Справа № 2-3126/08
23 вересня 2008 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Бондаренка О.В.
при секретарі Листопад Т.О.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07 грудня 2007 року, від шлюбу дітей не мають.
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, оскільки їх подружнє життя не склалось, між сторонами виникли непорозуміння, вони мають різні погляди на життя та на сімейні відносини, що призвело до розпаду сім'ї. З травня 2008 року сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть та мають окремий бюджет. Шлюбні відносини між ними припинені.
В попередньому судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала повністю, просила розірвати шлюб.
Відповідач в попереднє судове засідання не з'явився, оскільки в даний час перебуває за межами країни, однак надав суду заяву, завірену другим секретарем з консульських питань Посольства України в Малазії, в якій проти розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_1 він не заперечує.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. . 174 ЦПК України. Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності законних для того підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Вислухавши пояснення сторони, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, а також враховуючи інші обставини життя подружжя, суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з сторін, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що між сторонами склалися негативні стосунки, оскільки сторони між собою не знаходять порозуміння, внаслідок чого між подружжям не підтримуються шлюбно-сімейні відносини, вони мають окремий бюджет, не ведуть спільного господарства, з травня 2008 року проживають окремо, практично їх сім'я повністю розпалася і її збереження суперечило б інтересам сторін. Позивач виявила стійке бажання спрямоване на припинення шлюбних відносин та наполягала на розірванні шлюбу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 15, 30, 62, 130, 209, 212-215 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити. Шлюб, зареєстрований 07 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Цнтром розвитку сім'ї, актовий запис № 4459 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_1 при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС держмито на користь держави в розмірі 17 гривень, ОСОБА_2 - від витрат звільнити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.