"25" січня 2010 р.Справа № 17/159-09-5507
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮККА”
до відповідача: Військової частини А 0749
про стягнення 19 311,16 грн.
Суддя Зуєва Л.Є.
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: ТОВ „ЮККА” звернулося до суду з вимогою стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 19 311,16 грн., з яких інфляційних збитків у сумі 16865,23 грн., 2445,93 грн. -3% річних.
Відповідач в судове засідання призначене по справі не з'явився, хоча про час, місце проведення судового засідання його було повідомлено належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи, відзив на позов не надав, внаслідок чого справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Рішенням господарського суду Одеської області від 02.02.2005р. позовні вимоги ТОВ „ЮККА” про стягнення з військової частини А2160 27984,6грн. заборгованості за поставлені корма були задоволені, внаслідок чого присуджено до стягнення з військової частини А2160 користь позивача 27984,60 грн. основного боргу, а також судові витрати на загальну суму в розмірі 398 грн. 14.02.2005р. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 02.02.2005р. був виданий та надісланий на адресу позивача наказ про примусове виконання рішення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.11.2005р., в порядку ст. 25 ГПК України, замінено сторону виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Одеської області від 14.02.2005р. по справі № 17/277-04-8274 військову частину А 2160 на військову частину А0749 / Одеська область, м. Котовськ, вул. Самбірського, 77, код ЄДРПОУ 08165663/.
27 червня 2007 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Котовського міськрайонного управління юстиції Одеської області було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану без виконання у зв'язку з відсутністю у боржника майна на яке можливо звернути стягнення.
Станом на теперішній час наказ Господарського суду Одеської області від 23.12.05 №17/277-04-8274 не виконано, відповідач ухиляється від виконання рішення суду, що набрало законної сили, чим завдає позивачу майнової шкоди у вигляді знецінення грошових коштів від інфляції.
Зазначені обставини спонукали позивача звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№8281 від 29.10.2009р.) про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 16865,23грн., 3% річних 4 224,93 грн., за не належне виконання грошових зобов'язань, на загальну суму 19311,16 грн., яка виникла після вступу в законну силу рішення господарського суду Одеської області від 02.02.2005р. за період з 01.11.2006р. по 31.08.2009р.
Ухвалою господарського суду від 04.11.2009р. порушено провадження по справі №17/159-09-5507 за позовом ТОВ „ЮККА” до військової частини А 0749 про стягнення 19311,16 грн.
Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовЧязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Крім того, відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, тому суд вважає що не потребують доказування преюдиціальні факти, встановлені рішенням господарського суду Одеської області від 02.02.2005р. по справі №17/277-04-8274 і грошові зобовязання, встановлені цим рішенням повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог діючого законодавства України.
Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -вид цивільних правовідносин.
Відповідно до ст.526 ЦК України № 435-IV від 16.01.2003 р. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.
Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, закон встановлює, що припинення зобов'язання спричиняє не будь-яке, а лише належне його виконання. Тому на думку суду, неналежне виконання не припиняє зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду Одеської області від 02.02.2005р. по справі №17/277-04-8274, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України, набрало законної сили 13.02.2005р.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Зобов'язання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши обставини справи суд вважає, що боржник -військова частина А0749 до моменту повного та належного виконання свого грошового зобовязання не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання незалежно від того, виникла така неможливість з його вини чи випадково. Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов'язання за рахунок іншої сторони.
Відповідач вищезазначений обов'язок станом на час розгляду справи у суді не виконав, чим порушив майнові права позивача, що зумовило останнього звернутися до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача індексу інфляції, 3% річних за весь час прострочення.
Таким чином, суд вважає правомірним звернення ТОВ „Юкка” з позовними вимогами щодо стягнення з відповідача індексу інфляції, 3% річних за період з 01.11.2006р. по 31.08.2009р.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначені наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. По-перше, боржник на вимогу кредитора повинен сплати йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Розглянувши розрахунок позивача по нарахуванню відповідачу інфляційних втрат за період прострочення виконання грошових зобов'язань у розмірі 16865,23 грн., суд дійшов висновку, що він обґрунтований внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України зазначено, якщо боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити йому три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд дослідивши розрахунок наданий позивачем, дійшов висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2445,93 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 12, 204, 509, 525, 526, 599, 610, 625 ЦК України, ст. 35 ГПК України, позовні вимоги ТОВ „Юкка” підлягають задоволенню, з військової частини А0749 слід стягнути на користь позивача грошову суму у розмірі 19311,16грн., з яких 3% річних у сумі 2445,93 грн., інфляційних збитків у сумі 16865,23 грн.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з військової частини А0749 /Одеська область, Котовський район, м. Котовськ, вул. Самбірського, 77, код ЄДРПОУ 08165663/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ЮККА” /65030, м. Одеса, вул. Зоопаркова, 25, код ЄДРПОУ 31579745/ 16865 грн. 23 коп. /шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять грн. 23 коп./ - інфляційних втрат; 2445грн. 93 коп. /дві тисячі чотириста сорок п'ять грн. 93 коп./ - 3% річних; 193 грн. 11 коп. /сто дев'яносто три грн. 11 коп./ - державного мита; 315 грн. 00 коп. /ториста п'ятнадцять грн. 00 коп./ - витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
Суддя