Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
01 липня 2020 р. № 520/13607/19
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді - Білової О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ділбаряна А.А.,
за участі представників: позивача - Бабича Ю.В., відповідача - Черніченко І.Ю., Долі Т.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Жилкомсервіс" (вул. Конторська, буд. 35, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 34467793) до Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11Г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43141471) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Комунальне підприємство "Жилкомсервіс", з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.09.2019 № 0000035413 в частині донарахувань в сумі 1365160700,00 грн. (1092128560,00 грн. основного платежу та 273032140,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій).
Ухвалою суду від 17.12.2019 прийнято справу до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
Протокольною ухвалою суду від 26.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, задоволено клопотання представника відповідача про ознайомлення з наданими представником позивача письмовими поясненнями.
Ухвалами суду від 18.03.2020, 08.04.2020, 19.05.2020 відкладено розгляд справи за клопотаннями представників сторін у зв'язку з запровадженням карантину в Україні.
Протокольною ухвалою суду від 09.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.09.2019 № 0000035413, з яким позивач не погоджується в частині донарахувань в сумі 1365160700,00 грн. (1092128560,00 грн. основного платежу та 273032140,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій). Позивач посилається на необґрунтованість висновку відповідача щодо необхідності відображення у складі різниць, на які збільшується фінансовий результат, суми нарахованої в бухгалтерському обліку та включеної до складу інших витрат діяльності, амортизації на об'єкти зовнішнього благоустрою та житлові будинки. Зазначає про скасування судом податкової консультації ДФС України від 17.05.2019 щодо спірних правовідносин, на яку посилається відповідач в акті перевірки.
Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що податкова консультація не суперечить жодному положенню податкового законодавства, відповідач надав вичерпну податкову консультацію в межах своєї компетенції, а роз'яснення Положення № 1213 не входить до компетенції податкового органу.
Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що доводи відзиву не спростовують тверджень адміністративного позову, позиція контролюючого органу є такою, що суперечить сама собі через заперечення права позивача на нарахування амортизації на передані йому в господарське відання основні засоби та одночасне наголошення на обов'язковості такого нарахування. Також, на думку позивача, відповідач в складеному акті перевірки визнає правильність обчислення сум амортизації, зазначивши про невстановлення завищення або заниження показників доходу від будь-якої діяльності та показників фінансового результату до оподаткування. Також зазначено про преюдиційність рішення суду по справі № 520/5696/19, яке набрало законної сили 12.12.2019.
Представник відповідача скористався своїм правом на подання заперечень, в яких зазначив, що при визначенні різниць відповідно до пп. 138.1 та 138.2 ст. 138 ПК України враховується вся сума нарахованої у звітному періоді амортизації основних засобів та нематеріальних активів без її розподілу на частину амортизації, що брала участь у визначенні фінансового результату до оподаткування у складі доходів.
Представник позивача, Комунального підприємства "Жилкомсервіс", Бабич Ю.В. - в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив.
Представники відповідача, Офісу великих платників податків ДПС, Черніченко І.Ю., Доля Т.Ф. - в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов, запереченнях.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи встановив такі обставини.
Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (код 34467793), за результатами якої складено акт від 16.08.2019 № 61/28-10-50-16- 07/34467793 з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2018
Перевіркою, зокрема, встановлені порушення з податку на прибуток:
1. пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 138.1, п.138.3 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755, зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну 1 092 648 470 грн., в тому числі:
- за 2016 рік на суму 498 267 201 грн.,
- за 2017 рік на суму 329 505 687 грн.,
- за 9 місяців 2018 року на суму 264 875 582 грн.
Листом від 30.08.2019 № 3008-1/БИ (вх. від 30.08.2019 № 44343/10) КП «ЖИЛКОМСЕРВІС» було надано до Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС заперечення на акт перевірки від 16.08.2019 № 61/28-10-50-16-07/34467793, в яких вказано, що підприємство не погоджується з висновками акту в частині порушення Комунального підприємства «Жилкомсервіс» пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 138.1, п.138.3 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755, зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну 1 092 648 470 грн., в тому числі:
- за 2016 рік на суму 498 267 201 грн.,
- за 2017 рік на суму 329 505 687 грн.,
- за 9 місяців 2018 року на суму 264 875 582 грн.
За результатами розгляду заперечень №3008-1/БИ від 30.08.2019 висновки акту залишились незмінними (відповідь від 10.09.2019 № 853/10/28-10-50-16-14).
Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 10.09.2019 р. №0000035413, яким позивачу нараховано грошові зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 1 365 810 587,50 грн. (з якої 1 092 648 470,00 грн. - за податковими зобов'язаннями, 273 162 117,5 - штрафними (фінансовими) санкціями).
За результатами розгляду скарги позивача ДПС України прийнято рішення від 22.11.2019 №10409/6/93-00-08-08-02, яким податкове повідомлення - рішення від 10.09.2019 №0000035413 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Висновки акту перевірки про неможливість нарахування амортизації на переданий у господарське відання Комунального підприємства «Жилкомсервіс» житловий фонд, що призвело до нарахування податку на прибуток приватних підприємств в сумі 519910,00 грн. основного платежу та 129977,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, позивачем не оскаржується, отже обставини щодо вказаного порушення не входять до предмету доказування у цій справі, тому не підлягають встановленню.
В іншій частині з висновками акту перевірки, а саме щодо заниження різниць, на які збільшується фінансовий результат на суму нарахованої в бухгалтерському обліку та включеної до складу інших витрат діяльності, амортизації на об'єкти зовнішнього благоустрою та житлові будинки, що призвело до нарахування податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1092128560,00 грн. основного платежу та 273032140,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (всього - в сумі 1 365 160 700,00 грн.) за спірним податковим повідомленням - рішенням, позивач не погоджується, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
КП «Жилкомсервіс» створено Харківською міською радою, яка є єдиним учасником та органом управління підприємства.
КП «Жилкомсервіс є балансоутримувачем майна комунальної власності територіальної м.Харкова, зокрема, на балансі знаходяться об'єкти зовнішнього благоустрою та житлові будинки, отримані в господарське відання та не підлягають приватизації.
Відповідно, позивачем застосовується особливий порядок обліку окремих господарських операцій суб'єктів комунального сектору економіки, визначений в розділі III Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 №1213.
Вказані обставини встановлені відносно позивача рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 по справі № 520/5696/19, отже, не підлягають доказуванню в силу приписів ч. 4 ст. 78 КАС України.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємств відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів формуються згідно з вимогами ст. 138 Податкового кодексу України.
Так, пунктом 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів та визначення об'єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України.
Згідно з пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу І цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень пункту 138.3.1 визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Норми ПК України щодо порядку визначення податкових різниць, які виникають при нарахуванні амортизації, протягом 2016-2019 років не змінювались.
Таким чином, припис пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України передбачає здійснення розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених цією ж статтею. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.
Судом при розгляді справи № 520/5696/19 в рішенні від 09.09.2019 відносно позивача також було встановлено, що КП «Жилкомсервіс» є балансоутримувачем об'єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків, і такі об'єкти були передані КП «Жилкомсервіс» у господарське відання. Тобто КП «Жилкомсервіс» не є власником переданих об'єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків.
Відповідно до п. 2 ст. 1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну України від 30.09.2003 №561, отримані КП «Жилкомсервіс» у господарське відання об'єкти, належать до основних засобів, що не заперечувалося сторонами.
Отже, основні засоби, отримані у господарське відання та зараховані на баланс комунального підприємства, підлягають амортизації за правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 ПК України, амортизація - це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Для підприємств, які складають фінансову звітність за П(С)БО, методи нарахування амортизації необоротних матеріальних активів встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №92 (надалі - П(С)БО 7), що, зокрема, не суперечить Податковому кодексу України.
Отже, позивач, який є житлово-комунальним підприємством, здійснює нарахування амортизації та облік основних засобів згідно з П(С)БО 7.
Судом встановлено, що П ( С )БО 7 передбачає особливості нарахування амортизації для певних об'єктів, що обліковуються на балансах житлово-комунальних організацій, до яких безпосередньо і відноситься КП «Жилкомсервіс».
Так, згідно з п.30 П(С)БО 7 одночасно на суму нарахованої амортизації об'єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків, що перебувають на балансах житлово-комунальних організацій, які належать до сфери управління органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, а також автомобільних доріг загального користування збільшуються доходи цих підприємств і організацій із зменшенням додаткового капіталу (капіталу у дооцінках, у разі проведення переоцінки зазначених об'єктів), а при його недостатності - статутного капіталу.
