Справа № 487/3868/20
Провадження № 1-кс/487/4400/20
10.07.2020 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги представника ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_3 , -
09.07.2020 року представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просив зобов'язати слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_3 визнати ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні №42020160000000394.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_5 зазначив, що 18.06.2020 року та 06.07.2020 року ОСОБА_2 звернувся до слідчого СУ ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_3 з клопотаннями про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №42020160000000394.
Однак листами від 18.06.2020 року та 07.07.2020 року, слідча відмовила ОСОБА_4 у визнанні потерпілим, що і послугувало підставою для його звернення до суду з вказаною скаргою.
Вивчивши скаргу, слідчий суддя приходить до наступного.
Главою 26 КПК України передбачено порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Об'єктом оскарження на підставі глави 26 КПК України може бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування.
Перелік відповідних рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, встановлено ст. 303 КПК, та є вичерпним. Крім того, КПК визначає порядок та умови розгляду окремих скарг і в главі 26 регламентує повноваження слідчого судді, які можуть бути ним реалізовані за результатами такого розгляду.
За положеннями п.5 ч.1 ст.303 КПК України підлягає оскарженню безпосередньо рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим.
За положеннями ч.3 ст.110 КПК України - рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Як вбачається з матеріалів скарги ОСОБА_4 неодноразово звертався до слідчого з заявами про визнання його потерпілим за якими, слідчим були надані відповіді, без винесення відповідного процесуального рішення з урахуванням приписів ч.5 ст.55 КПК України, що свідчить про бездіяльність слідчої яка зумовлена неналежним розглядом клопотання, яке полягає у нездійсненні процесуальної дії, яку слідча зобов'язана була вчинити, а саме розглянути клопотання ОСОБА_4 та прийняти відповідне процесуальне рішення, з урахуванням вимог ст..55 КПК України.
Разом з тим, заявником вказана бездіяльність слідчого, в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України, не оскаржується.
Натомість, адвокат ОСОБА_5 просить слідчого суддю зобов'язати слідчого Другого СВ СУ ТУ ДБР у м. Миколаєві визнати ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні №42020160000000394, що взагалі не входить до повноважень слідчого судді, під час здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Таким чином, заявником не оскаржуються будь-які рішення, дії чи бездіяльність слідчого під час досудового розслідування, що з урахуванням положень ч. 4 ст. 304 КПК України, є підставою для відмови у відкриті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 .
Керуючись ст. ст. 303, 304 КПК України слідчий суддя,-
Відмовити у відкритті провадження за скаргою представника ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_3 .
Копію ухвали надіслати адвокату ОСОБА_5 разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1