"18" січня 2010 р.Справа № 11/142-09-4411
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;
До відповідача: Державного підприємства "Савранське лісове господарство";
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія"
про стягнення 94059,34грн.
Суддя Власова С.Г.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 (за паспортом) , ОСОБА_1 (за довіреністю), ОСОБА_4 (за довіреністю);
Від відповідача: Курченко М.І. (за довіреністю), Паламарчук С.П. (за паспортом).
Від третьої особи (Заграничий О.А. ): ОСОБА_2 (за паспортом);
Від третьої особи (АТ "Українська пожежно-страхова компанія"): Таратинов Ю.М. (за довіреністю);
Спеціаліст ПП ЕНДЦ "Експертиза": Добровольський В.О. (за свідоцтвом).
В засіданні приймали участь:
Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю), ОСОБА_1 (за паспортом);
Від відповідача: Курченко М.І. (за довіреністю), Паламарчук С.П. (за паспортом);
Від третьої особи (ОСОБА_7 ): не з'явився;
Від третьої особи (АТ "Українська пожежно-страхова компанія"): не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: 26.08.2009 р. за вх. № 6516 Ф.О.П. ОСОБА_1 (далі -Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ДП "Савранське лісове господарство" (далі -Відповідач) 94 059,34 грн. (матеріальні збитки на суму 92 369,34 грн. та моральна шкода в сумі 1690 грн.).
Ухвалою від 28.09.2009 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача було залучено ОСОБА_2
Ухвалою від 09.12.2009 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача було залучено Акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія".
Позивач на позовних вимогах наполягає, 16.09.2009р. надав заяву про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з Відповідача матеріальні збитки в сумі 56902,68 грн., 569 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, 7000 грн. витрат на правову допомогу адвоката, 16.09.2009 р. за вх. № 23700 надав письмове правове обґрунтування позовних вимог, 02.11.2009 р. за вх. № 28156 надав заяву про зменшення позовних вимог з уточненням та просить суд стягнути з Відповідача матеріальні збитки в сумі 56402,68 грн., 565 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, 7000 грн. витрат на правову допомогу адвоката та судові витрати в сумі 1630,24 грн., а також письмові пояснення у справі, 23.11.2009 р. за вх. № 30234 Позивач надав пояснення-заперечення на відзив відповідача.
В ході розгляду справи Позивач неодноразово надавав доповнення до заяви про стягнення судових витрат та пояснення з цього приводу. Згідно останньої заяви від 25.12.2009 р. Позивач просить суд стягнути 9000 грн. витрат на правову допомогу адвоката та судові витрати в сумі 2935,28 грн.
25.12.2009 р. за вх. № 33584 Позивач остаточно уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з Відповідача матеріальні збитки в сумі 56402,68 грн., 565 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, 9000 грн. витрат на правову допомогу адвоката, судові витрати в сумі 2935,28 грн. та 2020 грн. оплати послуг експерта.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, 16.09.2009 р. за вх. № 23701 надав заперечення на позовну заяву, в якій заявив клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України
Зазначене клопотання судом не задовольняється з огляду на те, що підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК). З огляду на приписи частини третьої ст. 22 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
а) участь у спорі суб'єкта господарювання;
б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (Рекомендації ВГСУ "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 27.06.2007 р. за № 04-5/120).
З доданих Позивачем до позовної заяви документів вбачається, що автомобіль "DAF 95 XF 430" використовувався ним саме у здійснені підприємницької (господарської) діяльності.
Крім того ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 06.07.2009 р. було відмовлено ОСОБА_1 у відкриті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Савранське лісове господарство" Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП та встановлено, що спір підвідомчій господарському суду. Ухвала набрала законної сили, сторонами не оскаржувалась.
Відповідач також надав відзив на позовну заяву від 16.10.2009 р. за вх. № 26624, від 09.11.2009 р. за вх. № 28740 та від 02.12.2009 р. за вх. № 31315
23.11.2009 р. за вх. № 30400 спеціаліст ОСОБА_9 надав пояснення щодо висновку № 313Е-05 від 25.05.2009 р.
