"25" січня 2010 р.Справа № 16/215-09-5905
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: Пляс С.А. за довіреністю від 23.10.09р.
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно зі ст. 77 ГПК України справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Дікергофф (Україна)” до товариства з обмеженою відповідальністю „Відбудова” про стягнення 255603,77 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Дікергофф (Україна)” (далі по тексту ТОВ „Дікергофф (Україна)”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Відбудова” (далі по тексту ТОВ „Відбудова”) 251873,96 грн. основного боргу за договором поставки № 15/П від 23.03.2007р., 476,15 грн. 3% річних, та пені у сумі 3253,66 грн., а всього 255603,77 грн. загальної заборгованості за вищезазначеним договором. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням ТОВ „Відбудова” договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати вартості одержаного від ТОВ „ Дікергофф (Україна)” товару.
Відповідачем було неодноразово заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, у тому числі для надання часу врегулювати спір мирним шляхом. При цьому, незважаючи на неодноразові вимоги суду, відповідачем відзиву на позов надано не було. Представник відповідача у судових засіданнях по даній справі позицію ТОВ „Відбудова” стосовно позову не висловив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Між ТОВ „Дікергофф (Україна)” (Постачальник) та ТОВ „Відбудова” (Замовник) було укладено договір поставки № 15/П від 20.03.2007р., відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця бетон товарний в кількості та на умовах, зазначених у цьому договорі, а Покупець зобов'язався прийняти бетон та оплатити його вартість на умовах даного договору. Асортимент бетону вказано сторонами у додатках до даної угоди, які є її невід'ємною частиною. Відповідно до п. 8.2 договору поставки термін дії даної угоди був визначений сторонами до 31.12.2007р. При цьому, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не заявить про свій намір не продовжувати його дію, строк дії цього договору вважається продовженим на наступний календарний рік.
Враховуючи, що жодних звернень з приводу припинення договірних відносин у встановлений п. 8.2 договору поставки № 15/П від 20.03.2007р. строк від учасників угоди не надійшло, суд дійшов висновку про неодноразову пролонгацію договірних відносин між сторонами.
Згідно положень ст. 712 ЦК України в редакції Закону України від 16.01.2003р. №435-ІV за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору поставки № 15/П від 20.03.2007р. бетон поставляється на адресу, що зазначається Покупцем у письмових замовленнях протягом трьох календарних днів з дати надання письмового замовлення Покупцем. Умови поставки -СРТ (місце призначення в межах м. Одеси та Одеської області) -ІНКОТЕРМС - 2000. Крім того, сторони домовилися, бетон вважається поставленим Покупцю з моменту його отримання в пункті призначення, який вказано у письмовій заявці. Право власності на бетон (партію бетону) переходить до Покупця з дати його фактичного отримання Покупцем, що підтверджується накладною на бетон.
Як вбачається з пояснень представника позивача та матеріалів справи, між сторонами договірні відносини існували досить тривалий час. Позивачем за період з вересня 2008р. по липень 2009р. було поставлено бетону, загальною вартістю з урахуванням витрат на транспортування, у розмірі 461920,38 грн., що у тому числі підтверджується видатковими зведеними накладними за № СНО 00001075 від 10.09.2008р., № СНО 00001084 від 20.09.2008р., № СНО 00001090 від 30.09.2008р., № СНО 00001100 від 10.10.2008р., № СНО 00001110 від 20.10.2008р., № СНО 00001118 від 31.10.2008р., № СНО 00001131 від 10.11.2008р., № СНО 00001139 від 20.11.2008р., № СНО 00001265 від 20.06.2009р., № СНО 00001272 від 30.06.2009р., № СНО 00001277 від 10.07.2009р. Даний факт також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, складеним станом на 19.10.2009р., підписаним уповноваженими особами від імені обох учасників угоди. Всього відповідачем було сплачено грошових коштів на загальну суму 210046,42 грн.. Залишок несплаченої суми складає 251873,96 грн., яка до нинішнього часу відповідачем погашена не була та при розгляді даної справи останнім не оспорюється. Дана сума заборгованості виникла на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 15/П від 20.03.2007р. за отриману продукцію з урахуванням витрат на транспортування.
