Справа №390/364/19
Провадження №1-кп/390/92/20
02.07.2020 року Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019120020000651 відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, особи без громадянства, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, не маючого утриманців, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , судимого 03.06.1999 року Кіровоградським обласним судом за ст.94 КК України, в ред.1960 року, до 14 років позбавлення волі, звільненого 03.06.2013 року,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
09.02.2019 року ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні гаража, належного ОСОБА_6 , розташованого на території гаражного кооперативу “Граніт” за адресою: АДРЕСА_2 , під час здійснення за домовленістю з ОСОБА_6 будівельно-ремонтних робіт, шляхом вільного доступу, таємно, викрав двотаврову металеву балку довжиною 5 м, яка належить ОСОБА_6 , вартість якої згідно висновку експерта № 204 від 25.02.2019 року становить 3897,50 грн. З викраденим ОСОБА_7 з місця скоєння злочину зник, розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 3897,50 грн.
Допитаний в ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_7 вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, визнав повністю і показав, що дійсно при зазначених в обвинувальному акті обставинах 09.02.2019 року він з приміщення гаражу ОСОБА_6 викрав металеву балку, що належить останньому. У скоєному щиро розкаявся, просив його суворо не карати. Цивільний позов, заявлений потерпілим, з урахуванням зменшених позовних вимог, визнав в повному обсязі.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні подав до суду заяву, в якій зменшив позовні вимоги до розміру 4000,00 грн. З урахуванням часткового відшкодування обвинуваченим матеріальної шкоди в сумі 3700,00 грн., потерпілий просить стягнути з ОСОБА_7 300,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Враховуючи дані обставини, за погодженням всіх учасників процесу, суд визнав недоцільним дослідження доказів тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та, роз'яснивши положення ч.3 ст. 349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого, оскільки істинність, добровільність та правдивість його позиції у суду сумнівів не викликає, а також вивченням письмових матеріалів справи, які його характеризують. Наслідки, передбачені вказаною статтею, обвинуваченому роз'яснені та зрозумілі.
Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, оскільки він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із вимог ст.65 КК України, щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_7 вчинив злочин середньої тяжкості.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття.
До обставини, що обтяжують його покарання, суд відносить рецидив злочину.
Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_7 характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має непогашену судимість.
Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
В досудовій доповіді, складеній органом пробації від 13.05.2019 року, вказано, що в результаті оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення встановлено, що ОСОБА_7 має високий рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та дуже високий ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. Орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі може становити високу небезпеку для суспільства. На думку ограну пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
При призначенні покарання ОСОБА_7 суд відповідно до ст.65 КК України враховує обставину, яка пом'якшує покарання, а саме: щире каяття у вчиненому, та обставину, яка обтяжує покарання - рецидив злочину. Крім того, суд враховує часткове відшкодування матеріальної шкоди, думку прокурора, яка в судових дебатах вважала за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі. Наведені вище обставини, суд визнає такими, що знижують ступінь небезпеки ОСОБА_7 для суспільства, а тому, обираючи міру покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства і вважає можливим застосувати покарання у виді штрафу.
Згідно імперативних приписів ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018 року, що набрав чинності 01.01.2020 року внесено зміни до санкції ч.1 ст.185 КК України та посилено кримінальну відповідальність за скоєння даного кримінального правопорушення.
Проте, як встановлено судом, таємне викрадення чужого майна (крадіжку) ОСОБА_7 скоїв 09.02.2019 року, тобто до набрання чинності Законом № 2617-VIII від 22.11.2018 року, тому суд застосовує редакцію ч.1 ст.185 КК України, що діяла на час скоєння кримінального правопопорушення, що відповідає вимогам ч.2 ст.5 цього кодексу.
Вирішуючи цивільний позов, заявлений потерпілим, суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню, з урахуванням повного визнання обвинуваченим матеріальної шкоди та часткового відшкодування збитків у розмірі 3700 грн., що підтверджується розпискою ОСОБА_6 про отримання коштів, тому з обвинуваченого слід стягнути на користь потерпілого 300,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Речові докази по справі відсутні.
Відповідно до ст.124 КПК України судові витрати по кримінальному провадженню за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 572,00 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373 - 374 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Цивільний позов потерпілого задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не ідентифікованого органом ДФС, на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 300,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не ідентифікованого органом ДФС, на користь держави судові витрати по справі за залучення експерта в сумі 572,00 грн.
Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченому, а потерпілому роз'яснити, що він має право отримати в суді копію вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження. У разі оскарження учасниками процесу, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, яке набирає законної сили з моменту його проголошення.
Апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1