18.01.2010 р. за вх. № 1061 третя особа -АТ "Українська пожежно-страхова компанія" надала пояснення по суті спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ,що сталася 25.03.2009 р. о 05 год. 55 хв. на підйомі автошляху Київ - Одеса, в районі відмітки 400 км. 600 м. зіткнулися автомобіль "КАМАЗ -55102" д/н 10553 ОВ з причепом СЗАП-855101, який належить на праві власності Державному підприємству "Савранське лісове господарство" та автомобіль "DAF 95 XF 430" д/н НОМЕР_5, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на праві власності.
Позивач зазначає, що в результаті зіткнення транспортних засобів, йому було завдано матеріальних збитків на суму 78 516,03 грн.,що на його думку підтверджено висновком спеціаліста ГЕП ЕНДЦ "Експертиза" за № 313Е-05 від 25.05.2009 p., також Позивач зауважує ,що ним витрачено кошти в сумі 2828 грн. за проведення експертного автотоварознавчого дослідження, та 48 грн. 65 коп. за направлення телеграм.
Згідно Постанови Савранського районного суду Одеської області від 23.04.2009 р., в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 134 КпАП України винним було визнано водія ОСОБА_2, який перебував у трудових відносинах з ДП Савранський «Лісгосп».
Посилаючись на ст. ст. 1172 , 1187 ЦК України Позивач зазначає, з огляду на те ,що водій ОСОБА_2 працював на момент ДТП в ДП "Савранське лісове господарство", а Державне підприємство "Савранське лісове господарство" є власником автомобіля "КАМАЗ -55102" д/н 30553 ОВ з причіпом СЗАП-855101 то Відповідач у зв'язку з пошкодженням автомобіля Позивача та невиходом його на лінію більше місяця повинен сплатити понесені збитки (втрачену вигоду) в сумі 33 886,66 грн.З урахуванням часткового відшкодування збитків на суму 24 600 грн. страховою компанією "УПСК" Позивач вважає, що розмір завданих йому матеріальних збитків складає 92369,34 грн.
У позовній заяві Позивач також зазначив, що йому було завдано моральну шкоду в сумі 1690,00 грн.
В ході розгляду справи Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги. Згідно останнього уточнення від 25.12.2009 р. за вх. № 33584 Позивач просить суд стягнути з Відповідача матеріальні збитки в сумі 56402,68 грн., 565 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, 9000 грн. витрат на правову допомогу адвоката та судові витрати в сумі 2935,28 грн. та 2020 грн. оплати послуг експерта.
Відповідач проти позовних вимог заперечує у запереченнях та відзивах на позовну заяву (від 16.10.2009 р. за вх. № 26624, від 09.11.2009 р. за вх. № 28740, від 02.12.2009 р. за вх. № 31315) зазначає, що даний позов необхідно розглядати в суді загальної юрисдикції, оскільки у відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САС 055789 на автомобіль "DAF -95 XF 430" д/н НОМЕР_5 виданого Золотоніським ВРЕР ВДАІ УМВСУ у Черкаській області 12.02.2008 р. та облікової картки приватного транспортного засобу НОМЕР_5 від 16.06.2009 року, транспортний засіб DAF -95 XF 430 д/н НОМЕР_5 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Відомості про те, що даний транспортний засіб належить суб'єкту підприємницької діяльності - ОСОБА_1 в реєстраційних документах відсутні.
Також Відповідач вважає, що виплаченої страхової суми в розмірі 24490,0 грн. достатньо, щоб здійснити відновлювальний ремонт автомобіля, оскільки у відповідності до довідки ІДПС Любашівського взводу ДПС Смолянським В.А., яка видана ОСОБА_11 який керував автомобілем Позивача, автомобіль марки "DAF - 95 XF 430" д/н НОМЕР_5 отримав механічні пошкодження, деформовано: ліві двері, ліва частина кабіни, ліва стійка, панель приладів. Розбито: ліва накладка, лобове скло.
