Справа № 372/3699/19
Провадження 2-443/20
ухвала
Іменем України
09 липня 2020 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Тиханського О.Б.
при секретарі Авсюкевич Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В провадженні Обухівського районного суду знаходиться вищезазначена цивільна справа.
Позивач в судове засідання не з'явилася, 07.04.2020 подала заяву про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти надання строку на примирення заперечила, подавши відповідні клопотання.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
11.03.2020 відповідач ОСОБА_2 через канцелярію суду подав клопотання про надання строку на примирення шість місяців, для збереження шлюбу.
08.04.2020 позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду подала письмові пояснення, в яких заперечує проти надання строку для примирення, оскільки, відповідач неодноразово вчиняв відносно неї психологічне насильство. Крім того, провадження по даній справі відкрито 06.11.2019, відповідачу відомо про слухання справи, проте за весь час ним не було вчинено жодних дій, спрямованих на примирення з позивачем.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання відповідача про надання строку для примирення не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч.5 ст.55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
У відповідності до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи. Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення.
Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком. Такого висновку дійшов Верховний Суд справа №442/6319/16-ц,/ постанова від 30.05.2019р.
Беручи до уваги категоричне заперечення позивача щодо надання строку на примирення подружжю, оскільки протягом строку з дня відкриття провадження по справі по день судового засідання на протязі семи місяців відповідачем не вживались заходи щодо примирення між подружжям, заява про надання строку на примирення є необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню. При цьому, суд звертає увагу, що поняття «моральні засади суспільства» діючим законодавством не визначено, а тому при вирішення питання чи не буде надання часу на примирення суперечити моральним засадам суспільства суд застосовує положення ст.24 Сімейного кодексу України, яке закріплює вільну згоду жінки та чоловіка на шлюб та заборону примушування жінки та чоловіка до шлюбу. Отже, при категоричній незгоді позивача на примирення, суд вважає що надання такого строку на примирення буде суперечити ст.24 Сімейного кодексу України.
Керуючись ст.ст.24, 55, 56, 11 СК України, ст.ст.258, 259, 260, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання строку на примирення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Б. Тиханський