Справа № 577/1865/20
Провадження № 1-кп/577/377/20
09 липня 2020 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілих ОСОБА_4
ОСОБА_5
представника потерпілих ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020200080000116 по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підлипне, м. Конотоп, Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.04.2020 року за ст.. 186 ч. 1 КК України до 850 грн. штрафу,
в скоєнні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України,
У ОСОБА_7 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, у точно не встановлений слідством день і час, в грудні 2019 року, виник спільний злочинний корисливий умисел, направлений на крадіжку виробів з металу з господарства ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , яке розташоване по сусідству з домоволодінням ОСОБА_7 . Реалізуючи свій спільний злочинний корисливий умисел ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, за попередньою змовою між собою, достовірно знаючи, що в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 ніхто не проживає і там знаходяться вироби з металу, 19 грудня 2019 року у невстановлений слідством час через отвір у огорожі проникли на територію зазначеного господарства, звідки викрали належні ОСОБА_5 вироби з металу, а саме: 19 металевих кутників, 3 швелера, які лежали на території господарства. Заволодівши викраденим у ОСОБА_5 майном, ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перенесли викрадене до господарства ОСОБА_7 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та у подальшому продали ОСОБА_8 . Згідно висновку судової товарознавчої експертизи Сумського НДЕКЦ МВС України № 19/119/11/1-484е від 19.02.2020 року загальна вартість викраденого майна (19 кутників та 3 швелера) по ціні металобрухту становила 1628 грн. Вказаними умисними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_9 спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальні збитки на суму 1628 грн.
Крім того, у точно не встановлений слідством день і час в січні 2020 року у ОСОБА_7 виник повторний злочинний корисливий умисел, направлений на крадіжку виробів з металу з господарства ОСОБА_4 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Реалізуючи свій злочинний корисливий умисел ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 ніхто не проживає і там знаходяться вироби з металу, 17 січня 2020 року, у невстановлений слідством час, проник до огородженої території зазначеного господарства, через не зачинену хвіртку, звідки повторно, таємно вчинив крадіжку належних ОСОБА_4 виробів з металу, а саме: 4 бочки металевих з під ПММ, ємністю 200 л., 2 металевих лома, 2 алюмінієвих каністри, ємністю 20 л., 2 металеві фляги, коловорота для колодязя, плиту з груби, рала для огороду, які лежали на території подвір'я господарства ОСОБА_4 . Заволодівши викраденим у ОСОБА_4 майном, ОСОБА_7 вивіз його за межі господарства останньої та у подальшому розпорядився ним на власний розсуд. Згідно висновку судової товарознавчої експертизи Сумського НДЕКЦ МВС України № 19/119/11/1-610е від 31.03.2020 року, загальна вартість викраденого майна, а саме: 4 бочки, 2 ломи, коловорот, плита, рало, становить 2986 грн. 03 коп. Згідно висновку судової товарознавчої експертизи Сумського НДЕКЦ МВС України № 19/119/11/1-485е від 21.02.2020 року, загальна вартість викраденого майна, а саме: 2 каністри, 2 фляги, становить 1106 грн. Таким чином, вказаними умисними діями ОСОБА_7 спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальних збитків на суму 4092 грн. 03 коп.
Крім того, у точно не встановлений слідством день і час, в січні 2020 року у ОСОБА_7 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, виник спільний злочинний корисливий умисел, направлений на повторну крадіжку виробів з металу з господарства ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , яке розташоване по сусідству з домоволодінням ОСОБА_7 . Реалізуючи свій спільний злочинний корисливий умисел, ОСОБА_7 та невстановлена слідством особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження за попередньою змовою між собою, достовірно знаючи, що в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 ніхто не проживає і на неогородженому городі господарства знаходиться металевий контейнер, 25 січня 2020 року вранці прибули до зазначеної території, де за допомогою автомобіля марки «ЗИЛ-ММЗ 554» н.з. НОМЕР_1 з погрузочним пристроєм «маніпулятор» під керуванням ОСОБА_10 , який не був обізнаний з їх протиправними діями, шляхом вільного доступу, вчинили повторну крадіжку належного ОСОБА_5 металевого контейнеру, який перевезли до території бази по АДРЕСА_3 , де збули ОСОБА_11 . Згідно висновку судової товарознавчої експертизи Сумського НДЕКЦ МВС України №19/119/11/1-389е від 14.02.2020 року загальна вартість викраденого майна становить 5487 грн. Таким чином, вказаними умисними діями ОСОБА_7 та невстановлена слідством особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 5487 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні вказаних злочинів визнав повністю, при обставинах, визначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння ним злочинів, зазначені в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, він їх в повному обсязі підтверджує. Щиро розкаюється у вчиненому, цивільні позови потерпілих визнає в повному обсязі.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Згідно вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд впевнився в правильному розумінні учасниками судового провадження змісту цих обставин і у суду немає сумнівів в добровільності і істинності їх позиції, а також судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати у апеляційному порядку ті фактичні обставини справи, які не досліджувались у суді.
