№2-1383/09р.
09 листопада 2009 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Уржумової Н.В.
при секретарях - Борісенку Є.В., Чертолясові А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненою дорожньо-транспортною подією, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною подією, мотивуючи позовні вимоги тим, що 18.11.2005 року о 18 годин 50 хвилин, на перехресті вул. Гагаріна і вул. Ким у м. Сімферополі сталася дорожньо-транспортна подія за участю автомобіля марки «Тойота Лексус», державний номер 300-97КР під керуванням позивача, автомобіля марки «Таврія», державний номер НОМЕР_1, під керуванням відповідачки ОСОБА_2 та автомобіля марки М-2140, державний номер Н1352КР, під керуванням відповідача ОСОБА_3, внаслідок чого постраждав транспортний засіб - автомобіль марки «Тойота Лексус», що належить позивачу. ДТП сталася з вини відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 У відношенні відповідачів були складені протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. 25 листопада 2005 року у присутності ОСОБА_2 був проведений технічний огляд транспортного засобу позивача, яким встановлені пошкодження автомобіля позивача: деформація капота, радіатора охолодження, конденсора кондиціонера, посилювача переднього бамперу, були розбиті облицовка переднього бамперу, накладки переднього бамперу, решітка радіатора, решітка нижня бамперу, кронштейни переднього бамперу, кронштейни кріплення блок-фар, наповнювача бамперу, перекосу пройому капота. Згідно експертного автотоварознавчого висновку № 510/1 від 30.11.2005 року сума матеріальної шкоди, спричиненої транспортному засобу позивача, внаслідок ДТП 18.11.2005 року складає 19 212 грн. 42 коп. 25 листопада 2005 року у присутності ОСОБА_3 також був проведений технічний огляд транспортного засобу позивача, яким встановлені деформація двері, деформація заднього бамперу. Згідно експертного автотоварознавчого висновку № 510 від 30.11.2005 року сума матеріальної шкоди, спричиненої транспортному засобу позивача, внаслідок ДТП 18.11.2005 року складає 4332, 06 грн. У відповідності зі ст.1166 ЦК України спричинена відповідачами матеріальна шкода підлягає відшкодуванню позивачеві. Крім того, з вини відповідачів позивачеві спричинена й моральна шкода, яка оцінена позивачем у 15 000 гривень, яка полягає у пошкодженні його автомобілю, у зв'язку з чим він поніс фінансові витрати на поновлений ремонт автомобіля. Також порушився уклад його життя. Так, із-за відсутності автомобіля, позивач був вимушений значний час витратити на заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії, внаслідок пошкодження транспортного засобу позивача, не відбулися важливі ділові зустрічі та плани, пов'язані з професіональною та депутатською діяльністю позивача. На підставі наведеного, позивач просив суд стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду у розмірі 19212,42грн., з відповідача ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 4332,06грн. Стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду у розмірі 15 000грн.(а.с. 5-6).
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений належним чином про день та час розгляду справи по суті. Представник позивача - ОСОБА_4, діючий на підставі нотаріально посвідченої довіреності ( а.с. 42) у судовому засіданні підтримав позовні вимоги свого довірителя та з вищевикладених підстав просив суд їх задовольнити, уточнивши, що при розрахунку розмірів матеріальної шкоди, яку ОСОБА_1 просить стягнути на його користь з кожного з відповідачів, позивач виходив зі ступеню вини кожного з них та розміру шкоди тим частинам його автомобіля, які під час ДТП 18.11.2005 року були спричинені автомобілями під керуванням кожного з відповідачів. Так, пошкодження автомобілю позивача, спричинені під час ДТП автомобілем під керуванням ОСОБА_2 були зафіксовані 25 листопада 2005 року проведеним технічним оглядом і розмір матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженим частинам транспортного засобу позивача автомобілем ОСОБА_2 був визначений у 19 212 грн. 42 коп.; пошкодження, спричинені автомобілю позивача автомобілем під керуванням ОСОБА_3 також були зафіксовані технічним оглядом та розмір матеріальної шкоди був визначений у 4332 грн. 06 коп. Моральну шкоду, оцінену його довірителем у загальному розмірі 15 000 гривень, ОСОБА_1 також просить стягнути з кожного з відповідачів залежно від ступеню вини кожного: з ОСОБА_2 - 10 000 гривень, з ОСОБА_3 - 5 000 гривень з підстав, викладених у позовній заяві і на підстави наявних по справі доказів.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог ОСОБА_1 з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.38-39), суть яких зводилася до невинуватості ОСОБА_2 у ДТП 18.11.2005 року та необ'єктивності при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 у судовому засіданні також заперечували проти позовних вимог ОСОБА_1 з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву (а.с. 34а-35), суть яких зводилася до недоведеності вини ОСОБА_3 у ДТП, що сталася 18.11.2005 року за участю автомобілів під керуванням сторін по справі та, як наслідок, відсутності правових підстав для відшкодування відповідачем матеріальної шкоди, спричиненої автомобілю позивача.
