Справа № 592/7051/17
Провадження № 1-кп/592/294/20
10 липня 2020 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 12017200440001757, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2017 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , уродженця м. Суми, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Сумської місцевої прокуратури - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
встановив:
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 15.04.2017 близько 19:00 год. перебуваючи в приміщенні ТОВ «Гарант-2010», який розташований за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 9 вирішив викрасти майно, що в ньому перебувало. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 діючи таємно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що його дії є непомітними для оточуючих, викрав майно, а саме металеву конструкцію саморобного виготовлення, яка знаходилася в приміщенні ТОВ «Гарант-2010» переліком з чого була виготовлена та вартістю згідно висновку експерта № 767 від 31.05.2017 року становить: - труба - діаметр 102 мм, довжина 5,2 м; швеллера - 1 м № 18; металевий лист - 300*300 мм, S12 мм, вартістю 1801 грн. З викраденим чужим майном ОСОБА_3 із місця скоєння правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд, а саме відніс та продав на пункт прийому металобрухту. Таким чином, ОСОБА_3 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразилися у таємному, з корисливих мотивів викраденні чужого майна, що належало ТОВ «Гарант-2010» на загальну суму 1801 грн., вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 подав письмове клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків давності.
Прокурор ОСОБА_4 вважає, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України на момент проведення підготовчого засідання є кримінальним проступком, а згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі. Закінчення строків давності являється підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття провадження по справі, в зв'язку з чим вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Представник потерпілого - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-2010» у підготовче судове засідання не з'явився. Згідно детальної інформації про юридичну особу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.05.2020 здійснено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант-2010». Суд вважає можливим розглянути клопотання у відсутність представника потерпілого.
Суд, розглянувши подане клопотання, заслухавши обвинуваченого, прокурора приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно вимог частини 3 статті 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Виходячи з положень п.1 ч.2 ст.284, ч.3 ст.285, ч.4 ст.286, ч.3 ст.288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й у випадку встановлення передбачених у ст.49 КПК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Згідно з приписами п.1 ч.2 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність, особа звільняється від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
При встановленні підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, суд, відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 44 КК України встановлено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
01.07.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018.
Відповідно до положення статті 12 КК України (в редакції ЗУ № 2617-VIII від 22.11.2018) кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Відповідно до ч.2 ст. 12 КК України (в редакції ЗУ № 2617-VIII від 22.11.2018) кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Санкція частини 1 статті 185 КК України у редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років .
На момент вчинення кримінального правопорушення санкція статті 185 ч. 1 КК України діяла у редакції Закону України від 15.04.2008 № 270-VI «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» і передбачала штраф від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, на момент розгляду клопотання обвинуваченого є кримінальним проступком.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Згідно ст. 5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
На підставі ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Пункт 2 ч. 1 ст. 49 КК України, в редакції, яка діє станом на час розгляду клопотання, передбачає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Суд приходить до висновку, що Закон України № 2617-VIII від 22.11.2018 «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України.
Судом встановлено, що з дня вчинення ОСОБА_3 інкримінованих діянь 15.04.2017 і до дня розгляду клопотання обвинуваченого пройшло більше трьох років, протягом цього строку він не вчинив нового злочину та не ухилявся від слідства або суду, а тому строки давності спливли.
Зважаючи на те, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності у цьому провадженні закінчився, суд доходить висновку про необхідність звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо нього підлягає закриттю.
Правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючої обставини, передбаченої ст. 49 КК України обвинуваченому судом були роз'яснені і останньому вони зрозумілі.
Відомостей про наявність речових доказів та документальне підтвердження процесуальних витрат прокурором суду не надано.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого лише у разі ухвалення обвинувального вироку.
Під час досудового розслідування та судового провадження запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувався та не обирався.
Керуючись ст.ст. 284-286, 288, 314, 369, 372 КПК України, ст.ст. 12, 44, 49 КК України, суд,
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
На підставі пункту 2 частини 1 статті 49 Кримінального Кодексу України у зв'язку із закінченням строків давності звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального Кодексу України.
Кримінальне провадження № 12017200440001757, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2017 - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Ковпаківський районний суд м. Суми.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1