Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
13 липня 2020 р. справа №520/4470/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області, третя особа - Головне управління ДМС України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області, третя особа - Головне управління ДМС України в Харківській області, в якому просить суд скасувати рішення ВГІРФО ГУМВС України в Луганській області від 16.02.2010 року про скасування посвідки на постійне проживання громадянці Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 16.02.2010 року рішенням ВГІРФО ГУМВС України в Луганській області скасовано позивачу дозвіл на імміграцію в Україну, про зазначену обставину позивач дізналась 03.04.2020 року. Також, представник позивача зазначив, що спірне рішення відповідача вважає таким, що прийнято всупереч вимогам законодавства, через що підлягає скасуванню.
Від представника відповідача - Скіртач Ю., через канцелярію суду, надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах чинного законодавства.
В судове засідання представники сторін та представник третьої особи не прибули, про час дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, причини неприбуття суду не повідомили.
Від представника позивача - Коротенко О.І., через канцелярію суду, надійшло клопотання, в якому представник позивача просив розглядати справу без його участі та без участі позивача.
З огляду на викладене, враховуючи положення ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача, представників сторін та представника третьої особи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Громадянці Соціалістичної Республіки В'єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ВГП та ІС УМВС України в Луганській області - 04.03.2003 року на підставі Закону України "Про імміграцію" видано посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 , безстроково.
Судом встановлено, що з 16.02.2010 року рішенням ВГІРФО ГУМВС України в Луганській області скасовано позивачу дозвіл на імміграцію в Україну, про зазначену обставину позивач дізналась 03.04.2020 року.
Не погодившись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 04.02.1994 р. № 3929-ХІІ (далі - Закон № 3929), який діяв до 26.12.2011 р., іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території. Іноземці та особи без громадянства, які іммігрували на постійне проживання або прибули для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання.
Положеннями ч.1 ст.1 Закону України "Про імміграцію" від 07.06.2001 р. № 2491-ІІІ (далі - Закон № 2491, в редакції, чинній станом на 08.05.2008 р. - дату видачі посвідки) визначено, що імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні.
Згідно ч.3 ст.4 Закону № 2491 (в редакції, чинній станом на 08.05.2008 р.) дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається: 1) одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України; 2) особам, які є опікунами чи піклувальниками громадян України, або перебувають під опікою чи піклуванням громадян України; 3) особам, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням; 4) особам, імміграція яких становить державний інтерес для України; 5) закордонним українцям, подружжям закордонних українців, їх дітям у разі їх спільного в'їзду та перебування на території України.
Відповідно до ст.6 Закону № 2491 спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань імміграції і підпорядковані йому органи: 1) приймають заяви разом з визначеними цим Законом документами щодо надання дозволу на імміграцію від осіб, які перебувають в Україні на законних підставах; 2) перевіряють правильність оформлення документів щодо надання дозволу на імміграцію, виконання умов для надання такого дозволу, відсутність підстав для відмови у його наданні; 3) приймають рішення про надання дозволу на імміграцію, про відмову у наданні дозволу на імміграцію, про скасування дозволу на імміграцію та видають копії цих рішень особам, яких вони стосуються; 4) видають та вилучають у випадках, передбачених цим Законом, посвідки на постійне проживання; 5) ведуть облік осіб, які подали заяви про надання дозволу на імміграцію, та осіб, яким надано такий дозвіл.
Частиною 5 статті 9 Закону № 2491 наведено перелік документів, які додаються до заяви для надання дозволу на імміграцію, а саме: 1) три фотокартки; 2) копія документа, що посвідчує особу; 3) документ про місце проживання особи; 4) відомості про склад сім'ї, копія свідоцтва про шлюб (якщо особа, яка подає заяву, перебуває в шлюбі); 5) документ про те, що особа не є хворою на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що для оформлення дозволу на імміграцію заявник повинен подати заяву з доданням певного пакету документів. У разі не надання особою повного пакету документів, заява про надання дозволу на імміграцію не приймається та, як наслідок, дозвіл на імміграцію та посвідка на проживання в Україні не видаються.
Статтею 12 Закону № 2491 передбачено, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.
Ухвалою від 09.04.2020 р. суд витребував у відповідача належним чином завірену копію оскаржуваного рішення та матеріалів, на підставі яких винесено рішення ВГІРФО УМВС України в Луганській області від 16.02.2010 р. щодо скасування посвідки на постійне проживання громадянину Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
08.05.2020 р. від відповідача (УДМС України в Луганській області) надійшов відзив, з якого вбачається, що у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської області (на теперішній час - Операція об'єднаних сил) УДМС України в Луганській області було вимушено змінити місце дислокації з м.Луганська до м.Сєвєродонецьк Луганської області. Всі справи, облікові картки, журнал обліку особових справ щодо надання дозволу на імміграцію, журнал обліку звернень щодо оформлення посвідки на постійне проживання залишилися в адміністративній будівлі УДМС України в Луганській області на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження .
Таким чином, відповідач на теперішній час не має можливості надіслати до суду витребувану ухвалою від 09.04.2020 р. належним чином завірену копію рішення про скасування посвідки на постійне проживання в Україні громадянки Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняте ВГІРФО ГУМВС України в Луганській області від 16.02.2010 р.
Проте, відповідач не заперечує наявність оскаржуваного рішення від 16.02.2010 р. про скасування посвідки на постійне проживання в Україні громадянину Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняте ВГІРФО ГУМВС України в Луганській області від 16.02.2010 р.
Крім того, суд наголошує, що станом на момент прийняття рішення про надання дозволу на імміграцію, ГУ ДМС України в Луганській області, як уповноважений державний орган, перевіряв надані позивачем документи та будь-яких порушень законодавства не встановив, у тому числі, у зв'язку із чим позивача було документовано посвідкою на постійне проживання в Україні.
Окремо суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 р. № 1983 затверджено Порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок № 1983 в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення).
Згідно п.21 Порядку № 1983 дозвіл на імміграцію скасовується органом, який його видав. Питання щодо скасування дозволу вправі порушити орган внутрішніх справ, інший орган виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.
Відповідно до п.22 Порядку № 1983 для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу, який приймав рішення про надання такого дозволу.
Пунктом 23 Порядку № 1983 визначено, що міграційна служба, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти.
Відповідно до п.24 Порядку № 1983 рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію". Копія рішення надсилається Держкомкордону.
З даних правових норм слідує, що процедура прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію включає в себе запрошення для надання пояснень іммігранта, стосовно якого розглядається це питання.
Доказів дотримання цієї процедури відповідачем не надано, а позивач у позовній заяві заперечує факт виклику його для надання пояснень.
Також суд зауважує, що за змістом п.24 Порядку № 1983 наслідком прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію є вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта.
Наявність у позивача посвідки на постійне проживання в Україні є додатковою обставиною, яка свідчить про недотримання процедури при прийнятті рішення про скасування дозволу на імміграцію.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, в ході розгляду зазначеної справи відповідачем належними та допустимим доказами не доведено правомірність прийняття рішення від 16.02.2010 р. про скасування посвідки на постійне проживання громадянина СРВ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч. ч.1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи, що відповідачем не було надано жодних доказів, які спростовують вимоги адміністративного позову, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, через що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області, третя особа - Головне управління ДМС України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати рішення ВГІРФО ГУМВС України в Луганській області від 16.02.2010 року про скасування посвідки на постійне проживання громадянці Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з Управління Державної міграційної служби України в Луганській області (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Партизанська, 12, код ЄДРПОУ 37851432) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь громадянина Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мар'єнко Л.М.