№2-2771/09
07 травня 2009 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Уржумової Н.В.
при секретарі - Чертолясові А.С.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи їх тим, що подальше спільне життя неможливе, шлюбні стосунки між ними припинені з 2007 року, спільне господарство не ведеться. Від шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, спора про розділ сумісного майна між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 немає, родина розпалася остаточно, у позивачки склалася інша родина, на примирення позивачка не згодна. На підставі наведеного, позивачка просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, зареєстрований 06.07.2002 року Залізничним відділом реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Міністерства юстиції, Україна (актовий запис №178).
У попередньому судовому засіданні позивачка позов підтримала у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяви, просила позовні вимоги задовольнити та розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, не наполягала на стягненні з відповідача на її користь понесених нею судових витрат.
Відповідач у попередньому судовому засіданні позов про розірвання шлюбу визнав, пояснюючи суду, що їхня сім'я розпалася остаточно і не має сенсу у наданні судом строку на примирення.
Суд відповідно до вимог ч.4 ст.174 ЦПК України, прийняв визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить закону, не порушує права, свободи, чи інтереси інших осіб.
У відповідності з положеннями частини 4 статті 130 ЦПК України суд має право ухвалити у попередньому судовому засіданні судове рішення у разі визнання позову відповідачем.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши позивачку, відповідача та оцінивши надані докази і матеріали цивільної справи у їх сукупності, з урахуванням прийнятого судом визнання відповідачем позову, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню у повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка з відповідачем знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 06.07.2002 року, який був зареєстрований Залізничним відділом реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Міністерства юстиції України (актовий запис №178). Шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені у 2007 році у зв'язку з тим, що вони втратили відчуття любові та взаєморозуміння один до одного.
З'ясувавши фактичні відносини подружжя, дійсні причини і мотиви позову про розірвання шлюбу, а саме: неможливість подальшого сумісного життя, відсутність відчуття любові і взаєморозуміння між сторонами, окреме проживання, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними неможливо і суперечить їхнім інтересам, які мають істотне значення.
З оглядом на наведене, шлюб між позивачем і відповідачем, зареєстрований 06.07.2002 року Залізничним відділом реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Міністерства юстиції України (актовий запис №178) підлягає розірванню.
Відповідно до положень статті 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Витрати, пов'язані з розірванням шлюбу, з урахуванням думки з цього приводу позивачки та цієї обставини, що з позивачкою залишилася проживати неповнолітня дитина, суд вважає за необхідне покласти на відповідача.
Як пояснили сторони у судовому засіданні на час ухвалення судового рішення спір між ними про розділ сумісно нажитого під час шлюбу майна, місце проживання їхньої неповнолітньої дитини та аліментні зобов'язання відповідача, відсутній.
Суд не вирішує питання щодо повернення позивачці сум судового збору, сплаченого за подачу нею позовних вимог до відповідача про розірвання шлюбу, оскільки вона на цьому не настоювала, витрати о розірванню шлюбу покласти на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись статтями 104, 105, 110-112 СК України, 10, 11, 60, 130, 174, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 06 липня 2002 року Залізничним відділом реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Міністерства юстиції України (актовий запис №178) між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
При розірванні шлюбу стягнути з ОСОБА_2 - 17 грн., ОСОБА_1 - від витрат звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя