Справа №1-685 2008 року.
Іменем України
16 жовтня 2008 року. Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді - Ясельського A.M.
при секретарі - Оберемко М. М.
з участю прокурора - Безрука A.M.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с Суботці Знам»янського району Кіровоградської області, українка, гр-нка України, зареєстрована в АДРЕСА_2 що проживає в АДРЕСА_1, не судима;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка
м. Дебальцево'Артемівського району Донецької області, українка, гр-нка України, не працююча, не одружена, зареєстрована в АДРЕСА_3 (п.б), мешкаюча в АДРЕСА_4, раніше не засуджена, -
у вчинені злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,
ОСОБА_1 разом зі своєю знайомою ОСОБА_2, 10.06.2008 року, приблизно в 18 годин 15 хвилин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_5 побачили наочно знайому гр-нку ОСОБА_3, яка сиділа на лавці біля вказаного будинку та розмовляла по своєму мобільному телефону "Соні-Еріксон ". В цей час ОСОБА_1 запропонувала ОСОБА_2 відкрито викрасти чуже майно у гр-нки ОСОБА_3 На дану пропозицію ОСОБА_2 погодилась, чим вступила з ОСОБА_1 в попередню злочинну змову.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, діючи погоджено між собою, підійшли до гр-нки ОСОБА_3 та потребували дати їм мобільний телефон. Коли гр-нка ОСОБА_3, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1 та ОСОБА_2, передала останній свій мобільний телефон, то ОСОБА_2, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, разом з ОСОБА_1 відкрито заволоділи мобільним телефоном "Соні-Еріксон ", ціною 500 гривень, в якому знаходилась сім-картка абоненту "Київстар", ціною 25 гривень, на рахунку якої було 5 гривень, чим завдали потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду. Після цього ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 стали тікати в напрямку будинку АДРЕСА_1
Після того, як ОСОБА_33уміла наздогнати та зібрати у ОСОБА_2 назад викрадений в неї мобільний телефон "Соні-Еріксон ", маючи намір на заволодіння майном гр-нки ОСОБА_3, застосовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, умисно нанесла удар ногою по правій нозі ОСОБА_3, тим щоб остання не могла втекти, чим заподіяла їй сильний фізичний біль. Після цього ОСОБА_1, діючи погоджено з ОСОБА_2 відкрито викрала, вирвавши із рук ОСОБА_3 жіночу сумочку, ціною 150 гривень, в якій знаходились:
• - гаманець, ціною 50 гривень;
• - мобільний телефон "Нокіа", ціною 100 гривень;
• - тональний крем, ціною 100 гривень;
• - пінцет, ціною 10 гривень;
• - парфуми "№па Кіспі", ціною 250 гривень;
• - дитячий крем, ціною 10 гривень;
• - ланцюжок, ціною 50 гривень та хрестик, ціною 50 гривень;
• - сережки, ціною 50 гривень;
• - футляр з сонцезахисними окулярами, ціною 250гривень;
• - зарядний пристрій до мобільного телефону, ціною 50 гривень;
гребінець для волосся, ціною 20 гривень, а всього на загальну суму 1090 гривень, чим заподіяла гр-нці ОСОБА_3 матеріальну шкоду.
Після цього ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4.3 місця скоєння злочину втекли, і майно, яке знаходилось у вказаній сумочці, розподілили між собою. Однак вподальшому ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 були затримані працівниками міліції.
Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вину свою визнали повністю , щиро розкаялись та підтвердили обставини скоєння злочину, що описані вище.
В зв'язку з тим, що учасники судового розгляду не заперечували, дослідження інших доказів, крім показів підсудних, стосовно тих фактичних обтавин, які ніким не оспорювалися, не проводилось.
Таким чином, оцінюючи докази, що дослідженні в судовому засіданні, суд визнає винним підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в скоєні злочину повністю доведеним в тому, що вони, за попередньою змовою групою осіб, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, повторно, відкрито викрали чуже майно.
Дії підсудних кваліфіковані правильно за ст. 186 ч.2 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_4, є щире каяття у вчиненому злочині
Обставин, що обтяжують покарання підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, відношення до скоєного, особу підсудної, її позитивну характеристику , раніше не судима, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання і рахує обрати міру покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України.
Вирішуючи питання про вид покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, відношення до скоєного, особу підсудної, її сімейний стан, раніше не судима, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання і рахує обрати міру покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд
ОСОБА_1, ОСОБА_4 визнати винними у вчинені злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України і призначити покарання кожній у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Застосувавши ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, зобов'язавши згідно ст. 76 КК України засуджених повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтись на реєстрацію.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженій ОСОБА_43алишити без змін-підписку про невиїзд з постійного місця проживання, а ОСОБА_1- змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, негайно звільнивши її з під варти з залу судового засідання..
Речові докази - повернуті потерпілій ОСОБА_5, залишити останній. Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через районний суд до Апеляційного суду м. Києва.