про повернення позовної заяви
"28" січня 2010 р. № 10/70-10
Суддя Смелянець Г.Є., розглянувши матеріали вх. №572
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бласт ЛТД»
про стягнення 152116 грн.
СПД-фізична особа ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Бласт ЛТД»152116 грн., з яких, 97116 грн. -матеріальна шкода, що спричинена майну позивача внаслідок його неправомірного знесення відповідачем; 50 000 грн. -збитки у вигляді упущеної вигоди; 5000 грн. -моральна шкода. При цьому в додаток до позовної заяви позивачем надано квитанцію №26 від 25.01.2020р. про сплату державного мита в сумі 972 грн.
В силу вимог п.3 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, а у ч.1 ст.46 ГПК України передбачено, що державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку та розмірі, встановлених законодавством України.
Вимогами пп. «а»п.2 ст.3 Декрету КМУ «Про державне мито»від 21.01.1993р. №7-93 (із відповідними подальшими змінами) встановлено, що ставка державного мита, яке справляється із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас вимогами пп. «б»п.2 ст.3 вказаного Декрету встановлено, що із позовних заяв немайнового характеру ставка державного мита становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у п.4.8. Роз'яснень Президії ВГСУ від 04.03.1998р. №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»встановлено, що державне мито із позовних заяв з питань захисту честі та гідності, у тому числі про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, повинно сплачуватись на підставі підпункту "б" пункту 2 статті 3 Декрету.
Між тим, у позовній заяві СПД-фізичною особою ОСОБА_1 об'єднані вимоги як майнового характеру (стягнення матеріальної шкоди та збитків в сумі 147116 грн.) так і моральної шкоди, а документів, які підтверджують сплату державного мита у встановлених законодавством України порядку та розмірі до позовної заяви не надано.
За таких обставин позовна заява СПД-фізичної особи ОСОБА_1 повертається без розгляду господарським судом на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України, згідно з якою, позовна заява повертається господарським судом без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку і розмірі.
При цьому господарський суд звертає увагу позивача на те, що в силу вимог ч.3 ст.63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Згідно з вимогами ст.47 ГПК України, п.2 ч.1 ст.8 Декрету КМУ «Про державне мито»від 21.01.1993р. №7-93, державне мито в сумі 972 грн., що сплачене за квитанцією №26 від 25.01.2010р. підлягає поверненню СПД-фізичній особі ОСОБА_1
Керуючись ст.47, п.4 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позовну заяву Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 і додані до неї документи повернути без розгляду.
2.Видати Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 довідку на повернення державного мита.
Додаток: позовна заява на 3 арк., з додатком документів на 136 арк., в т.ч. довідка на повернення держаного мита.
Ухвалу може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її прийняття.
Суддя