Справа № 489/454/20
Кримінальне провадження №1-кп/489/576/20
09 липня 2020 р. м.Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурор - ОСОБА_3 ,
обвинувачений - ОСОБА_4 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі суду кримінальне провадження № 42019150410000060 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,
стосовно клопотання захисника про зміну запобіжного заходу
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 з застави на більш м'який у вигляді особистого зобов'язання. Клопотання мотивував тим, що заставу в розмірі 200000,00 грн. за ОСОБА_4 внесла ОСОБА_6 . На теперішній час строк дії додаткових обов'язків, визначених ст. 194 КПК України, сплив 09.10.2019. З того часу необхідність у продовженні дії додаткових обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відпала, про що свідчить не продовження таких за клопотанням слідчого або прокурора. Відсутність клопотань про продовження дії запобіжного заходу свідчить про істотне зменшення вірогідності настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тобто про наявність підстав для зменшення суворості запобіжного заходу. Крім того, у відповідності до досудової доповіді орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без обмеження та позбавлення волі на певний строк, та не становить небезпеки для суспільства, що також підлягає врахуванню у відповідності до ст. 178 КПК України. Фактична поведінка ОСОБА_4 також свідчить про добросовісне та сумлінне ставлення до виконання процесуальних обов'язків. Крім того, внесені за ОСОБА_4 грошові кошти у вигляді застави є позиченими та підлягають поверненню. Просив повернути суму застави в розмірі 200000,00 грн. ОСОБА_7 , яка після розірвання шлюбу відновила своє дошлюбне прізвище з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 . Також в судовому засіданні доповнив клопотання та просив в разі зміни запобіжного заходу на особисте зобов'язання, покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та повідомив суду, що має намір змінити місце проживання в м. Києві, в зв'язку з офіційним працевлаштуванням.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував, що строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 відповідно до ст. 194 КПК України, сплинув, однак заперечував проти зміни запобіжного заходу та повернення застави. Вважає, що від порушення покладених процесуальних обов'язків обвинуваченого стримують саме гроші, які на думку прокурора належать саме обвинуваченому та внесені ним самим або через підлеглу йому особу, не дивлячись на те, що останній знаходився в ізоляторі тимчасового утримання. На момент внесення застави ОСОБА_8 була звільнена з правоохоронних органів, проте до цього вона була підлеглою ОСОБА_4 . В деклараціях за 2018-2019 роки, поданих ОСОБА_6 та її колишнім чоловіком ОСОБА_10 (також слідчим Інгульського ВП), така грошова сума не відображалась, тому вважає, що гроші не могли належати ОСОБА_6 чи її чоловікові. Крім того, відсутня розписка про те, що гроші були позичені ОСОБА_4 у ОСОБА_6 , або останньою у когось. Також прокурор вказав на те, що вважає недоцільним зміну запобіжного заходу до розгляду кримінального провадження по суті, а також те, що сума застави може бути предметом спеціальної конфіскації в майбутньому.
Суд, вислухавши учасників судового провадження та дослідивши клопотання, дійшов до такого.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.08.2019 до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави в сумі 200000 грн., після внесення якої підозрюваний повинен бути звільнений з-під варти.
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
Застава була внесена 09.08.2019 ОСОБА_6 за ОСОБА_4 , що підтверджується квитанцією № 0.0.1431454304.1 від 09.08.2019 на суму 200000 грн.
Запобіжний захід було застосовано з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме знищенню, схову або спотворенню будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків, переховуванню від органів досудового розслідування та/або суду, вчиненню інших кримінальних правопорушень.
Суд вважає, що на теперішній час ризики, які були враховані при обранні запобіжного заходу, суттєво зменшились. Так, обвинувачений звільнений з правоохоронних органів, досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено, тому ризик знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, втратив свою актуальність, це ж стосується і ризику незаконного випливу на свідків, який також на теперішній час є припущенням.
Крім того, строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого при звільненні під заставу, сплинув 09.10.2019, та жодного разу прокурором не вносились клопотання про продовження такого строку.
Твердження прокурора про те, що грошові кошти не могли належати ОСОБА_6 через відсутність їх відображення в деклараціях, суд знаходить безпідставними, так само й посилання прокурора на недоцільність зміни запобіжного заходу до розгляду кримінального провадження по суті, оскільки прокурором з цього приводу не було наведено аргументів на обґрунтування своєї думки.
Таким чином, суд враховує суттєве зменшення ризиків, які були враховані при обранні запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку обвинуваченого, відсутність доказів того, що грошові кошти належать обвинуваченому ОСОБА_4 та можуть підлягати спеціальній конфіскації, тривале знаходження кримінального провадження в суді, по якому ще й досі не розпочато судовий розгляд, належне дотримання обвинуваченим умов застосованого раніше запобіжного заходу, та приходить до висновку, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 можливо змінити на більш м'який - у вигляді особистого зобов'язання, який в повній мірі зможе запобігти доведеним ризикам у вигляді переховування від органів досудового розслідування та суду, а також вчинення інших кримінальних правопорушень, та гарантувати виконання обвинуваченим покладних на нього обов'язків.
Разом з тим, відповідно до ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, внаслідок зміни запобіжного заходу, суд вважає за можливе повернути внесену за обвинуваченого заставу заставодавцю ОСОБА_11 в сумі 200000,00 грн. відповідно до квитанції № 0.0.1431454304.1 від 09.08.2019.
Керуючись ст.ст. 140, 323, 372 КПК України, суд
Клопотання захисника задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на обвинуваченого строком до 09.09.2020 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Повернути заставодавцю ОСОБА_11 внесені на підставі ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.08.2019 справа 487/6032/19, провадження №1-кс/487/6590/19, грошові кошти застави відповідно до квитанції №0.0.1431454304.1 в сумі 200000 (двісті тисяч) грн.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде оголошений 10.07.2020 о 13615.
Суддя ОСОБА_1