Справа
№ 489/2628/20
Провадження
№3/489/1237/20
09 липня 2020 р. м. Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Губницький Д.Г. при секретарі Андрієнко П. А., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши матеріали, які надійшли від Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, номер картки платників податків НОМЕР_1 , працюючого водієм, проживаючого та за адресою: АДРЕСА_1 , -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №328413 від 22.05.2020 р., то 27.05.2020 р. о 22:30 год. гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: м. Миколаїв по херсонському шосе, Ѕ в громадському місці на сходах вчинив дрібне хуліганство відносно ОСОБА_2 , внаслідок чого ображав нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок.
ОСОБА_1 до суду з'явився. Суду пояснив, що живе в квартирі з ще трьома сусідами. До одного з них приїхала дівчина, зрозумів, що вони були в алкогольному сп'янінні, через що зробив їм зауваження. Дівчина почала провокувати його і він вивів її до під'їзду на сходи.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП через наступне.
Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Так, відповідно до статті 173 КУпАП відповідальність за нею наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого вказаною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Зокрема, це нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
До інших проявів дрібного хуліганства необхідно віднести: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Всупереч зазначеному, ініціатор складення протоколу та притягнення особи до адміністративної відповідальності не виклав в протоколі цих складових елементів правопорушення.
Так, суть викладеного ним в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті 173 КУпАП, що порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно приписівст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до вимог ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочатим, а розпочате підлягає закриттю з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі досліджених письмових доказів, усних пояснень, приходжу до висновку про те, що вина ОСОБА_1 в інкремінованому правопорушенні не доведена, що є підставою для закриття провадження у справі за п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 252, 247, 280, 284-285 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.173 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Д.Г. Губницький