Справа № 487/3248/20
Провадження № 1-кс/487/3852/20
09.07.2020 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 17.02.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020150000000167 за ч. 4 ст. 407 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ,-
Слідчий Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_5 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 17.02.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020150000000167 за ч. 4 ст. 407 КК України, в якому просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор», строком на 60 діб з моменту його затримання з альтернативою внесення застави у розмірі 162 160 гривень. Визначити у разі внесення застави необхідність виконання підозрюваним ОСОБА_4 наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: не відлучатися за межі населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В обґрунтування клопотання зазначено, що підозрюваний ОСОБА_6 скоїв умисний тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 та п. 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_6 знову стане переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; стане незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення. Також, слід врахувати, що підозрюваний є військовослужбовцем Збройних Сил України, а отже признаний придатним за своїм станом здоров'я та морально діловими якостями до військової служби, має відповідні тактичні навички, що може використовувати задля спроб переховування від органу досудового розслідування та суду. За таких обставин виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Більш м'які, передбачені ст. 176 КПК України запобіжні заходи, не гарантують запобіганню настанню вищевказаних ризиків.
В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав частково, та, посилаючись на наявність ризику, передбаченого пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, просив обрати запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі; вину визнав, розкаявся.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За нормами ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України , тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що Третім слідчим відділом Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020150000000167 від 17.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється військовою прокуратурою Одеського гарнізону Південного регіону України.
Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що наказом начальника Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету «Одеська морська академія» від 20.08.2018 № 372-к, ОСОБА_6 зараховано на перший курс відділення військової підготовки Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету «Одеська морська академія».
21.08.2018 ОСОБА_6 уклав контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
Відповідно до наказу начальника Відділення військової підготовки Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету «Одеська морська академія» від 21.08.2018 № 9-РС, ОСОБА_6 призначено на посаду курсанта 51 навчального курсу Відділення військової підготовки Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету «Одеська морська академія».
Наказом начальника Відділення військової підготовки Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету «Одеська морська академія» від 04.09.2018 № 170, ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу Відділення військової підготовки Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету «Одеська морська академія» та поставлено на всі види забезпечення.
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Відтак, з 04.09.2018, тобто з моменту зарахування ОСОБА_6 до списків особового складу Відділення військової підготовки Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету « ІНФОРМАЦІЯ_2 », останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби за контрактом.
Згідно вимог п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Проходячи військову службу на посаді курсанта 51 навчального курсу Відділення військової підготовки Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету «Одеська морська академія», матрос ОСОБА_6 , як військовослужбовець, відповідно до вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) у встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до Указу виконувача обов'язків Президента України від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 на території України з 18.03.2014 почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Також, у ст. 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну особливий період як періоду, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.
Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Всупереч вищезазначених вимог закону, ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді курсанта 51 навчального курсу Відділення військової підготовки Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у військовому званні «матрос», діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, приблизно о 20 год. 30 хв. 03.04.2019, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не сталося можливим, без поважних причин, самовільно залишив місце служби - розташування навчального курсу Відділення військової підготовки Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету «Одеська морська академія», за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 10, та ухилявся від проходження військової служби до 17.02.2020, проводивши час на власний розсуд, не пов'язуючи з виконанням обов'язків військової служби.
29.05.2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 407 КК України.
Постановами слідчого Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_5 від 29.05.2020 року було оголошено підозрюваного ОСОБА_4 у розшук та зупинено досудове розслідування.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 11.06.2020 року було надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
08.07.2020 року ОСОБА_4 було затримано у місті Кам'янець-Подільський Хмельницької області.
09.07.2020 року відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання по кримінальному провадженню, свідчать про обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_4 , це, зокрема, дані: службової записки від 17.02.2020 року №06-7/157ВН; листа від 13.02.2020 року №2441; наказу начальника Відділення військової підготовки Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету «Одеська морська академія» №69-АГ від 04.04.2019 року «Про призначення службового розслідування по факту самовільного залишення місця служби без поважних причин матросом військової служби за контрактом ОСОБА_4 »; акту службового розслідування по факту по факту самовільного залишення місця служби без поважних причин матросом військової служби за контрактом ОСОБА_4 №18 від 18.04.2019 року; наказу начальника Відділення військової підготовки Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету «Одеська морська академія» №76-АГ від 18.04.2019 року «Про підсумки службового розслідування по факту самовільного залишення місця служби без поважних причин матросом військової служби за контрактом ОСОБА_4 »; протоколів допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Щодо ризиків слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно ч. 4 ст. 407 КК України передбачена відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, що карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Отже, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , є тяжким, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, що дає підстави вважати, що підозрюваний з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового слідства та суду, тому існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом частин 1 та 2 ст. 194 КПК України обов'язок доведення наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання покладається саме на прокурора.
Інші ризики, зазначені слідчим у клопотанні, під час судового розгляду прокурором підтримані та доведені не були.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення; в разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні йому загрожує покарання до 7 років позбавлення волі; вік та стан здоров'я підозрюваного; характер соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання; відсутність постійного місця роботи; наявність у ОСОБА_4 судимостей та повідомлень про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої ст. 194 КПК України цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч.1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає, що прокурор не довів недостатності застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а тому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який відповідно до ст. 179 КПК України полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного в межах строку досудового слідства (до 07.09.2020 року включно) та зможе запобігти ризикам. При цьому, згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов'язки, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, а саме: міста Кам'янець-Подільський Хмельницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 181, 186, 193, 194, 309, 370, 372, 376 КПК України,-
У задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати строком до 07 вересня 2020 року до підозрюваного ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Хмельницький запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, а саме: міста Кам'янець-Подільський Хмельницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий згідно ч. 3 ст. 179 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді діє до 07.09.2020 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 10.07.2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1