Заслухавши у судовому засіданні доводи та заперечення сторін по справі та їх представників, дослідивши адміністративний матеріал Білогірського районного суду АРК №3-1542/06р. у відношенні ОСОБА_2, адміністративний матеріал Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК у відношенні ОСОБА_3 за № 3-191/06, відмовний матеріал №27 за фактом ДТП, що мала місце 18.11.2005 року за участю водіїв ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, проаналізувавши матеріали цивільної справи та усі наявні по справі докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Незважаючи на посилення позивача у позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог на статті 1164, 1165, 1167 ЦК України, суд вважає за необхідне застосувати для їх регулювання положення статей 22, 23,1167,1187, 1188 Цивільного кодексу України.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
18.11.2005 року о 18 годин 50 хвилин, на перехресті вул. Гагаріна і вул. Ким у м. Сімферополі сталася дорожньо-транспортна подія за участю автомобіля марки «Тойота Лексус», державний номер 300-97КР під керуванням ОСОБА_1, автомобіля марки «Таврія», державний номер НОМЕР_1, під керуванням відповідачки ОСОБА_2 та автомобіля марки М-2140, державний номер Н1352КР, під керуванням відповідача ОСОБА_3
Постановою старшого дізнавача ОД СМУ ГУ МВС України в АРК від 21.01.2006 року, з підстав п.2 ст. 6 КПК України було відмовлено у порушенні кримінальної справи за фактом ДТП, що сталася 18.11.2005 року за участю автомобілів під керуванням водіїв ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ( а.с. 53-54 відмовного матеріалу за № 27).
У подальшому зазначена постанова була скасована постановою заступника прокурора м. Сімферополя від 13.04.2006 року відмовний матеріал № 27 був повернутий начальнику СВ СМУ ГУ МВС України в Криму для виконання вказівок, зазначених у постанові (а.с.47 відмовного матеріалу за № 27).
Постановою старшого дізнавача ОД СМУ ГУ МВС України в АРК від 09.02.2007 року, погодженою з начальником Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Криму ОСОБА_7, з підстав п.2 ст. 6 КПК України було відмовлено у порушенні кримінальної справи за фактом ДТП, що сталася 18.11.2005 року, на перехресті вул. Гагаріна і вул. Ким у м. Сімферополі за участю автомобілів під керуванням ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 із врахуванням того, що водій автомобіля ЗАЗ-1102, державний номер АК 73-16АА отримав тілесні пошкодження легкого ступеню тяжкості, що не підпадає під ознаки складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України (а.с. 1-2 відмовного матеріалу за № 27).
На час розгляду справи у суді вищевказана постанова від 09.02.2007 року є чинною.
Чинною постановою Білогірського районного суду АРК від 02.03.2006 року було встановлено порушення вимог п.1.5, 16.3, 16.11 ПДРУ відповідачкою ОСОБА_2 під час ДТП, що сталася 18.11.2005 року та у її діях був встановлений склад адміністративного правопорушення, встановленого статтею 124 КУпАП. Провадження по адміністративній справі було закрито, у зв'язку із закінчення строку накладення адміністративного стягнення (адміністративний матеріал Білогірського районного суду АРК за № 3-1542/06р.)
Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 30.01.2006 року, яка набрала сили, було встановлено порушення вимог п.13.1 ПДРУ відповідачем ОСОБА_3 під час ДТП, що сталася 18.11.2005 року та його діях був встановлений склад адміністративного правопорушення, встановленого статтею 124 КУпАП. Зазначеною постановою на ОСОБА_8 було накладено адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 6 місяців ( адміністративний матеріал Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК за № 3-191/06 р).
За фактом ДТП, що сталася 18.11.2005 року у відношенні позивача ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не складався, до адміністративної відповідальності він не притягувався.
Зазначені обставини не спростовувалися у судовому засіданні сторонами по справі та їх представниками.
Оскільки вищевказані постанови суду набрали законної сили, то в силу вимог частини 4 статті 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань: чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З наведених підстав: за наявністю чинних постанов суду у справах про адміністративні правопорушення, якими встановлена вина водіїв, відповідачів по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху, внаслідок чого 18.11.2005 року сталася ДТП, судом було відхилено клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про призначення по справі авто технічної експертизи.
Внаслідок зіткнення транспортних засобів сторін по справі, 18.11.2005 року автомобіль позивача одержав ряд пошкоджень. Загальна вартість матеріальної шкоди, спричиненої позивачеві пошкодження його транспортного засобу «Тойота Лексус», державний номер 300-97КР складає 23544 грн. 48 коп., що підтверджується висновками спеціаліста за №510 та №510/1.
Справжність цих документів, рівно як і понесення цих витрат позивачем ані відповідачем, ані його представником у судовому засіданні ні спростовувалися.
Так, за висновком авто товарознавчого дослідження транспортного засобу «Тойота Лексус», державний номер 300-97КР за №510 від 30.11.2005 року, проведеного у присутності представника володільця автомобіля ОСОБА_9 та учасника ДТП ОСОБА_3, розмір матеріальної шкоди пошкоджень автомобіля аварійного характеру: деформації двері задку 60 мм х150мм, деформації заднього бамперу складає 4332 грн.06 коп. (а.с.9-13).
За висновком авто товарознавчого дослідження транспортного засобу «Тойота Лексус», державний номер 300-97КР за №510/1 від 30.11.2005 року, проведеного у присутності представника володільця автомобіля ОСОБА_9 та учасника ДТП ОСОБА_2, розмір матеріальної шкоди пошкоджень автомобіля аварійного характеру: деформація капота, радіатора охолодження, конденсора кондиціонера, посилювача переднього бамперу, були розбиті облицовка переднього бамперу, накладки переднього бамперу, решітка радіатора, решітка нижня бамперу, кронштейни переднього бамперу, кронштейни кріплення блок-фар, наповнювача бамперу, перекос пройому капота складає 19212 грн.42 коп.(а.с.14-22).
Згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Оскільки відповідачі по справі: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час ДТП 18.11.2005 року були власниками (володільцями) транспортних засобів, саме під їх керуванням була спричинена шкода автомобілю позивача і вони вищенаведеними постановами визнані винними у порушенні Правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення транспортних засобів, та, як наслідок, до пошкодження автомобілю позивача, обов'язок по відшкодуванню цієї шкоди позивачеві, Законом покладається саме на них.
Разом з тим, у відповідності з пунктом 3 частини 1 статті 1188 ЦК України, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Аналогічне роз'яснення надав й Пленум ВС України у п.3 своєї постанови від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», яка в силу положень статті 7 ЦК України, має характер правового звичаю.
Як пояснював представник позивача у судовому засіданні, заявляючи позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_2 у розмірі 19 212 грн. 42 коп., а ОСОБА_3 у розмірі 4332 грн.06 коп., ОСОБА_1 виходив зі ступеню вини кожного з них та розміру шкоди тим частинам його автомобіля, які під час ДТП 18.11.2005 року були спричинені автомобілями під керуванням кожного з відповідачів.
Характер пошкоджень автомобіля позивача, спричинених автомобілями під керуванням ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час ДТП 18.11.2005 року та, як наслідок розмір спричиненої кожним з них матеріальної шкоди, відповідає відомостям протоколу огляду ДТП від 18.11.2005 року та схемі події, письмовим поясненнями водіїв транспортних засобів, що зіткнулися - ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, та протоколів огляду пошкоджених транспортних засобів, наявних у відмовному матеріалі за № 27 (а.с.61-67).