Положеннями п.п. 5.2, 5.3, 5.4 договору Покупцем було прийнято на себе зобов'язання з оплати вартості кожної партії товару шляхом здійснення 100% передплати на підставі рахунку, наданого Продавцем. В ціну бетону не включено вартість його транспортування до місця призначення. Вартість транспортування бетону визначається сторонами залежно від об'єкта Покупця. Вартість транспортування бетону вказується в рахунку на оплату бетону окремим рядком та сплачується Покупцем одночасно з оплатою вартості бетону, в той же строк, встановлений в п. 5.2 даного договору.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Але в порушення умов п.п. 1.1, 5.2, 5.3, 5.4 договору поставки № 15/П від 20.03.2007р., вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України ТОВ „Відбудова” було здійснено часткову оплату вартості товару з урахуванням витрат на транспортування бетону, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість на загальну суму 251873,96 грн., яка до теперішнього часу у добровільному порядку погашена ним не була.
З огляду на викладене, позивач звернувся до відповідача з вимогою за вих. № 253 від 15.10.2009р. щодо погашення заборгованості у семиденний термін. Однак, вказана вимога була залишена відповідачем без розгляду та задоволення.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В свою чергу, згідно з п. 6.1 договору поставки № 15/П від 20.03.2007р. за прострочення терміну оплати кожної отриманої партії бетону, Покупець сплачує Постачальнику пеню за кожний день прострочення оплати, виходячи з подвійного розміру облікової ставки НБУ, яка діяла на час прострочення оплати. Пеня нараховується на розмір несплачених Покупцем грошових сум з першого дня прострочення оплати. Нарахування пені здійснюється до моменту повного виконання Покупцем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого бетону.
З огляду на викладене, як вбачається з розрахунку, здійсненого позивачем, за несвоєчасне виконання Покупцем грошових зобов'язань за вказаним договором ТОВ „Дікергофф (Україна)” додатково було нараховано до сплати ТОВ „Відбудова” 3253,66 грн. пені за період з 22.10.2009р. по 13.11.2009р.
Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
З огляду на викладене, ТОВ „Дікергофф (Україна)” також було нараховано до сплати ТОВ „Відбудова” 476,15 грн. 3% річних з прострочених сум.
Таким чином, приймаючи до уваги невиконання Покупцем договірних зобов'язань по оплаті вартості придбаного ним за договором поставки № 15/П від 20.03.2007р. бетону, ТОВ „Дікергофф (Україна)” звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з ТОВ „Відбудова” 255603,77 грн. загальної заборгованості по вищезазначеному договору, у тому числі: 251873,96 грн. основного боргу за договором поставки № 15/П від 20.03.2007р., 476,15 грн. 3% річних, а також пені у розмірі 3253,66 грн.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Незважаючи на неодноразові вимоги суду, відповідачем відзиву на позов надано не було. Представник відповідача у судових засіданнях по даній справі позицію ТОВ „Відбудова” повідомив про намір вирішити даний спір мирним шляхом, але до теперішнього часу жодних дій спрямованих на врегулювання спору відповідачем вчинено не було.
На думку суду, розмір загальної заборгованості ТОВ „Відбудова” перед ТОВ „Дікергофф (Україна)” у сумі 255603,77 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується накладними про передачу ТОВ „Відбудова” обумовленого товару, довіреностями на одержання товарно-матеріальних цінностей, актом звірки взаємних розрахунків, а також обґрунтованими розрахунками позовних вимог, доданими до позовної заяви. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем до господарського суду не представлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ТОВ „Дікергофф (Україна)” позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь ТОВ „Дікергофф (Україна)” 251873,96 грн. основного боргу за договором поставки № 15/П від 20.03.2007р., 476,15 грн. 3% річних, а також пеню у розмірі 3253,66 грн., а всього 255603,77 грн. загальної заборгованості.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача у повному обсязі згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Відбудова”/ 65045, м. Одеса, вул. Жуковського, 40/15, п/р 2600630024844 в ООФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 328016, код ЄДРПОУ 30747538/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Дікергофф (Україна)” / 03083, м. Київ, вул.. Червонопрапорна, 26, п/р 26000000412000 в АТ „Каліон Банк Україна”, МФО 300379, код ЄДРПОУ 31029255 / 251873 грн. 96 коп. / двісті п'ятдесят одна тисяча вісімсот сімдесят три грн. 96 коп./ - основного боргу; 476 грн 15 коп / чотириста сімдесят шість грн. 15 коп./ - 3% річних; 3253 грн 66 коп. / три тисячі двісті п'ятдесят три грн.. 66 коп./ - пені; 2556 грн. 04 коп. / дві тисячі п'ятсот п'ятдесят шість грн. 04 коп./ - держмита; 236 грн. / двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 29.01.2010р.
Суддя