Постанова
Іменем України
09 липня 2020 року
Смт Краснопілля
Справа № 578/708/20
Провадження № 3/578/227/20
Справа № 578/709/20
провадження № 3/578/228/20
Суддя Краснопільського районного суду Сумської області Косар А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративні справи у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, за частиною другою статі 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі також - КУпАП/, права, передбачені статтею 268 КУпАП, роз'яснені,
Установив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 242504 від 14.04.2020, гр. ОСОБА_1 перебуваючи під адміністративним наглядом та будучи особою, підданою адміністративному стягненню за порушення правил адміністративного нагляду, 13 квітня 2020 року о 22.25 год., під час перевірки за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , вдома не знаходився, чим порушив постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 липня 2019 року, якою останньому встановлений адміністративний нагляд на 12 місяців.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 324135 від 22.05.2020, гр. ОСОБА_1 перебуваючи під адміністративним наглядом та будучи особою, підданою адміністративному стягненню за порушення правил адміністративного нагляду, 22 травня 2020 року о 00.30 год., під час перевірки за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , вдома не знаходився, чим порушив постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 липня 2019 року, якою останньому встановлений адміністративний нагляд на 12 місяців.
Дані матеріали взаємозв'язані і спільний розгляд є доцільним, тому приходжу до висновку про необхідність об'єднання даних матеріалів.
При розгляді справи в суді ОСОБА_1 по суті порушень вину не визнав. Зауважив, що у цьому році засуджувався за порушення адміністративного нагляду.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Вважаю за необхідне зазначити, що за змістом статті 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно з вимогами стст. 245,251,252,280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Частина друга статті 187 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,а саме:
1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;
2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах;
3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;
4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста);
5) нереєстрація в органі Національної поліції.
В якості доказу на підтвердження обставин, викладених в протоколах про адміністративні правопорушення, суду надано протоколи про адміністративні правопорушення серії АПР18 № 242504 від 14.04.2020, серії ВАБ № 324135 від 22.05.2020; Розписку про попередження порушення правил адміністративного нагляду, Постанову суду про встановлення адміністративного нагляду від 18.07.2019, рапорт ДОП СП Краснопільського Відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області лейтенанта поліції Шинкаренко О., рапорт ДОП Краснопільського Відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області старшого лейтенанта поліції Томурко В., Постанову Краснопільського районного суду Сумської області про притягнення ОСОБА_1 за частиною першою статті 187 КУпАП, письмові пояснення ОСОБА_1 , Довідку-характеристику відносно ОСОБА_1 , ксерокопію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , усього на 22 арк.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція).
Так, частина перша статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Згідно з частиною другою статті 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». Згідно з положеннями частини третьої статті 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини першої статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
25.06.2020 судом за клопотанням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності від Краснопільського відділення поліції Головного управління національної поліції в сумській області за вих. № 578/708/20/5132/2020 витребувано матеріали адміністративного нагляду відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленого за постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.07.2019 /ас 23/.
Станом на день розгляду справи витребувана інформація до суду не надійшла.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час розгляду адміністративної справи № 524/5741/16-а (постанова від 20.05.2020) сформулював правовий висновок, відповідно до якого роз'яснив, що Поліцейський є зацікавленою особою, а тому його рапорт не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення.
У справі яка розглядається, ДОП СП Краснопільського Відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області лейтенант поліції Шинкаренко О. та ДОП Краснопільського Відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області старший лейтенант поліції Томурко В. склали рапорти про порушення ОСОБА_1 правил адміністративного нагляду, а після цього на основі своїх же рапортів склали відносно ОСОБА_1 протоколи про адміністративні правопорушення за частиною другою статті 187 КУпАП, що не відповідає згаданим вище висновкам Верховного Суду.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно статей 283 і 284 КУпАП у постанові, серед іншого, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Аналогічні положення закріплені в статті 62 Конституції України, згідно якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У даному випадку протоколи про адміністративні правопорушення (серії АПР18 № 242504 від 14.04.2020, серії ВАБ № 324135 від 22.05.2020) не можуть слугувати належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень за частиною другою статті 187 КУпАП.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Держава має організувати свою правову систему таким чином, щоб їх правоохоронні органи могли дотримуватись зобов'язань щодо уникнення порушень прав і свобод людини, принципу верховенства права, ураховуючи практику Європейського суду з прав людини.
Враховуючи зазначені обставини, суддя вважає вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності, в спосіб, що визначений законодавством, не доведеною.
Згідно п. 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративні правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених за частиною другою статті 187 КУпАП, в зв'язку з чим вважаю за можливе до цих правовідносин застосувати статтю 247 КУпАП та закрити провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що справа підлягає закриттю, судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.
Керуючись статтями 247, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Постановив:
Провадження у справах про адміністративні правопорушення за протоколомами про адміністративні правопорушення серії АПР18 № 242504 від 14.04.2020 та серії ВАБ № 324135 від 22.05.2020 відносно ОСОБА_1 за частиною другою статті 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом /посадовою особою/ правомочним розглядати скаргу.
Суддя А. І. Косар