"27" січня 2010 р.Справа № 10/213-09-6027
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Філії «Дирекція первинної мережі Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»
до відповідача Військова частина А -2238
про стягнення 1151,21 грн.
Суддя Смелянець Г.Є.
за участю представників сторін
від позивача: не з'явився
від відповідача: Оксенчук С.С. за довіреністю від 01.09.2009р.
Суть спору: ВАТ «Укртелеком»в особі Філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Військової частини А-2238 1515,21 грн., з яких, 1094,40 грн. -основний борг за послуги з технічного обслуговування, які надані позивачем на виконання умов укладеного з відповідачем договору на технічне обслуговування обладнання зв'язку №1288/8 від 01.06.2004р.; 34,01 грн. -пеня, 6,05 грн. -3% річних та 16,75 грн. -індекс інфляції, що нараховані відповідачу за порушення строків оплати наданих позивачем послуг. Представник відповідача у судовому засіданні надав усні заперечення на позов, згідно з якими, відповідач вважає, що позивач неправильно нарахував відповідачу пеню по рахункам №3145 та №122, оскільки стягнення боргу по цим рахунком не заявлено позивачем у позові.
В свою чергу позивач уточнив позові вимоги, про що надав до суду відповідну заяву від 12.01.2010р. за вх.№367, згідно з якою, позивач просить суд стягнути з відповідача 1140,67 грн., з яких, 1094,40 грн. -основний борг, 23,47 грн. -пеня, 6,05 грн. - 3% річних та 16,75 грн. -індекс інфляції.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника відповідача, господарський суд встановив:
01.06.2004р. між ВАТ «Укртелеком»(виконавець, позивач) і Військовою частиною А 2238 (замовник, відповідач) укладений договір на технічне обслуговування обладнання зв'язку №1288/8, згідно з яким, відповідач доручає, а позивач приймає технічне обслуговування обладнання (Додаток №1), яке встановлено в ЛАЦ ЦМП-11 м. Одеса.
Відповідно до умов п.2.1. договору, передача обладнання для технічного обслуговування оформлюється актом прийму-передачі (Додаток №1), а умовами п.3.1. договору передбачено, що плата за технічне обслуговування обладнання визначається згідно тарифів на додаткові послуги електрозв'язку (Додаток №2).
У розділі 4 договору встановлено, що позивач в т.ч. зобов'язаний щомісячно до 3 числа складати акт виконаних робіт для проведення розрахунків (п.4.6.); на підставі акту виконаних робіт виставляти відповідачу рахунки з оплати послуг за технічне обслуговування в обсязі, що не перевищує суму асигнувань, виділених бюджетом для фінансування зобов'язань відповідача (п.4.7.), а відповідач в т.ч. зобов'язаний здійснювати оплату за технічне обслуговування до 10 числа місяця наступного за звітним, на підставі виставлених рахунків позивача (п.4.11.)
Згідно з умовами п.5.2. договору, у випадку несвоєчасної оплати відповідачу нараховується пеня, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожну добу затримки.
У п.6.1. договору встановлено, що цей договір діє з моменту його підписання і до 31.12.2004р., а відповідно до умов п.6.2. договору, строк дії договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих же умовах, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про свої наміри розірвати дію даного договору не пізніше ніж за 1 місяць.
Додатком №1 до цього договору є Акт приймання-передачі обладнання зв'язку в/ч А2238 на технічне обслуговування, яке розміщене в ЦМП-11 (ЛАЦ м. Одеса). Додатком №2 до цього договору є Розрахунок вартості технічного обслуговування обладнання в/ч А2238 в місяць, згідно з яким, загальна вартість послуг позивача становить 93,13 грн. в місяць. Додатком №3 до цього договору є розмір коштів, виділених в межах ліміту на оплату послуг електрозв'язку в 2004 році.
