Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову в ухваленні додаткового рішення
13 липня 2020 р. № 520/1825/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Заічко О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Улянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року позов було задоволено частково.
Суд вирішив: скасувати рішення Улянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області від 21 січня 2020 року №641 - VII; зобов'язати Улянівську сільську раду Богодухівського району Харківської області (площа Марії Буркун, буд. 1, с. Улянівка, Богодухівський район, Харківська область,62113, код ЄДРПОУ04397135) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп3157512499) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6320888303:00:001:0072) в селі Воскресенівка Богодухівського району Харківської області (в межах населеного пункту), для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення.
У задоволенні решти позову - відмовлено та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Улянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області (площа Марії Буркун, буд. 1, с. Улянівка, Богодухівський район, Харківська область,62113, код ЄДРПОУ04397135) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп3157512499) судові витрати у розмірі 1681,6 грн. ( одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок).
21.04.2020 року до суду надійшло клопотання представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. ( зареєстровано судом 22.04.2020 року).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року клопотання представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Улянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.
Вказана ухвала скасована постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду клопотання.
25.06.2020 року до суду першої інстанції надійшло клопотання представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн., з урахуванням витрат у сумі 5000 грн., які пов'язані з апеляційним переглядом ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року
Суд, на підставі ст. 252 КАС України, вважає можливим розглянути заяву у письмовому провадженні.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Згідно з ч. 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частинами першою, сьомою статті 139 КАС визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно ч.9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі.
Так, 03.02.2020 року між позивачем та адвокатом Ашуровою А.Р. укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат зобов'язується надавати правову допомогу клієнтові, зокрема щодо, складання заяв, скарг, клопотань, інших правових документів з їх поданням у встановленому законом порядку, а клієнт - сплатити грошову винагороду в розмірі, встановленому за домовленістю сторін.
Додатковою угодою № 1 до вказаного договору сторонами досягнуто домовленості, що година роботи адвоката становить 1000 грн., складання процесуальних документів, звернень, заяв, відзивів, заперечень, скарг, пояснень тощо - 500 грн. за сторінку, складання позову - 3000 грн., участь у судовому засіданні - 1500 грн., складання апеляційної скарги - 3500 грн., складання касаційної скарги - 5000 грн.
Сторонами підписано акти приймання-передачі послуг, а саме:
- від 21.04.2020 року на суму 10000 грн., що включає в себе: опрацювання законодавчої бази у спірних правовідносинах - 3 години, усього на суму 3000 грн., складання позову - 3000 грн., складання заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження - 5 сторінок на суму 2500 грн., складання клопотання про стягнення судових витрат - 3 сторінки на суму 1500 грн:
- від 25.06.2020 року на суму 5000 грн., що включає в себе: складання апеляційної скарги - 3500 грн., складання клопотання про розгляд справи без участі представника у Другому апеляційному адміністративному суді - 500 грн. ( 1 сторінка), складання повторного клопотання про стягнення судових витрат на правничу допомогу - 1000 грн.
Проаналізувавши зазначені документи у поєднанні з наведеними нормативними положеннями, з урахуванням наведеної практики Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення та у своїх висновках виходить з наступного.
По-перше, щодо розрахунку витрат на професійну правничу допомогу в контексті витраченого часу.
Так, в актах прийому - передачі послуг не має детального опису скільки витрачено часу на кожну з послуг окрім опрацювання законодавчої бази у спірних правовідносинах - 3 години.
По - друге, по вказаній категорії справ є значна кількість усталеної судової практики, що вказує на можливість використання адвокатом у своїй діяльності раніше напрацьованих матеріалів та шаблонних документів, які застосовуються при розгляді судових справ даної категорії.
Також, складання заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та клопотання про розгляд справи без участі представника не є послугами, які в розумінні процесуального законодавства входять до складу витрат на правничу допомогу. Зазначені послуги не стосуються безпосередньо предмету розгляду у цій справі.
Вказана справа, згідно ч.6 ст.12 КАС України, є справою незначної складності, відтак, в контексті відсутності даних щодо обсягу витраченого адвокатом часу та включення до вартості послуг, які в розумінні процесуального законодавства входять до складу витрат на правничу допомогу, суд вказує, що заявлена сума правничої допомоги не є співмірною.
Крім того, згідно із пп. "в" п. 4 ч. 1 ст. 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Водночас, всупереч вказаній нормі клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, щодо таких послуг, відображених в акті від 25.06.2020 року як: складання клопотання про розгляд справи без участі представника у Другому апеляційному адміністративному суді - 500 грн. ( 1 сторінка), подано на розгляд до суду першої інстанції.
По - третє, до суду не надано доказів сплати ОСОБА_1 за надані адвокатом послуги за договором від 03.02.2020 року про надання правової допомоги.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для ухвалення додаткового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 252, 256, 294, 297, КАС України суд, -
У задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Улянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Суддя Заічко О.В.