Відповідач, посилаючись на ст. 41 ГПК України вказує, що призначення і проведення судової експертизи проводиться на підставі ухвали господарського суду, і тому висновок спеціаліста № 313 Е-05 від 25.05.2009 р. не може прийматись до уваги, так як є не належним доказом. Також виходячи із матеріалів справи станом на 25.05.2009 р. автомобіль був відремонтований і експертиза проводилась по фотознімку. На його думку, в матеріалах справи крім того відсутні дані про те які запасні частини підлягають заміні, а які ремонту, окрім розбитої лівої накладки та лобового скла.
Відповідач також вказує, що у рахунку-фактурі № 60/171 від 20.04.2009 p. зазначено, що вартість лобового скла складає 1900 грн. установка скла 175 грн., шильда (накладка) - вартість 100 грн. виконання рихтувальних робіт кабіни - 9380 грн. підготовка частин кабіни до фарбування 5280 грн. фарбування - 240 грн., частина торпеди ліва - 1400 грн. - всього на суму -18475,00 грн. Такі ж самі суми зазначені у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № рн-60/171 без дати. З урахуванням проведення експертизи 2800 грн., витрати понесені по ремонту автомобіля становлять: 18475 грн. + 2800 = 21275 грн. Оскільки страховою компанією відшкодовано позивачу суму збитків - 24990 грн., то зазначена сума навіть перевищує суму відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.
Позивач проти доводів Відповідача заперечує, в наданих 02.11.2009 р. за вх. № 28156 та 23.11.2009 р. за вх. № 30234 поясненнях зазначає, що бере за основу для відшкодування, суму матеріальних збитків, зазначених у висновку спеціаліста ПП ЕНДЦ "Експертиза" за № 313Е-05 від 25.05.2009 р. у розмірі 78 516,03 грн., враховуючи що пошкоджений автомобіль "DAF 95 XF 430" був йому потрібен як найшвидше в експлуатації на лінії, він закупив в СТО "Гроцький Транс Експедиція" для відновлення транспортного засобу запасні частини, які вже були у користуванні.
У висновку спеціаліста ПП ЕНДЦ "Експертиза" за № 313Е-05 від 25.05.2009 р. вказана сума матеріальних збитків, заподіяних йому з урахуванням вартості нових запасних частин.
Позивач наполягає на тому, що висновок №313Е - 05 від 25.05.2009 р. є об'єктивним, оскільки виконаний судовим експертом-автотоварознавцем, який є фахівцем в своїй галузі, також висновок виконаний за результатами огляду транспортного засобу.
Стосовно довідки органу ДАІ про пошкодження автомобіля, Позивач пояснив, що це візуальні пошкодження. Пошкодження всередині транспортного засобу може виявити та встановити тільки спеціаліст, що на його думку і було зроблено експертом ОСОБА_9 при огляді автомобіля "DAF 95 XF 430" в присутності представника відповідача ДП "Савранський Лісгосп" та страхової компанії "УПСК", які по закінченню огляду та відображення його результатів в протоколі, ніяких зауважень не надали.
У відзиві на позов від 02.12.2009 р. за вх. № 31315 Відповідач додатково зазначає, що судова експертиза по встановленню матеріальних збитків не проводилась.
Посилаючись на п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, Відповідач стверджує, що зазначена методика застосовується з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.
Калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду ДТЗ. Якщо ДТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження (п. 8.4.1. Методики).
Враховуючи, що спеціаліст ОСОБА_9 проводив 15.05.2009 р. огляд вже відремонтованого автомобіля "DAF-95 XF 430" д/н НОМЕР_5, висновок спеціаліста ґрунтується тільки на фотоматеріалах.
Відповідач зазначає, що така форма проведення комісійного технічного огляду КТЗ Методикою не передбачена.
У відповідності до п.5.5 Методики під час технічного огляду ДТЗ оцінювач, експерт, зокрема, повинен установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан ДТЗ, з обов'язковою їх фіксацією за допомогою фотографування. Цього спеціалістом зроблено не було.
На думку Відповідача інших доказів про підтвердження матеріальних збитків на суму 78 516,03 грн. Позивачем не надано.