При визначенні розміру спричиненої автомобілю позивача «Тойота Лексус», державний номер 300-97КР матеріальної шкоди, суд приймає до уваги вищенаведені висновки авто товарознавчих досліджень транспортного засобу «Тойота Лексус», державний номер 300-97КР за №510/1 та № 510 від 30.11.2005 року, оскільки при підготовці зазначених висновків експертом за заявою ОСОБА_1 був оглянутий автомобіль позивача у присутності відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3
Вірність проведених оглядом визначень характеру пошкоджень, що зазнав автомобіль позивача внаслідок ДТП, в учасників огляду - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зауважень не викликала.
На підставі огляду експертом були складені калькуляції та акти авто товарознавчих досліджень, відповідно до яких матеріальна шкода, завдана автомобілю позивача складає, відповідно, 4332 грн.06коп. за актом №510 від 30.11.2005 року та 19212 грн.42 коп. за актом №510/1 від 30.11.2005 року.
Відповідачами зазначені висновки авто товарознавчих досліджень, доданих позивачем на підтвердження своїх позовних вимог у частині розміру спричиненої йому матеріальної шкоди, усупереч вимогам ст. 61 ЦПК України, не спростовані.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що розмір матеріальної шкоди, визначений зазначеними дослідженнями, є правильним.
Тому, з відповідача ОСОБА_3 та користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 4332 грн.06 коп., а з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню шкода у розмірі 19212 грн.42 коп.
Суд вважає неспроможними доводи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у запереченнях на позовні вимоги ОСОБА_1 щодо недоведеності їх вини у ДТП, оскільки їх вина, як зазначалося вище, встановлена постановами про адміністративне правопорушення, що набрали законної сили.
Разом з тим, розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів на його користь моральної шкоди у розмірі 15 000 гривень, суд враховує положення п. 9 постанови Пленуму ВС України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». Згідно з цими положеннями, крім урахування характеру та обсягу страждань і немайнових витрат, яких зазнала особа, необхідно виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Тому, з урахуванням зазначених положень, фактичних обставин справи, наведених заявником у позовній заяві, відсутності у матеріалах цивільної справи інших доказів спричинення позивачеві моральної шкоди, ніж доводи, викладені ОСОБА_1 у позовній заяві, встановлення судом самого факту спричинення позивачеві шкоди внаслідок ДТП, суд вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 1000 гривень, а розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 500 гривень.
При цьому, суд вважає, що визначення розміру моральної шкоди у вищезазначених розмірах, буде достатнім відшкодуванням спричинених йому моральних страждань внаслідок пошкодження належного йому автомобіля під час ДТП 18.11.2005 року.
При ухваленні судового рішення, дотримуючись положень ст.. 214 ЦПК України, суд вважає за необхідне вирішити питання й про розподіл між сторонами по справі судових витрат.
Так, при пред'явленні позову до суду ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 236 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді у розмірі 30 гривень (а.с. 1.2).
Зазначені судові витрати, понесені позивачем підлягають відшкодуванню відповідачами у розмірі, пропорційному задоволеним позовним вимогам: з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 170 грн. 62 коп.; з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 56 грн. 88 коп.
На підставі статей 22,23,1167,1187,1188 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10,11,60,61,79,88,209,212-215,218, 294 Цивільного процесуального кодексу, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, АРК на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, у розмірі 19212 грн.42коп., моральну шкоду у розмірі 1000 гривень, судові витрати у розмірі 170 грн. 62 коп., а всього стягнути з ОСОБА_2 20 383 (двадцять тисяч триста вісімдесят три) гривні 04 копійки.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 4332 грн.06 коп., моральну шкоду у розмірі 500 гривень, судові витрати у розмірі 56 грн. 88 коп., а всього стягнути з ОСОБА_10 4 888 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень 94 копійки.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Залізничний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або у порядку частини 4 статті 295 ЦПК України.
Суддя