Провадження № 22-ц/803/7053/20 Справа № 201/1334/19 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О. А. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
про залишення апеляційної скарги без руху
10 липня 2020 року м.Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Петешенкової М.Ю., ознайомившись з апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Калюжного Дениса Юрійовича на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 червня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекопро» про стягнення збитків та штрафних санкцій і витрат,-
06 липня 2020 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 червня 2020 року, яка підписана адвокатом Калюжним Д.Ю., як представником відповідача ОСОБА_1 .
При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження встановлено, що що апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.356 ЦПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Додана до апеляційної скарги копія ордеру серії ДП № 252 від 24 січня 2018 року, не може бути належним підтвердженням повноважень адвоката Калюжного Д.Ю., щодо підписання апеляційної скарги в інтересах ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
У відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Отже, повноваження представника сторони, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді або довіреністю. Ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.
Крім того, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
За таких обставин, представнику відповідача потрібно надати суду оригінал ордеру із зазначенням назви органу, в якому надається правова допомога, зокрема суду, для приєднання до матеріалів справи.
Відповідно до ч.2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон № 540-IX).
За змістом підпункту 3 пункту 12 розділу XII «Прикінцевих положень» вказаного Закону № 540-IX під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України та Законом № 540-IX, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 - адвоката Калюжного Дениса Юрійовича на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 червня 2020 року - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліку, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали, але який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби.
У разі не виконання вимог ухвали, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її підписання.
Суддя: М.Ю. Петешенкова