Тобто, позивачем в бухгалтерському обліку одночасно з нарахуванням амортизації визнається дохід на цю суму за рахунок зменшення додаткового або статутного капіталу, що відповідає принципу відповідності доходів та витрат. Таким чином, фінансовий результат цієї операції дорівнюватиме нулю. Сума нарахованої амортизації не включається до собівартості послуг КП «Жилкомсервіс», а включається до інших витрат, оскільки доходи при нарахуванні амортизації за безоплатно отриманими основними засобами відображаються на рахунку 74.
Застосування вказаних особливостей нарахування амортизації в бухгалтерському обліку житлово-комунальних підприємств призводить до того, що сума зносу об'єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків не включається до собівартості послуг КП «Жилкомсервіс».
Судом встановлено, що на підставі п.30 П(С)БО 7 позивачем збільшено суму витрат підприємства на суму нарахованої амортизації (як це має робити будь-який суб'єкт господарювання) та одночасно збільшено суму доходів на суму нарахованої амортизації (тобто, на цю ж саму суму), але вже як житлово-комунальним підприємством, тобто вже як спеціальним суб'єктом, який зобов'язаний вести бухгалтерський облік саме таким особливим чином.
Таким чином, сума нарахованої амортизації об'єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків двічі прийняла участь у формуванні фінансового результату до оподаткування, який переноситься до декларації з податку на прибуток для визначення об'єкту оподаткування, у рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку», та у рядку 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток, або збиток)», визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
У рядку 1.1.1 додатку РІ до Декларації з податку на прибуток задекларовано всю суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (пункт 138.1 статті 138 Податкового кодексу України), крім суми нарахованої амортизації об'єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків
Відповідно до п. 44.2 ст. 42 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
У податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі - Декларація) сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів у бухгалтерському обліку відображається у рядку 1.1.1 додатку РІ до Декларації.
У рядку 1.2.1 додатку РІ до Декларації відображається сума розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 розділу III Кодексу.
З урахуванням висновків суду щодо здійснення розрахунку амортизації за пп. 138.3.1 п 138.3 ст. 138 ПК України відповідно до П(С)БО, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано показники додатку РІ до рядку 03 податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2016-2018 роки, що були предметом перевірки.
Відповідач, заперечуючи проти позову, також посилається на надану Державною фіскальною службою України у відповідь на листи КП «Жилкомсервіс» від 17.05.2019 № 2224/6/99-99-15-02-02 та від 24.04.2019 № 2404-1/БИ, індивідуальну податкову консультацію щодо застосування норм Податкового кодексу в частині визначення, нарахування та відображення в податковому обліку різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, зазначаючи, що вона підтверджує висновки акту перевірки.
Крім того, відповідач вважає, що посилання Позивача на скасування такої індивідуальної податкової консультації жодним чином не підтверджує правомірність дій КП «Жилкомсервіс» при складанні додатку РІ до податкових декларацій з податку на прибуток, оскільки позов не задоволено в частині вимог щодо зобов'язання ДФС України надати нову індивідуальну податкову консультацію; посилання в акті перевірки на таку консультацію, є лише підтвердженням позиції ДФС з даного питання, а порушення викладене лише на підставі норм Податкового кодексу України.
Надаючи оцінку вказаному доводу відповідача, суд встановив, що КП «Жилкомсервіс» звернулось в порядку ст. 52 Податкового кодексу України до ДФС України з заявою від 24.04.2019 № 2404-2/БІ про надання індивідуальної податкової консультації щодо порядку відображення амортизації об'єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків у податковій декларації з податку на прибуток підприємств та додатку РІ «Різниці» до рядка 03 РІ податкової декларації з податку на прибуток підприємств, враховуючи, що суми нарахованої амортизації, в тому числі на вартість основних засобів з урахуванням їх дооцінки, повністю скомпенсовані доходами, та вплив такої амортизації на формування фінансового результату дорівнює нулю.
За результатами розгляду зазначеної заяви Державною фіскальною службою України позивачу надано податкову консультацію № 2224/6/99-99-15-02-02 -15/ІПК від 17.05.2019, в якій містяться посилання на норми п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1 ст. 138, п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138, п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
На підставі вказаних приписів ПК України відповідачем зроблений висновок, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої у бухгалтерському обліку амортизації основних засобів або нематеріальних активів та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу незалежно від того, чи визнаний дохід пропорційно сумі нарахованої амортизації у складі доходів при визначенні фінансового результату до оподаткування, чи ні. Також зазначено, що різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пунктів 138.1 та 138.2 ст. 138 Кодексу (сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та сума розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу) відображаються у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467, із змінами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 19.10.2018 № 842). (а.с. 18-19).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 по справі № 520/5696/19 адміністративний позов Комунального підприємства "Жилкомсервіс" до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною податкової консультації, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 17.05.2019 № 2224/6/99-99-15-02-02-15-ІПК. Вказане рішення набрало законної сили 12.12.2019.
