Справа № 589/2130/20
Провадження № 2-а/589/42/20
про залишення позовної заяви без руху
06 липня 2020 року
Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Курбанова А.Р., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора Управління Держпраці у Сумській області Слєпиніна Олександра Миколайовича про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-
06.07.2020р. до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області надійшов позов ОСОБА_1 до головного інспектора Управління Держпраці у Сумській області Слєпиніна Олександра Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 13-09/197 від 22.06.2020р. та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ознайомившись з даним адміністративним позовом, суд вважає, що останній підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року).
Між тим у порушення ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви не доданий документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зважаючи на викладене, слід зупинитись на наступному.
Відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів справляння судового збору.
У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, позивачем у даному випадку має бути сплачено судовий збір.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру: 1) визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 13-09/197 від 22.06.2020р.; 2) закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову справляється судовий збір, ставка якого становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840 грн 80 к. за кожну заявлену вимогу, тобто в загальному розмірі 1681 грн 60 к.
Крім того у порушення пп. 8 ч. 5 ст. 160 ЦПК України позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, наявність вказаних недоліків, за переконанням суду, перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження, та тягне за собою правові наслідки, передбачені ст. 169 КАС України, а відтак вказаний адміністративний позов необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору у вказаному розмірі або надання документів, які підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також зазначення відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159, 160, 161, 169, 241-243, 286, 289 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного інспектора Управління Держпраці у Сумській області Слєпиніна Олександра Миколайовича про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначений для виправлення недоліків строк продовжується на строк дії такого карантину.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова