про відмову у роз'ясненні судового рішення
Справа № 500/2648/19
13 липня 2020 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду поступила заява Міністерства оборони України від 22.06.2020 № 540 про роз'яснення рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 у справі № 500/2648/19, в якій просить роз'яснити порядок та спосіб виконання зазначеного рішення суду, мотивуючи тим, що Міністерство оборони України фінансується з Державного бюджету, а видатки на зазначені виплати не передбачено, як наслідок виплата цих коштів може бути здійснена лише після додаткового фінансування з Державного бюджету, що на даний час не передбачено, або з видатків, передбачених на оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, що призведе до негативних наслідків в умовах особливого періоду, який діє в країні.
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Частиною четвертою статті 229 КАС визначено, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, розгляд заяви про роз'яснення судового рішення суд здійснив без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши матеріали справи та заяву Міністерства оборони України від 22.06.2020 № 540 про роз'яснення рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 у справі № 500/2648/19, суд встановив наступні обставини.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 у справі № 500/2648/19, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020, позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, - задоволено в повному обсязі.
Зазначеним рішенням суду визнано протиправним та скасовано пункт 6 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформленого протоколом засідання від 23.08.2019 № 112 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 09.07.2019 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Зобов'язано Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2019.
Відповідно до частини першої статті 254 КАС за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Стаття 254 КАС визначає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Суд зазначає, що роз'ясненню підлягають рішення, постанови чи ухвали суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення, постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб щодо яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання.
Отже, за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Водночас, підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7 та в ухвалі Верховного Суду України від 13.07.2016 № 21-452iп16.
Суд встановив, що рішенням суду від 28.02.2020 у справі № 500/2648/19, зокрема, зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2019.
При цьому, суд звертає увагу на те, що мотивувальна частина рішення суду від 28.02.2020 у справі № 500/2648/19 співпадає з її резолютивною частиною, та містить чіткі аргументи щодо підстав для задоволення у відповідній частині позовних вимог, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Також суд вважає за потрібне зазначити, що гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання, встановлені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 5 червня 2012 року № 4901-VI.
Таким чином, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 у справі № 500/2648/19 не містить положень щодо яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння, а тому суд не вбачає підстав для роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтями 241, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Міністерства оборони України від 22.06.2020 № 540 про роз'яснення рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 у справі № 500/2648/19 відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддя Мірінович У.А.