Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
13 липня 2020 р. № 520/7752/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді - Заічко О.В., розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову позивач зазначив про протиправність невиплати йому пенсії по втраті годувальника у період з 16.08.2019 року по 31.12.2019 року у повному обсязі.
По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов. Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.
Відповідач надав відзив на позов в якому просив відмовити у задоволенні заявлених вимог
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом установлено, що позивач є пенсіонером, ВПО та перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії по втраті годувальника з 16.08.2019 року.
Позивач вказувала, що отримувала пенсію у неналежному розмірі, з приводу чого звернулась до відповідача та отримала лист ( а.с.6), в якому відповідач вказував, що доплата по перерахунку пенсії з 16.08.2019 року по 31.12.2019 року була нарахована у розмірі 17473,13 грн., та така буде виплачена з урахуванням вимог постанови КМ України від 05.11.2014 р. № 637.
Тобто, за відповідачем обліковується заборгованість з пенсії у розмірі 17473,13 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
У відповідності до частини 3 статті 4 Закону № 1058 , виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що він регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до ст. 47 Закону № 1058 пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Розглядаючи вказану справу в контексті існування заборгованості по пенсії за період з 16.08.2019 року по 31.12.2019 року, суд вказує, що відповідачем пенсія за цей період нарахована у повному обсязі, однак, не виплачена.
Постановою КМ України від 21 серпня 2019 р. № 788 " Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", яка набрала чинності 30.08.2019 р. було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", зокрема, п.1 доповнено абзацом наступного змісту: "Суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України".
Суд вказує, що такий окремий порядок виплати заборгованості з пенсії КМ України не розроблено.
Однак, за змістом конституційних норм (ст.ст.113,116,117 Конституції України), Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
Згідно з п. 6 ч. 1ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Особливу увагу варто звернути на те, що у преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Судом встановлено, що жодних змін у вказаний Закон з приводу особливостей виплати заборгованості пенсіонерам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою не приймались.
Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В ході розгляду справи знайшов своє підтвердження факт невиплати відповідачем позивачу заборгованості з пенсії за період з 16.08.2019 року по 31.12.2019 року.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову у зобов'язальній частині шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області сплатити позивачу заборгованість з пенсії за період з 16.08.2019 року по 31.12.2019 року одним платежем.
Задовольняючи позову у такий спосіб суд керувався наступним.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.
Таким чином, виплата заборгованості з пенсії одним платежем є гарантією суду, що спір між сторонами буде остаточно вирішено.
У решті заявлених вимог щодо оскарження дій відповідача позов не підлягає задоволенню як такий, що є неналежним способом захисту прав позивача.
Щодо виплати недоотриманих сум пенсії негайно, позов не підлягає задоволенню, оскільки негайне виконання рішення відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України застосовується лише у межах суми стягнення за один місяць, відтак, виплата негайно усієї суми заборгованості йде у протиріччя праву відповідача на апеляційне оскарження.
Щодо строків звернення до суду.
За загальним правилом, встановленим КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зміст наведеної норми свідчить про те, що КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Водночас відносини щодо строків звернення до адміністративного суду регулюються не тільки нормами КАС України, а й іншими законами України.
Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон № 1058-IV.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Згідно ч. 1 та 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову у наведений вище спосіб.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Харківська обл., місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) сплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) заборгованість з пенсії за період з 16.08.2019 року по 31.12.2019 року одним платежем.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Харківська обл., місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 840,80 грн. ( вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 13 липня 2020 року.
Суддя Заічко О.В.