"11" січня 2010 р.Справа № 14/275-09-16/200-09-5572
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Скоробрух Т. В .
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю „НЕВАДА” про стягнення 12779,30 грн, -
Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту -ПП ОСОБА_2) звернувся до господарського суду Сумської області з позовними вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „НЕВАДА” (далі по тексту -ТОВ „НЕВАДА”) 12779,30 грн. загальної заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення б/н від 01.02.2009р., у тому числі основного боргу у сумі 12524 грн. та пені в сумі 255,30 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням ТОВ „НЕВАДА” умов договору оренди нежитлового приміщення б/н від 01.02.2009р. щодо своєчасного та повного внесення орендної плати.
Ухвалою від 28.09.2009р. господарським судом Сумської області з урахуванням ухвали від 03.10.2009р. про виправлення допущеної описки та згідно супровідного листа Одеського апеляційного господарського суду № 629вих. від 30.10.2009р. справу № 14/275-09 за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю „НЕВАДА” в особі Сумської філії про стягнення 12779,30 грн. було передано за підсудністю до господарського суду Одеської області відповідно до ст. ст. 16, 17 ГПК України.
Під час розгляду справи господарським судом Одеської області 14.12.2009р. позивач звернувся до суду із заявою про розгляд даної справи за його відсутністю.
В свою чергу, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги господарського суду Одеської області в судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
01.02.2009р. між ПП ОСОБА_2 (Орендодавець) та ТОВ „НЕВАДА” в особі Сумської філії ТОВ „НЕВАДА” (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення б/н, відповідно до умов п. 1.1., 2.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове (з моменту передачі об'єкта до 01.10.2010р.), платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 61,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
01.02.2009р. між ТОВ „НЕВАДА” та ПП ОСОБА_2 відбулась фактична передача об'єкту оренди у володіння та користування відповідача, про що був складений відповідний акт приймання-передачі об'єкта оренди.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як було зазначено по тексту рішення вище, договір оренди від 01.02.2009р. був укладений строком до 01.10.2010р. При цьому, згідно з п. 7.1 вказаного договору, зазначену угоду може бути розірвано достроково з ініціативи Орендодавця, зокрема, у випадку невиконання Орендарем зобов'язань, визначених цим договором.
Скориставшись наданим правом, ПП ОСОБА_2 направив ТОВ „НЕВАДА” за адресою Сумської філії ТОВ „НЕВАДА” лист від 30.06.2009р. з пропозицією про дострокове розірвання вищезазначеного договору. Однак, вказана пропозиція відповідачем була залишена без розгляду та задоволення. Відповідної угоди про розірвання договору оренди від 01.02.2009р. між сторонами по справі укладено не було. Водночас слід зазначити, що з наявного у матеріалах справи протоколу загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю „НЕВАДА” № 27/09 від 25.06.2009р. вбачається, що загальними зборами товариства було вирішено припинити діяльність, крім інших філій, і Сумської філії ТОВ „НЕВАДА”. Відповідні зміни були внесені 26.06.2009р. до Єдиного державного реєстру підприємств, організації України, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка Головного управління статистики в Одеській області вих.№ 01-02-116-1872 від 30.06.2009р. В свою чергу, позивач у позовній заяві стверджує про існування упродовж червня 2009р. договірних відносин з ТОВ „НЕВАДА” щодо оренди нежитлового приміщення, загальною площею 61,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та їх фактичне припинення з 01 липня 2009р.
Згідно вимог ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до умов п.п. 6.2 договору оренди від 01.02.2009р. Орендар прийняв на себе зобов'язання по перерахуванню Орендодавцю орендної плати до 5 числа за поточний місяць оренди. Пунктом 6.1 договору оренди від 01.02.2009р. було передбачено, що розмір орендної плати за кожний календарний місяць оренди приміщення становить 12524 грн.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Але, в порушення вищенаведених умов п.п. 6.1, 6.2 договору оренди від 01.02.2009р.., вимог ст.ст. 525, 526, 762 ЦК України ТОВ „НЕВАДА” договірні зобов'язання з щомісячного перерахування на користь Орендодавця орендних платежів за червень 2009р. належним чином не виконувалися, внаслідок чого за Орендарем утворилась заборгованість з орендної плати перед позивачем по вказаному договору на суму у розмірі 12524 грн., яку відповідачем до теперішнього часу у добровільному порядку не погашено.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У відповідності до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 9.1 договору оренди від 01.02.2009р. Орендар зобов'язався сплатити Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми заборгованості по орендній платі.
З огляду на викладене, за неналежне виконання ТОВ „НЕВАДА” прийнятих на себе грошових зобов'язань по договору оренди від 01.02.2009р. Орендодавцем додатково було нараховано за договором оренди від 01.02.2009р. пеню в сумі 255,30 грн.. При цьому, зважаючи на те, що у позовній заяві ПП ОСОБА_2 стверджує про нарахування пені за період з 05.06.2009р. (останній день сплати) по 27.07.2009р., тобто за 53 дні прострочення, слід зазначити, що відповідно до розрахунку пеня була нарахована позивачем за 33 дні (9днів + 24 дні), тобто за менший строк прострочення. Проаналізувавши вказаний розрахунок, суд дійшов висновку, що зазначені обставини жодним чином не вплинули на його правомірність. Так, позивачем при нарахуванні пені було вірно визначено момент виникнення заборгованості та період застосування облікової ставки НБУ, яка діяла станом на 06.06.2009р. (тобто на момент виникнення заборгованості) по 14.06.2009р., у розмірі 12 % річних та облікової ставки НБУ, яка діяла з 15.06.2009р. у розмірі 11% річних.
Посилаючись на порушення ТОВ „НЕВАДА” прийнятих на себе за договором оренди від 01.02.2009р. зобов'язань з щомісячного перерахування на користь Орендодавця орендних платежів, ПП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 12524 грн. та пені у розмірі 255,30 грн.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги господарського суду Одеської області в судове засідання не з'явився.
На думку суду, розмір заборгованості ТОВ „НЕВАДА” перед ПП ОСОБА_2 за використання об'єкту оренди витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується обґрунтованими розрахунком, доданим позивачем до матеріалів справи. Доказів, спростовуючих наведене відповідачем надано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ПП ОСОБА_2 позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, у зв'язку з чим з відповідача слід стягнути на користь ПП ОСОБА_2 заборгованість по сплаті орендних платежів за червень 2009р. в сумі 12524 грн. та пеню у розмірі 255,30 грн., а всього 12779,30 грн. загальної заборгованості за договором оренди від 01.02.2009р.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „НЕВАДА”/ 65000, Одеса, вул. Пантелеймонівська, 3, код ЄДРПОУ 31309716 / на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 / 40035, АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1/ 12524 грн. 00 коп. / дванадцять тисяч п'ятсот двадцять чотири грн. 00 коп./ - заборгованість по сплаті орендних платежів, 255 грн. 30 коп. /двісті п'ятдесят п'ять грн.. 30 коп. / - пені; 127 грн. 79 коп. / сто двадцять сім грн. 79 коп./ - держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 22.01.2010р.
Суддя