Справа № 369/3032/18
Провадження №2-р/369/6/20
12.06.2020 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Одинцов О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Заступник директора Департаменту Начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Р.В. Клименко, ПАТ Акціонерний банк «Синтез», про визнання протиправною бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби та зобов'язання вчинити дії,-
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення. Свою заяву мотивували тим, що ухвалою суду зобов'язано Заступника директора Департаменту, Начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименко Р.В. розглянути питання, щодо зняття арештів з усього рухомого та нерухомого майна, коштів, яке належить ОСОБА_1 , накладених у виконавчому провадженні ВП №25739605. 13 серпня 2019 року він отримав листа з виконавчої служби про відмову в знятті арештів. Тобто ухвала суду залишилась невиконаною, а його права не відновлені. Тому виникла необхідність в роз'ясненні ухвали в частині порядку її виконання.
Просив суд роз'яснити ухвалу суду у справі 369/3032/18 у резолютивній частині на предмет правових підстав порядку виконання даної ухвали, суб'єктом оскарження заступником директора департаменту начальником відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Р.В. Клименко щодо зобов'язання зняття арештів з усього рухомого та нерухомого майна, коштів, які належать скаржнику.
У судове засідання ОСОБА_1 , Заступник директора Департаменту Начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Р.В. Клименко, представник ПАТ Акціонерний банк «Синтез» не з'явились. Про час та місце розгляду заяви повідомлені. Причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
За ст..267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Аналогічні права закріплені ст.31 Закону України «Про виконавче провадження»: у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення його змісту.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 квітня 2018 року зобов'язано Заступника директора Департаменту, Начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименко Р.В. розглянути питання, щодо зняття арештів з усього рухомого та нерухомого майна, коштів, яке належить ОСОБА_1 , накладених у виконавчому провадженні ВП №25739605 із примусового виконання виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області № 2-2990/09 р. від 18.11.2009 р. про стягнення солідарно зокрема із ОСОБА_1 на користь АБ «Синтез» заборгованості у розмірі 33 853 003,47 грн., 1700 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи..
Постановою Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2018 року ухвалу суду залишено без змін.
Питання про роз'яснення рішення суду вирішується ухвалою суду. У резолютивній частині ухвали суд роз'яснює як саме слід розуміти резолютивну частину рішення, тобто тлумачить зміст написаного в рішенні. При цьому суд не може змінювати змісту рішення суду. Передбачене зазначеною нормою роз'яснення рішення - це більш повний і ясний виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі при його виконанні, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Тобто роз'яснення рішення суду можливе тоді, коло воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.
Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що в заяві про роз'яснення рішення має бути зазначено, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Описова, мотивувальна та резолютивна частини ухвали суду викладені чітко, конкретно та зрозуміло і додаткового роз'яснення не потребують.
Оскільки доводи заяви про роз'яснення рішення суду ґрунтуються на роз'ясненні виконання судового рішення, що відноситься до повноважень виконавчої служби та врегульовано Законом України «Про виконавче провадження», а ухвала суду є зрозумілою та додаткового роз'яснення не потребує, та його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення, тому у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суд відмовляє.
За ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню..
За ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Також суд звертає увагу на те, що заявником фактично перекладаються функції виконання судового рішення. Разом з тим, такими повноваженнями суд не наділений, а лише перевіряє повноту, правильність, законність здійснення виконавчих дій. Якщо заявник вважає, що виконавець порушив його права, то такі дії, рішення та бездіяльність виконавця може бути оскаржена зацікавленими особами і підлягатиме перевірці в судовому порядку. Також з поданої заяви не вбачається в чому саме є незрозумілим прийняте судом рішення.
Крім того, з поданої заяви ОСОБА_1 фактично просить змінити резолютивну частину ухвали, зобов'язавши виконавця зняти арешт з усього майна та по суті він не погоджується з листом Відділу примусового виконання рішень №18772-26-19/20.1/4 від 13 серпня 2019 року.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 271, 447-453 ЦПК України, суд
На підставі зазначеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», інформаційним лист Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2013 року за №24-152/0/4-13, ст. ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 447-453 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Заступник директора Департаменту Начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Р.В. Клименко, ПАТ Акціонерний банк «Синтез», про визнання протиправною бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлений 17 червня 2020 року.
Суддя Н.С. Пінкевич