Стосовно витрат Позивача в сумі 2828 грн. за проведення товарознавчої оцінки, Відповідач зазначив, що відповідно до ст. 44 ПІК України, до складу судових витрат, що підлягають сплаті, відносяться витрати за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом. Судова експертиза господарським судом не призначалась, тому і дані витрати, на його думку стягненню не підлягають. Стосовно витрат за надання правової допомоги, то у відповідності до ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Згідно ст.12 Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Відповідач вважає, що квитанція до приходного касового ордеру № 37 від 08.05.2009 р. про надання правової допомоги та представництво по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в Савранському районному суді Одеської області на суму 4000 грн. відношення до розгляду справи в господарському суді не має.
Також Відповідач зауважує, що надана квитанція до приходного касового ордеру № 74 від 17.07.2009 р. на суму 3000 грн. за правову допомогу, підготовку та участь по справі у господарському суді, не є підставою для стягнення зазначеної суми без угоди, яка суду не надана, і тому витрати по наданню правової допомоги адвоката на думку Відповідача задоволенню не підлягають.
18.01.2010 р. за вх. № 1061 третя особа -АТ "Українська пожежно-страхова компанія" надала пояснення по суті спору в яких зокрема зазначила, що здійснила розрахунок завданих в результаті ДТП Позивачу матеріальних збитків на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, розмір яких склав -61481,80 грн.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
25.03.2009 р. близько 05 год. 55 хв. на підйомі автошляху Київ-Одеса, в районі відмітки 400 км. 600 м. за участю автомобілів "КАМАЗ -55102" д/н 10553 ОВ з причепом СЗАП-855101, власник ДП "Савранське лісове господарство", водій ОСОБА_2 і "DAF 95 XF 430" д/н НОМЕР_5, власник ОСОБА_1, водій ОСОБА_11 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль "DAF 95 XF 430" був пошкоджений автомобілем Відповідача - ДП "Савранське лісове господарство" ("КАМАЗ - 55102" д/н 10553 ОВ з причепом СЗАП-855101).
Винним у ДТП, згідно постанови Савранського районного суду Одеської області від 23.04.2009 р. було визнано водія Відповідача ДП "Савранське лісове господарство" ОСОБА_2
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача в частині того, що виплаченої страхової суми в розмірі 24490,0 грн. достатньо, щоб здійснити відновлювальний ремонт автомобіля, оскільки ці заперечення суперечать наявним матеріалам справи та не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.
Згідно розрахунку, здійсненому АТ "Українська пожежно-страхова компанія" -страховиком Відповідача, на підставі огляду пошкодженого автомобіля "DAF 95 XF 430" д/н НОМЕР_5 на місті дорожньо-транспортної пригоди, за Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. за № 142/5/2092, розмір матеріальної шкоди завданої Позивачу внаслідок ДТП склав 61481,80 грн.
Відповідно до умов Полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВВ № 9131730 від 12.06.2008 р., укладеного між Відповідачем та Одеським обласним управлінням АТ "Українська пожежно-страхова компанія" ліміт відповідальності страхової компанії складає 25500 грн. на одного потерпілого. Сума франшизи -510 грн.
Страховою компанією (АТ "Українська пожежно-страхова компанія") було відшкодовано Позивачу 24990 грн. (максимальний розмір відшкодування 25500 грн. -510 грн. франшиза).
Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З урахуванням викладеного розмір шкоди яку повинен відшкодувати Відповідач Позивачу складає 61481,80 грн. -24990,00 грн. = 36491,80 грн.
Судом не приймається до уваги наданий Позивачем висновок спеціаліста № 313Е-05 від 25.05.2009 р. з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Висновок спеціаліста № 313Е-05 від 25.05.2009 р. не можна вважати належним доказом у справі з урахуванням того, що він був зроблений на підставі фотоматеріалів. З пояснень самого спеціаліста, які були надані ним у судовому засіданні при розгляді справи вбачається, що на час проведення комісійного огляду транспортного засобу автомобіль "DAF -95 XF 430" д/н НОМЕР_5 був відремонтований.
Відповідно до п. п. 8.4.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, яка застосовується з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ, калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду ДТЗ. Якщо ДТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.
