Постанова
Іменем України
10 липня 2020 року
Смт Краснопілля
Справа № 578/736/20
Провадження № 3/578/244/20
Суддя Краснопільського районного суду Сумської області Косар А.І., розглянувши адміністративну справу у відритому судовому засіданні в залі суду у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі також - КУпАП/, права передбачені статтею 268 КУпАП, роз'яснені,
Установив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 444736 від 26.06.2020, ФОП ОСОБА_1 26 червня 2020 року о 11.13 год. по АДРЕСА_2 у власному приміщенні магазину по торгівлі промисловими та продовольчими товарами, веде роздрібну торгівлю продуктами харчування без забезпечення режиму карантину, що полягало у перебуванні продавця гр. ОСОБА_2 без засобів індивідуального захисту, маски, що закриває ніс та рот, чим порушила пп. 1 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 зі змінами, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 на судовому засіданні вину в інкримінованому правопорушенні не визнала та просилазакрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення за статтею 44-3 КУпАП, та зазначила, що працівник магазину ОСОБА_2 була забезпечена засобами індивідуального захисту та була обізнана про забезпечення режиму карантину, та у розумінні положень статті 44-3 КУпАП вона не являється суб'єктом вказаного правопорушення.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Вважаю за необхідне зазначити, що за змістом статті 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно з вимогами стст. 245,251,252,280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Стаття 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність фізичних осіб та посадових осіб за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно- протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Виходячи з змісту вказаного закону, диспозиція статті 44- 3 КУпАП є банкетною, а тому при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею потрібно посилатись до конкретних правил і норм, які регулюють відносини щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм.
Так, згідно зі статтею 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією статті 44-3 КУпАП.
Згідно постанови КМУ від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19» в редакції від 02 квітня 2020 року, на усій території України було встановлено карантин з 12 березня до 24 квітня 2020 року, та затверджено ряд заборонних заходів.
На період дії карантину забороняється:
Згідно пп. 1 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 на період дії карантину забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція).
Так, частина перша статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Згідно з частиною другою статті 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». Згідно з положеннями частини третьої статті 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини першої статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Суддею встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення Серія АПР18 № 444736 від 26.06.2020 зазначено про те, що продавець ОСОБА_3 здійснювала торгівлю продуктами харчування без засобів індивідуального захисту, маски, що закриває ніс та рот, чим порушила вимоги пп. 1 п. 3 постанови КМУ від 11.03.2020 № 211.
Заборонні заходи під час дії карантину визначені у пункті 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції на час складання протоколу).
Згідно з п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» регламентує Міністерству охорони здоров'я забезпечити тимчасову заборону перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення Серія АПР18 № 444736 від 26.06.2020 складений на особу ОСОБА_1 , яка не є суб'єктом даного правопорушення у розумінні статті 44-3 КУпАП.
А тому суд не вбачає в діянні ОСОБА_1 порушень вимог ппп. 1 п. 3 постанови КМУ від 11.03.2020 № 211.
У даному випадку протокол про адміністративне правопорушення (серія АПР18 № 444736) не може слугувати належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за статтею 44-3 КУпАП.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Держава має організувати свою правову систему таким чином, щоб їх правоохоронні органи могли дотримуватись зобов'язань щодо уникнення порушень прав і свобод людини, принципу верховенства права, ураховуючи практику Європейського суду з прав людини.
Враховуючи зазначені обставини, суддя вважає вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності, в спосіб, що визначений законодавством, не доведеною.
Згідно п. 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП, в зв'язку з чим вважаю за можливе до цих правовідносин застосувати статтю 247 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що справа підлягає закриттю, судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.
Керуючись статтями 247, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 444736 від 26.06.2020 відносно ОСОБА_1 за статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом /посадовою особою/ правомочним розглядати скаргу.
Суддя А. І. Косар