"25" січня 2010 р.Справа № 25/126-09-4802
За позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміт"
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „БМК”
про стягнення 94000 грн.
Суддя Малярчук І.А.
В судових засіданнях приймали участь представники:
Від позивача: Майданік В.В., довіреність № 2522-НЮ від 21.10.2009р.
Від відповідача: Калюжний Д.Ю., довіреність №22/1 від 22.10.2009р.
Від третьої особи: не з'явився
В судовому засіданні 25.01.2010 р. приймали участь представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Калюжний Д.Ю., довіреність №22/1 від 22.10.2009р.
Від третьої особи: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміт" на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" штраф у розмірі 94000 грн. за неправильне зазначення в накладній коду одержувача.
Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміт" про стягнення 94000 грн. за неправильне зазначення в накладній коду одержувача.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.09.2009р. було залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю „БМК”, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
В процесі розгляду справи позивачем подані до суду заперечення від 16.11.2009р. за вх.№29588, в яких наведені обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечення на відзив відповідача.
Так, позивач зазначає, що 26.06.2009р. по прибуттю вагонів №№ 64143118, 65384026, 67854687, 66939265, 65809600 на станцію Київ-Петрівка Південно-Західної залізниці зі станції Куліндорове Одеської залізниці за залізничними накладними №№ 42074900, 42074901, 42074902, 42074904, 42074905 було виявлено невідповідність коду одержувача ТОВ „БМК”, зазначеного у перевізних документах, а саме, у залізничних накладних був зазначений код одержувача 1905, тоді як, відповідно до Договору №6358767 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 11.06.2009р. ТОВ „БМК” присвоєно код одержувача 1733, у зв'язку з чим станцією Київ-Петрівка був складений акт загальної форми від 26.06.2009р. №4, яким зафіксовані дані обставини надходження вантажу. Виявлення факту неправильного зазначення у залізничних накладних коду одержувача стало підставою для позивача, відповідно до ст.ст.118,122 Статуту залізниць, для нарахування відповідачу штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 94 000 грн.
Крім того, позивач відзначає, що вимоги ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України підлягають застосуванню за сам факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки, а також відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Відповідач, заявлені позивачем позовні вимоги не визнає, надав суду відзив на позовну заяву від 26.10.09 р. за вх.№27491, письмові пояснення від 16.11.2009 р. за вх.№29584, де зазначає, що у графі 4 залізничних накладних було зроблено відмітку для ТОВ „Заграва-Центр” та відповідно до договору від 01.11.2008р. ТОВ „БМК” виконує розвантажувальні роботи сипучих будівельних матеріалів, які поступають на станцію Київ-Петрівка по Південно-Західній залізниці на адресу замовника. Також, пояснює, що ТОВ „Заграва-Центр” користувалось власним залізничним кодом №1905 на тих самих під'їзних коліях що і ТОВ „БМК”, а використання коду ТОВ „Заграва-Центр” не вплинуло на отримання товару. Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що у графі 5 залізничних накладних відсутні відмітки про складання акту загальної форми №4 від 26.06.2009р., тому зазначений акт не може вважатися належним доказом. Також, відповідач відзначає, що ТОВ "Кераміт" отримує замовлення із зазначенням всіх необхідних реквізитів від ТОВ „БМК” за допомогою телефоннограмного зв'язку.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ТОВ „БМК”, у судові засідання не з'являлось, однак надіслало на адресу суду письмові пояснення від 23.10.2009р. за вх. № 27325, згідно яких відзначає, що зміна коду ТОВ „Заграва-Центр” не вплинула на отримання товару та роботу ТОВ „БМК” зокрема.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.11.2009 р. продовжено строк розгляду справи № 25/126-09-4802, відповідно до п.4 ст.69 ГПК України, до 23.01.2010 р.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення сторін та наявні в матеріалах справи документи, суд встановив наступне:
26.09.2005р. між Одеською дирекцією залізничних перевезень Одеської залізниці (далі Залізниця) та ТОВ "Кераміт" (далі Вантажовласник) був укладений договір №196998/194 про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, згідно п. 1.1. якого предметом цього договору є надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.
26.01.2009р. між ТОВ "Кераміт" (Продавець) та ТОВ „БМК” (Покупець) було укладено договір поставки товарів №10, відповідно до п.1.1. якого, Продавець зобов'язався поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупцю визначений товар, а Покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно провести його оплату на умовах даного договору.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору поставка здійснюється на умовах залізничної доставки… Датою поставки партії товару являється дата його передачі, зазначена в накладній.
Пунктом 3.4. Договору визначено, що оплата за товар проводиться на розрахунковий рахунок Продавця (100% передоплата).
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту його повного виконання, але в любому випадку до 31.12.2009р.
Також, 11.06.2009р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням „Південно-Західна залізниця” (далі Залізниця) та ТОВ „БМК” було укладено договір №6358767 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги, п.1.1. якого визначено, що предметом цього договору є надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведенням розрахунків за ці послуги.