Оцінка змісту спірної податкової консультації була здійснена судом з урахуванням норм Податкового кодексу України, що регламентують порядок сплати податку на прибуток приватних підприємств, а саме приписів п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.1, 138.3 ст. 138 ПК України.
За результатом розгляду справи суд прийшов до висновку, що враховуючи особливості ведення бухгалтерського обліку житлово-комунальними підприємствами комунальної власності, надана позивачу податкова консультація містить висновок щодо порядку відображення в декларації з податку на прибуток підприємств різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пунктів 138.1 та 138.2 ст. 138 ПК України, застосування якого призведе до виникнення протиріччя між поняттям «амортизація», визначеним у п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 ПК України, та фактичним подвійним віднесенням сум амортизації до складу доходів позивача, у разі застосування підходу, зазначеного у спірній податковій консультації.
Згідно з абз. 3 п. 53.2 ст. 53 ПК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган протягом 30 календарних днів після набрання законної сили рішенням суду про скасування індивідуальної податкової консультації зобов'язаний надати платнику податків податкову консультацію з урахуванням висновків суду.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, позивач на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 по справі № 520/5696/19 отримав від ДПС України нову податкову консультацію від 02.03.2020 № 870/6/99-00-07-02-02-06/ІПК.
Зміст вказаної податкової консультації частково відтворює зміст рішення суду від 09.09.2019, містить вказівку на особливості нарахування амортизації для певних об'єктів, що обліковуються на балансах житлово-комунальних організацій, до яких безпосередньо і відноситься позивач, та містить висновок, що суми нарахованої амортизації об'єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків, в тому числі на вартість основних засобів з урахуванням їх дооцінки, повністю скомпенсованої доходами (вплив такої амортизації на формування фінансового результату дорівнює нулю), відображаються таким КП у податковій декларації з податку на прибуток підприємства та додатку РІ до рядка 03 податкової декларації з податку на прибуток підприємства у встановленому порядку.
Отже, зміст нової податкової консультації від 09.09.2019 року не підтверджує позицію та висновків відповідача, викладених в акті перевірки.
Суд зазначає, що відповідно до п.п 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України діє презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини та виходячи з того, що підхід до методики формування різниць в податковому обліку з податку на прибуток житлово-комунального підприємства, застосований відповідачем, призводить до протиріччя між поняттям «амортизація», визначеним у п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 ПК України, та нормами пунктів 138.1 та 138.2 ст. 138 ПК України через фактичне подвійне віднесення сум амортизації до складу доходів позивача, суд вбачає наявними підстави для застосування при розгляді даної справи приписів п.п 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України щодо конфлікту інтересів, який має вирішуватися на користь платника податків.
Отже, суд приходить до висновку, що особливості нарахування амортизації, які застосовуються позивачем відповідно до п.30 П(С)БО 7 «Основні засоби», правомірність якого підтверджена судовим рішенням від 09.09.2019 по справі № 520/5696/19 та відповідає змісту індивідуальної податкової консультації ДПС України від 02.03.2020 № 870/6/99-00-07-02-02-06/ІПК, доводить правомірність застосованого позивачем підходу до формування показників податкових декларацій з податку на прибуток за 2016-2018 роки в частині відображення податкових різниць відповідно до пп. 138.1 - 138.3 ст. 138 ПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі дослідження матеріалів справи суд прийшов до висновку, що позивач довів обґрунтованість позовних вимог, натомість - суб'єктом владних повноважень, який заперечує проти позову, обґрунтованість висновків щодо наявності в діях позивача складу податкового правопорушення, покладених в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та відповідність таких рішень вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України - не доведена та не підтверджена належними доказами, тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.09.2019 № 0000035413 в частині донарахування в сумі 1365160700,00 грн. (1092128560,00 грн. основного платежу та 273032140,00 грн. штрафної (фінансової) санкції).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 13 липня 2020 року.
Суддя Білова О.В.