Під час технічного огляду ДТЗ оцінювач, експерт, зокрема, повинен установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан ДТЗ, з обов'язковою їх фіксацією за допомогою фотографування (п.5.5 Методики). Цього спеціалістом зроблено не було.
Крім того сама Методика не передбачає можливості проведення експертизи та/або оцінки за фотографіями.
Суд також не приймає як належні докази понесених витрат, надані Позивачем квитанції до прибуткового касового ордеру (а.с.34,35, т.1), рахунок-фактуру № 60/171 від 20.04.2009 р. (а.с.76, т.1), акт здачі-приймання робіт № РН-60/171 (а.с.12, т.2), так як з них не вбачається, що саме вказані матеріали та їх кількість необхідно було використати для відновлення пошкодженого під час ДТП від 25.03.2009 р. автомобіля Позивача.
Відповідно до положень ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
З урахуванням зазначеного позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача матеріальних збитків в сумі 56402,68 грн. (53526,03 грн. шкоди + 2828 грн. за проведення експертизи + 48,65 грн. за направлення телеграм) є обґрунтованими лише в сумі 36491,80 грн. завданої Відповідачем шкоди.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково в сумі 36491,80 грн.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача 9000,00 грн. сплачених за послуги адвоката.
На підтвердження зазначених витрат ним надано угоду про надання юридичної допомоги по цивільній та господарській справі б/н від 08.05.2009 р. (а.с .14, т.2), квитанції до приходного касового ордеру №37 від 08.05.2009 р. на суму 4000,00 грн. (а.с.44, т.1), №74 від 17.07.2009 р. на суму 3000,00 грн. (а.с.45, т.1), №128 від 23.11.2009 р. на суму 2000,00 грн. (а.с.15, т.2) на загальну суму 9000,00 грн.
Розглянувши матеріали справи суд вважає, що витрати на оплату послуг адвоката є обґрунтованими лише в сумі 5000,00 грн., оскільки з приходного касового ордеру №37 від 08.05.2009 р. на суму 4000,00 грн. (а.с.44, т.1) вбачається, що зазначені кошти були сплачені позивачем за представництво інтересів у цивільній, а не господарській справі.
Стосовно інших витрат, пов'язаних з розглядом справи (витрат пов'язаних із забезпеченням явки позивача, його представника, адвоката та експерта на судові засідання), а саме: 2935,28 грн. витрат на пальне та 2020 грн. -оплати за послуги експерта, суд вважає їх обґрунтованими лише частково, в сумі 2935,28 грн. витрат на пальне, оскільки зазначені витрати цілком підтверджені належними доказами, які наявні в матеріалах справи (довідка станції Золотоша Од. залізниці, копії чеків про придбання бензину, довідка про відстань між м. Одесса та м. Золотоша, технічні характеристики витрат пального а/м Skoda Oktavia).
Стосовно 2020 грн. оплати за послуги експерта слід зазначити, що Позивачем не було надано належних доказів на обґрунтування вищезазначеної суми. З наданого Позивачем рахунку № 363 від 05.11.2009 р, вбачається, що це рахунок на оплату експертних послуг за договором, а не судові витрати, пов'язані із забезпеченням явки експерта у судове засідання.
Згідно до ч.5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, по оплаті послуг адвоката та витрати пов'язані з розглядом справи, віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, а саме: 364,92 грн. держмита, 152,69 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, 3234,93 грн. по оплаті послуг адвоката та 2935,28 грн. - витрати пов'язані з розглядом справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Савранське лісове господарство" (66222,Одеська область, Савранський район, с. Слюсареве, вул. Лісова, 1, код 24764713, п/р 26005101833 ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" у м. Києві, МФО 80508) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (19700, АДРЕСА_1, код НОМЕР_8, п/р НОМЕР_6 АТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 380805) - 36491,80 грн., 364,92 грн. держмита, 152,69 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, 3234,93 грн. по оплаті послуг адвоката та 2935,28 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи.
3. В решті відмовити.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Власова С.Г.
Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 02.02.2010 р.