, чинним законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року по справі № 357/10176/18.
Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 13 липня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м.Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Д.А. Божук