Таким чином вина обвинуваченого ОСОБА_7 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ст. 185 ч. 3 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням, ст. 185 ч. 2 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання, передбачених ст. 66 КК України, обвинуваченому ОСОБА_7 суд вважає, повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, попросив вибачення у потерпілих, є особою молодого віку.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК Україн, судом не встановлено.
При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 з врахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, обставин справи, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, виходячи з наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 185 ч. 3 КК України, у виді обмеження волі.
Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, складену Конотопським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області Міністерства юстиції України, відповідно до якої орган пробації, вважає, що виправлення ОСОБА_7 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
По справі потерпілим ОСОБА_5 заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7 30000 грн. моральної шкоди, 4000 грн. витрат за оплату правничої допомоги.
Потерпілою по справі ОСОБА_4 заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7 5000 грн. моральної шкоди, 4000 грн. витрат за оплату правничої допомоги.
Згідно положень ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Зважаючи, що протиправні злочинні дії обвинуваченого призвели до душевних страждань потерпілих у зв'язку із викраденням та пошкодженням їх майна, то в розумінні приписів ст. 23 ЦК України, це є для них моральною шкодою.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Оцінивши заявлені цивільні позови, дослідивши матеріали справи, враховуючи думку обвинуваченого, який визнав цивільні позови в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що цивільні позови потерпілих в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню.
Що стосується стягнення витрачених потерпілими коштів на послуги з надання правової допомоги, то відповідно до п.1 ч.1 ст.118 КПК України процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.
Відповідно до ч.1ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, якими являються квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Повноваження представника потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_12 підтверджені договорами про надання юридичних послуг від 04.03.2020 року, ордером серії СМ № 40 від 02.06.2020 року, ордером серії СМ № 41 від 02.06.2020 року та актами виконаних робіт (а. 14,17,28,33,52,53 наданих матеріалів).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що цивільні позови потерпілих в частині стягнення витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, також підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги обставини справи, відомості про особу обвинуваченого, враховуючи те, що відносно ОСОБА_7 був застосований запобіжний у вигляді домашнього арешту, суд дійшов висновку, що до вступу вироку в законну силу йому слід залишити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Процесуальні витрати, що складаються з вартості проведених товарознавчих та трасологічних експертиз на загальну суму 4082 грн. 17 коп. (а. 70-74 наданих матеріалів) підлягають стягненню з обвинуваченого у відповідності зі ст. 124 КПК України на користь держави.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 128, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винним за ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України і призначити покарання:
за ст. 185 ч. 2 КК України - у виді обмеження волі строком 1 (один) рік;
за ст. 185 ч. 3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України - у виді обмеження волі строком 3 (три) роки.
У відповідності зі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 остаточно призначити покарання в виді обмеження волі строком 3 (три) роки.
ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити раніше застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому відлучатися з житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби.
Направити обвинуваченого ОСОБА_7 до місця відбування покарання у порядку, передбаченому ст. 57 КВК України.
Початок строку відбуття покарання рахувати з часу прибуття обвинуваченого до установи відбування покарання.
Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 04 грудня 2013 року Конотопським МВ УДМС України в Сумській області) на користь ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) 30 000 грн. моральної шкоди та 4 000 грн. витрат на правову допомогу, загалом 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.
Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 04 грудня 2013 року Конотопським МВ УДМС України в Сумській області) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) 5 000 грн. моральної шкоди та 4 000 грн. витрат на правову допомогу, загалом 9000 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 04 грудня 2013 року Конотопським МВ УДМС України в Сумській області) на користь держави процесуальні витрати в розмірі 4082 (чотири тисячі вісімдесят дві) грн. 17 коп.
Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 січня 2020 року, 26 лютого 2020 року на металевий контейнер, розміром 2 х 2 х 1,5 м., металеву бочку з-під паливо-мастильних матеріалів, ємністю 200 л, 1 алюмінієву каністру, ємністю 20 л, 2 металеві військові фляги, 19 металевих кутників, 3 швелера, алюмінієву ємність кубічної форми, розміром 1,2 х 1,2 м, масою 40 кг (а. 64-66, 68,69 наданих матеріалів) - скасувати.
Речові докази по справі: 19 металевих кутників, 3 швелера, алюмінієву ємність кубічної форми, розміром 1,2 х 1,2 м, масою 40 кг, металевий контейнер, розміром 2 х 2 х 1,5 м., які зберігаються на спеціальному майданчику Конотопського ВП ГУНП в Сумській області (а. 64-66,68,69 наданих матеріалів) - повернути ОСОБА_5
металеву бочку з-під паливо-мастильних матеріалів, ємністю 200 л, 1 алюмінієву каністру, ємністю 20 л, 2 металеві військові фляги, які зберігаються на спеціальному майданчику Конотопського ВП ГУНП в Сумській області (а. 64-66 наданих матеріалів) - повернути ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Конотопський міськрайонний суд.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1