Справа № 487/3224/16-ц
Провадження № 6/487/213/20
02.06.2020 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Карташевої Т.А., за участю секретаря Бурятинської В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду міста Миколаєва подання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,-
Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України без вилучення паспортного документа.
В обґрунтування подання приватний виконавець зазначив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича знаходиться виконавче провадження №61251163 з виконання виконавчого листа №2/487/1821/2016 від 12.05.2017 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором №CL-403\026\2008 від 16.07.2008 року в сумі 4089,35 (чотири тисячі вісімдесят дев'ять доларів США тридцять п'ять центів) USD, що становить 163824,98 (сто шістдесят три тисячі вісімсот двадцять чотири грн. дев'яносто вісім коп.) гривень, пені у розмірі 348 038,21 (триста сорок вісім тисяч тридцять вісім грн. двадцять одна коп.) гривень, та судового збору в сумі 6007,08 (шість тисяч сім грн. вісім коп.) гривень.
12.02.2020 року постановою приватного виконавця Куліченка Д.О. відкрито виконавче провадження №61251163, а також винесено постанову про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення.
Цього ж дня приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на всі грошові кошти в будь-якій грошовій одиниці та валюті, що містяться на всіх рахунках, у всіх банківських та інших фінансових установах, а також на кошти на всіх рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.
Згідно повідомлення Регіонального сервісного центру в Миколаївській області при УМВС України, за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано транспортні засоби: марки Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; марки Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 . 17.09.2019 року приватним виконавцем Куліченком Д.О. винесено постанову про арешт та постанову про розшук вищевказаного майна боржника.
На запит приватного виконавця щодо перетину боржником державного кордону України Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 31.03.2020 року надано відповідь про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шість разів перетинав державний кордон України протягом 2017-2018 років.
02.04.2020 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою реєстрації боржника, а саме: АДРЕСА_1 , за результатами якого складено акт приватного виконавця, відповідно до якого встановлено, що боржник за місцем фактичної реєстрації не проживає, його місце перебування невідомо і встановити при здійсненні виконавчого провадження не представляється можливим.
Станом на 28.05.2020 року боржник суму боргу на користь стягувача не сплатив, жодних дій для виконання рішення суду боржник не вчиняє, що вказує на наявність факту ухилення боржника від виконання рішення суду, а тому на думку привтаного виконавця, є підстави для тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання своїх зобов'язань.
До судового засідання приватний виконавець Куліченко Д.О. не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, подання підтримує в повному обсязі, наполягає на його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича знаходиться виконавче провадження №61251163 з виконання виконавчого листа №2/487/1821/2016 від 12.05.2017 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором №CL-403\026\2008 від 16.07.2008 року в сумі 4089,35 (чотири тисячі вісімдесят дев'ять доларів США тридцять п'ять центів) USD, що становить 163824,98 (сто шістдесят три тисячі вісімсот двадцять чотири грн. дев'яносто вісім коп.) гривень, пені у розмірі 348 038,21 (триста сорок вісім тисяч тридцять вісім грн. двадцять одна коп.) гривень, та судового збору в сумі 6007,08 (шість тисяч сім грн. вісім коп.) гривень.
Ухвалою суду від 05.03.2019 року стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» замінено його правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал».
В строк, наданий приватним виконавцем для самостійного виконання, рішення суду боржником не виконано, у зв'язку з чим приватним виконавцем розпочато його примусове виконання.
Так встановлено, що приватним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження були вжиті наступні заходи примусового виконання рішення.
12.02.2020 року постановою приватного виконавця Куліченка Д.О. відкрито виконавче провадження №61251163, а також винесено постанову про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення.
12.02.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на всі грошові кошти в будь-якій грошовій одиниці та валюті, що містяться на всіх рахунках, у всіх банківських та інших фінансових установах, а також на кошти на всіх рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.
Згідно повідомлення Регіонального сервісного центру в Миколаївській області при УМВС України, за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано транспортні засоби: марки Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; марки Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .
17.09.2019 року приватним виконавцем Куліченком Д.О. винесено постанову про арешт майна боржника та постанову про розшук майна боржника, а саме автомобіля марки Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , та автомобіля марки Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .
Відповідно до інформації з Пенсійного фонду України відносно Назаренка А.А. інформацію не знайдено.
12.02.2020 року приватним виконавцем на адресу боржника надсилалась вимога про надання декларації про доходи та майно боржника - ОСОБА_1 з викликом останнього до приватного виконавця на 26.02.2020 року для надання документального підтвердження виконання рішення суду або пояснень щодо причин його невиконання.
02.04.2020 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою реєстрації боржника, а саме АДРЕСА_1 , за результатами якого складений акт приватного виконавця, відповідно до якого встановлено, що боржник за місцем реєстрації фактично не проживає, його місце перебування невідомо і встановити при здійсненні виконавчого провадження не представляється можливим.
На запит приватного виконавця щодо перетину боржником державного кордону України Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 31.03.2020 року надано відповідь про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шість разів перетинав державний кордон України протягом 2017-2018 років.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.6 цього Закону, громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Частиною другою ст.6 цього Закону передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачені законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними у цьому Пакті.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Статтею ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» визначені підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Згідно п.13 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
При цьому, з погляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п.5 ч.1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та у п.13 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Таким чином, поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Отже, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне, то відповідно до положень ч.2 ст. 12 ЦПК України, наявність умислу та обставини, які є предметом посилання державного виконавця, як на підставу вимог подання про тимчасове обмеження особи у праві виїзду, підлягають доведенню.
З аналізу вказаної статті вбачається, що тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України - це певний вид санкції, який може мати місце через наявність факту невиконання зобов'язань у зв'язку з ухиленням від них та застосовується лише після виконання державним виконавцем всіх інших способів спонукання до їх виконання.
За змістом п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Звернувшись до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , приватний виконавець посилався на те, що у встановлений державним виконавцем строк для самостійного виконання рішення суду, боржник рішення не виконує, не з'являється на виклики до приватного виконавця, не виконуючи рішення суду здійснює виїзди за межі України.
Однак, належних доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 отримував виклики щодо необхідності його явки до приватного виконавця суду не надано.
Відповідно до інформації с сайту Укрпошти, рекомендована кореспонденція (постанова про відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт майна та коштів боржника, вимога приватного виконавця), що направлялись приватним виконавцем на адресу боржника ОСОБА_1 , останнім не отримана.
Отже, на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, повинен бути об'єктивно наявним та підтверджуватися матеріалами виконавчого провадження.
Доводи наведені в поданні, в тому числі відсутність боржника за місцем проживання (реєстрації), неявка на виклик державного виконавця, за відсутності доказів вручення виклику, не може бути розцінене як ухилення від виконання рішення суду в сенсі умисної протиправної поведінки боржника.
Сама по собі наявність зобов'язання по виконанню рішення суду, яке набрало законної сили, чи постанови компетентних органів, без встановлення причин їх не виконання, ще не свідчить про тривале та свідоме ухилення боржника від виконання зобов'язання.
За такого, враховуючи, що постанову про відкриття виконавчого провадження та вимогу приватного виконавця про необхідність явки боржника до нього ОСОБА_1 не отримував, суд приходить до висновку, що невиконання вимоги приватного виконавця не є доказом ухилення боржника від виконання рішення суду або перешкоджання у його виконанні, будь-яких інших доказів на підтвердження вказаних обставин приватним виконавцем не надано, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення подання приватного виконавця.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 260, 263, 268, 441 ЦПК України, суд,-
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитра Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документавідмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09.062020.
Суддя Т.А.Карташева