Справа № 2-2684-1/ 08
09 жовтня 2008 року Святошинський районний суд м. Києва у складі
головуючого Миколаєць І.Ю.
при секретарі Співакову І.І.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
Олексіївни про розірвання шлюбу,
У липні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить шлюб, зареєстрований 01.06.1991 року Палацом одруження Ленінграда (актовий запис № 2095) із ОСОБА_2. розірвати, посилаючись на фактично окреме проживання з червня 2003 року, відсутність спільного господарства. Від шлюбу мають чотирьох дітей.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, просить шлюб між ним та відповідачкою розірвати.
Відповідачка в попереднє судове засідання не з'явилась, але надала нотаріально завірену заяву, в якій позов визнає, просить розглядати справу у її відсутність.
Виходячи з наведеного суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 с. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 01.06.1991 року. Від цього шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. Оскільки сторони шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо і не мають спільного бюджету, а також те, що подальше спільне життя суперечить інтересам сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 57, 60, 130, 174, 209, 213-215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 01.06.1991 року Палацом одруження Ленінграда (актовий запис № 2095) розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 17, 00 грн. на користь держави, ОСОБА_2 від витрат звільнити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційному суді м. Києва через районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.