Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 липня 2020 р. Справа № 520/1529/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Шапошника С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд визнати протиправним та скасувати складене ГУ ДПС у Харківській області рішення №0088945606 від 04 грудня 2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного внеску.
Ухвалою суду від 11.02.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі.
Ухвалою суду від 18.02.2020 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення до набрання законної сили рішенням у справі №520/9146/19.
Ухвалою суду від 04.05.2020 року поновлено провадження у справі №520/1529/2020; розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 01.06.2020 року ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено розгляд справи.
Позивачем через канцелярію суду було подано клопотання, в якому останній просить суд поновити строк звернення до адміністративного суду з вимогою оскарження рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0088945606 від 04 грудня 2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного внеску з нарахуванням штрафів та пені за період з 13.08.2013 по 25.07.2019.
В обґрунтування поданого клопотання в вказано, що спірне у даній справі рішення відповідача позивачем було отримано 13.12.2019 року та оскаржено в адміністративному порядку, за результатами чого 24.01.2020 року отримано рішення в адміністративному підпорядкуванні органу від 20.01.2020 року. У зв'язку з необґрунтованістю отриманого рішення та з метою отримання роз'яснень задля подальшого звернення до суду, позивач був вимушений звернутись до відповідача із запитом про отримання роз'яснень. При цьому, з огляду на не отримання запитуваної від відповідача інформації, позивачем 04.02.2020 року поштою було направлено позовну заяву до суду. При цьому, позивачем вказано, що правове регулювання правовідносин з оплати зазначеної в рішеннях про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного внеску з нарахуванням штрафів та пені є таким, що строк подання позову з оспоренням таких рішень після їх оскарження до податкового органу вищого рівня не є спеціальним (десятиденним). А отже, на такі позови поширюється загальне правило ч.2 ст.122 КАС України - шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відтак, позивачем вказано на обставини не пропущення ним строку на звернення до суду з даним позовом. Проте, на думку позивача, зазначене не позбавляє його права ініціювати зазначене питання перед судом.
У судовому засіданні позивачем підтримано подане до суду клопотання.
Представник відповідача в судове засідання прибув, під час обговорення зазначеного клопотання позивача у його вирішенні поклався на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази зазначає наступне.
За приписами ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Приписами частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, за заявою учасника справи, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до приписів ч.1 ст. 2 Закону № 2464-VI дія зазначеного закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до абз. 4, 5, 6 ч.4 ст. 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Згідно із приписами абз. 8 ч.4 ст. 25 Закону №2464-VI порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до абз. 9 ч.4 ст. 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що позивачем шляхом звернення до суду з даним позовом оскаржується рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0088945606 від 04 грудня 2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного внеску.
Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, зазначене рішення було отримано засобами поштового зв'язку 13.12.2019 року.
При цьому, матеріали справи свідчать, що позивач скористався наявним у нього правом на адміністративне оскарження зазначеного рішення та 18.12.2019 року звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України, про що листом від 19.12.2019 року повідомив Головне управління ДФС у Харківській області.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 20.01.2020 року №2363/6/99-00-08-06-01-06 про результати розгляду скарги, яке отримано позивачем 24.01.2020 року, рішення №0088945606 від 04 грудня 2019 Головного управління ДПС у Харківській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного внеску залишено без змін, а скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 18.12.2019 №б/н - без задоволення.
Матеріали справи свідчать, що 04.02.2020 року позивачем було направлено позовну заяву про скарження рішення №0088945606 від 04 грудня 2019 Головного управління ДПС у Харківській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного внеску до суду засобами поштового зв'язку.
З аналізу положень ч.4 ст.25 Закону №2464-VI вбачається, що законодавцем визначено проміжок часу у розмірі 10 днів, що настає з наступного дня після отримання платником вимоги, протягом якого особа має альтернативний порядок оскарження вимоги до вищестоящого органу або до суду.
Водночас, положеннями Закону №2464-VI не визначено детального та послідовного алгоритму дій платника податків у разі незадоволення результатами досудового оскарження та, як наслідок, не визначив строків звернення до суду в такому випадку. Послідовного застосування цього ж строку у розмірі 10 днів двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку, Закон не передбачив.
Проте, строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату ЄСВ, визначений частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та складає три місяці з дня отримання платником ЄСВ рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду його скарги.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.05.2020 року по справі №520/9891/19.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що оскільки позивач до суду з даним позовом звернувся у межах тримісячного строку, тобто у межах визначеного законодавства строку, то у суду відсутні підстави для поновлення позивачу строку на звернення до суду з даним позовом.
Відтак, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача.
Керуючись ст.ст. 121, 122, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 13 липня 2020 року.
Суддя Мельников Р.В.