Також судом встановлено, що 01.03.2005р. між позивачем і відповідачем укладено Додаткову угоду №1 до договору, згідно з якою, Додатки №2 до договору змінений на додаток №2А до договору, в якому встановлено, що вартість послуг повивача становить 182,40 грн. в місяць, а також Додаток №3 до договору змінений на Додаток №3А до договору, в якому встановлений розмір коштів, виділених в межах ліміту на оплату послуг електрозв'язку в 2005 році в сумі 2010,26 грн.
Разом з тим судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач з 01.02.2009р. по 01.08.2009р. надав відповідачу послуги з технічного обслуговування обладнання в сумі 1094,40 грн., про що свідчать відповідні рахунки на оплату наданих послуг №501 від 13.02.2009р, №663 від 13.03.2009р., №1031 від 16.04.2009р., №1218 від 14.05.2009р., №1474 від 10.06.2009р., №1762 від 13.07.2009р.
Оскільки відповідач надані позивачем послуги у встановлений в договорі строк не сплатив, останній звернувся до суду з даним позовом, в якому, із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 1094,40 грн., пеню в сумі 23,47 грн., 3% річних в сумі 6,05 грн. та індекс інфляції в сумі 16,75 грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вище встановлено судом між сторонами у справі укладений договір про надання послуг на технічне обслуговування обладнання зв'язку, згідно з яким, позивач зобов'язався надавати посуди з технічного обслуговування обладнання, а відповідач зобов'язався сплачувати надані позивачем послуги до 10 числа місяця наступного за звітним на підставі виставлених рахунків позивача.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Між тим, наявні у матеріалах справи рахунки на оплату наданих позивачем послуг за період з 01.02.2009р. по 01.08.2009р. вартістю 1094,40 грн. відповідач у встановлений договором строк не оплатив. При цьому жодних заперечень щодо якості і вартості наданих позивачем послуг відповідач до суду не надав, а тим більш не надав і доказів, що спростовують факти надання цих послуг позивачем.
Водночас відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а відповідно до вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Сплата відповідачем неустойки (пені) у випадку порушення строків оплати наданих послуг передбачена умовами п.5.2. укладеного між сторонами договору у розмірі облікової ставки НБУ що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки.
Згідно з розрахунком пені, який здійснений позивачем на виконання вимог суду, розмір нарахованої відповідачу пені становить 23,47 грн. Вказаний розрахунок перевірений господарським судом та встановлено його відповідність вимогам вищевикладеного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору.
Разом з тим вимогами ч.1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з розрахунком 3% річних та індексу інфляції, розмір нарахованих відповідачу 3% річних становить 6,05 грн., а індексу інфляції -16,75 грн. Вказані розрахунки перевірені судом та встановлено їх відповідність вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення.
При цьому з огляду на те, що жодних заперечень стосовно якості і вартості наданих позивачем послуг відповідач до суду не надав, господарський суд не звертає уваги на відсутність актів виконаних робіт, складати які зобов'язаний позивач умовами п. 4.6. договору.
Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в суді 236 грн. покладаються на відповідача у справі, із врахуванням при цьому Постанови КМУ від 05.08.2009р. №825 «Про внесення змін до постанови КМУ від 21.12.2005р. №1258», згідно з якою, розмір витрат на ІТЗ судового процесу у господарських справах становить 236 грн.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Філії «Дирекція первинної мережі Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» задовольнити.
2.Стягнути з Військової частини А-2238 (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 26, код ЄДРПОУ 22993734, р/р 35210011002840; 35225006002840 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Філії «Дирекція первинної мережі Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська,3, код ЄДРПОУ 16479714, р/р 26006501022891 в Київській регіональній дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904) основний борг в сумі 1094 (одна тисяча дев'яносто чотири) грн. 40 коп., пеню в сумі 23 (двадцять три) грн. 47 коп., 3% річних в сумі 6 (шість) грн. 05 коп., індекс інфляції в сумі 16 (шістнадцять) грн. 75 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Рішення підписане 27 січня 2010р.
Суддя