Із змісту п. 2.1.1. Договору вбачається, що Вантажовласник має право отримувати від Залізниці послуги передбачені Статутом Залізниць України (далі Статут) даним договором, діючими Правилами перевезень, затвердженими наказом Міністерства транспорту України, діючим Тарифним керівництвом №1, затвердженим наказом Міністерства транспорту України та іншими нормативно-правовими актами та документами розпорядчого характеру, що регулюють питання, пов'язані з перевезенням та проведенням розрахунків.
Пунктом 2.2.1. Договору передбачено, що Залізниця зобов'язана для централізованих розрахунків відкрити „Вантажовласнику” особовий РАХУНОК 6358767, код вантажовідправника, одержувача 1733.
Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє 3 роки (п.7.1. Договору).
Крім того, 01.11.2008р. між ТОВ „БМК” (Виконавець) та ТОВ „Заграва-Центр” (Замовник) було укладено договір №004, відповідно до п. 1.1. якого ТОВ „БМК” виконує вантажно-розвантажувальні роботи сипучих матеріалів, які поступають на станцію „Київ-Петрівка” по Південно-Західній залізниці на адресу Замовника.
Так, на виконання договору поставки товарів №10 від 26.01.2009р., ТОВ „БМК” за допомогою телефонограми здійснило замовлення у ТОВ „Кераміт” керамзитового гравія, кількістю 5 вагонів та зазначило наступні реквізити отримувача: станція Київ-Петрівка Південно-Західної залізниці, код станції 320609, одержувач ТОВ „БМК”, з відміткою для ТОВ „Заграва-Центр”, код одержувача 1905, адреса: 04080, м. Київ, вул.Новоконстянтинівська, 2а, що підтверджується журналом реєстрації вхідних документів телефонограм ТОВ "Кераміт".
Як вбачається із наявних в матеріалах справи залізничних накладних №№ 42074900, 42074901, 42074902, 42074904, 42074905 23.06.2009р. зі станції Куліндорово Одеської залізниці ТОВ „Кераміт” було відправлено вагони №№64143118, 65384026, 67854687, 66939265, 65809600 завантажені гравієм керамзитовий, для одержувача ТОВ „БМК”, код 1905, поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Новоконстянтинівська, 2а, із зазначенням у графі 4 вищевказаних накладних відмітки для ТОВ „Заграва-Центр”.
26.06.2009р. по прибуттю вагонів №№64143118, 65384026, 67854687, 66939265, 65809600 на станцію призначення Київ-Петрівка Південно-Західної залізниці позивачем було виявлено невідповідність коду одержувача, вказаного у залізничних накладних №№ 42074900, 42074901, 42074902, 42074904, 42074905, з кодом встановленим договором №6358767 від 11.06.2009р., у зв'язку з чим станцією Київ-Петрівка був складений акт загальної форми №4 від 26.06.2009р.
Зазначення відповідачем неправильного коду одержувача в залізних накладних і стало підставою для позивача у відповідності до ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць заявити до ТОВ „Кераміт” даний позов про стягнення штрафу у розмірі 94 000,00грн.
Дослідивши обставини справи та проаналізувавши умови договорів, на підставі яких здійснювалась дана поставка, а також законодавство, яким регулюються спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог з огляду на наступне.
Статтею 23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Відповідно до п.п. 1.1. п. 1.3. „Правил оформлення перевізних документів”, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084 (далі Правила) на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.98 N 460 "Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.
Положеннями пп.5 п.5 „Правил оформлення перевізних документів” передбачено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Стаття 122 Статуту залізниць України встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Положеннями п.п. 6.1, 6.2 Роз'яснень Вищого господарського суду України №04-5/225 від 29.09.08р. „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 р. №4-05/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” визначено, що підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту залізниць України. У застосуванні статей 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Так, обставини даної справи, докази, подані сторонами в обґрунтування своїх правових позицій, оцінені в сукупності дають підстави суду дійти висновку, що нарахування позивачем штрафних санкцій відповідачу за внесення недостовірних відомостей стосовно коду вантажоодержувача в залізничних накладних взагалі є необґрунтованим, оскільки вантажовідправником в залізничних накладних код вантажоодержувача зазначений відповідно до відомостей, наданих ТОВ „БМК” в телефонограмі, тоді як договір поставки товарів №10 від 26.01.2009р., укладений між ТОВ „БМК” та ТОВ „Кераміт”, не містить в собі реквізити одержувача вантажу необхідні для заповнення залізничної накладної. Отже, вказання відповідачем в накладних коду одержувача 1905 було спричинено відсутністю у нього інформації щодо присвоєння ТОВ „БМК”, згідно укладеного останнім із залізницею, за договором №6358767 про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 11.06.2009р. коду одержувача 1733, тому як наслідок цих дій, на думку суду, не може бути притягнення Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" ТОВ „Кераміт” до відповідальності у вигляді нарахування штрафу у сумі 94 000,00 грн.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, невірно зазначений код одержувача товару не ускладнило його доставку, вантаж вчасно надійшов на станцію призначення та виданий належному одержувачу.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміт" штрафу в розмірі 94000грн. необґрунтованими, у зв'язку з чим відмовляє в їх задоволені в повній мірі.
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Відмовити позивачу в задоволені позову повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
Рішення підписано 28.01.2010р.