Справа № 476/363/19
Провадження № 1-кп/476/4/2020
10.07.2020 року Єланецький районний суд
Миколаївської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Єланець кримінальне провадження, внесене 22.03.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019150220000073, по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павлогірківка Бобринецького району Кіровоградської області, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-20.04.2010 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 187, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;
-30.03.2017 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
-07.06.2017 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ст. 71, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 22.10.2018 року звільнений умовно-достроково рішенням Ленінського районного суду м. Кіровоград на 1 рік 1 місяць 16 днів
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України
Суд визнав доведеним, що 15.03.2019 року о 17:00 год. ОСОБА_5 разом з потерпілим ОСОБА_6 перебували в будинку ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно вживали алкогольні напої. В ході вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_6 дістав з кишені своєї куртки грошові кошти, частину яких дав на придбання алкогольних напоїв, а решту поклав назад до кишені. В цей час у ОСОБА_5 виник раптовий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вказаних коштів.
Цього ж дня, близько 23.00 години ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений та таємне викрадення чужого майна, дочекавшись доки потерпілий ОСОБА_6 пішов спати, скориставшись відсутністю уваги останнього, діючи умисно, повторно, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, таємно викрав з кишені куртки потерпілого ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 5000 грн. З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 зник, розпорядившись викраденими коштами на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на вказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення визнав повністю, суду пояснив, що ввечері 15.03.2019 року він разом з потерпілим ОСОБА_6 розпивали алкогольні напої в будинку ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 . Коли спиртне закінчилося, ОСОБА_6 дістав з кишені куртки грошові кошти, частину яких дав на придбання алкогольних напоїв, а іншу частину поклав назад до кишені. При виді грошей у нього виник умисел, направлений на таємне їх викрадення. Цього ж дня, він, дочекавшись доки потерпілий ОСОБА_6 пішов спати, дістав з кишені останнього грошові кошти в сумі 5000 грн. і викрав їх. Після викрадення коштів з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись коштами на власний розсуд. На даний час він щиросердно розкаюється у вчиненому злочині, матеріальні збитки потерпілому відшкодував повністю.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується слідуючими доказами.
Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що вранці 16.03.2019 року він виявив, що у кишені його куртки зникли грошові кошти в сумі 5000 грн. Він звернувся з заявою до Єланецького відділення поліції. Під час надання пояснень слідчому повідомив, що того дня вживав алкогольні напої разом з ОСОБА_5 , який бачив, що у нього були грошові кошти. Після чого поліцейські встановили, що крадіжку вчинив ОСОБА_5 . На даний час претензій матеріального характеру до обвинуваченого він немає.
Крім показань потерпілого, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного злочину підтверджується також сукупністю письмових доказів, зібраних на досудовому слідстві і досліджених судом в ході судового розгляду, в тому числі:
-протоколом слідчого експерименту проведеного за участю потерпілого ОСОБА_6 від 04.04.2019 року та відеозаписом вказаної слідчої дії, із яких вбачається, що в присутності понятих ОСОБА_6 розповів про обставини та показав на місці як відбувалися події 15.03.2019 року в приміщенні будинку ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 (а.п. 45-51);
-протоколом слідчого експерименту проведеного за участю обвинуваченого ОСОБА_5 від 04.04.2019 року та відеозаписом вказаної слідчої дії, із яких вбачається, що в присутності понятих ОСОБА_5 розповів про обставини події та показав на місці події, які відбувалися 15.03.2019 року в приміщенні будинку ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 (а.п. 45-51).
Судом досліджені також характеризуючі матеріали на ОСОБА_5 згідно яких обвинувачений зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За місцем проживання характеризується посередньо.
Суд вважає, що органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано вірно за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Обираючи обвинуваченому міру покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує як пом'якшуючі покарання обставини щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обтяжуючих покарання обставин для обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та положень п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003р. "Про практику призначення судами кримінального покарання", особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також з урахуванням обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
При визначенні покарання суд враховує особу обвинуваченого, який не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин у період умовно-дострокового звільнення, його ставлення до вчиненого злочину, наявність пом'якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочину середньої тяжкості, суспільну небезпечність даного злочину, обставини за яких було вчинено злочин, наслідки, що настали від злочину, суд вважає доцільним призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинений ним злочин, у вигляді позбавлення волі, але в мінімальних межах. Таке покарання буде, на думку суду, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. При цьому підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.
Оскільки ОСОБА_5 будучи засудженим 07 червня 2017 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, 22 жовтня 2018 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 (один) рік 1 (один) місяць 16 (шістнадцять) днів, вчинив даний злочин в період умовно-дострокового звільнення від покарання, суд застосовує ст. 71 КК України, та до покарання за новим вироком частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком, за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 72 КК України.
Доводи захисника та обвинуваченого про можливість звільнення останнього від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_5 вчинив даний злочин в період умовно-дострокового звільнення від покарання. За таких обставин йому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 81 КК України має бути призначене реальне покарання без застосування ст. 75 КК України.
Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні. Запобіжний захід обвинуваченому залишити тримання під вартою. Цивільний позов у справі не заявлено.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання, у відповідності до ч. 1 ст. 72 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 червня 2017 року та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 2 (двох) років 7 (сім) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 обчислювати з врахуванням його затримання та знаходження під вартою - з 18 травня 2020 року.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.
На вирок може бути подано апеляцію до Миколаївського апеляційного суду через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1