Справа № 369/4900/20
Провадження № 4-с/369/75/20
Іменем України
09.07.2020 року
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Дубас Т.В.,
за участю секретаря Мазурик Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», суб'єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Солонько Микола Миколайович, про визнання дій приватного виконавця неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною скаргою, в якій просила суд:
визнати протиправними дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонько Миколи Миколайовича щодо накладення арешту на зарплатний рахунок в банківській установі АТ «Укрсиббанк», код ЄДРПОУ - 09807750, номер рахунку НОМЕР_1 ;
зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонько Миколу Миколайовича скасувати постанову про арешт коштів боржника від 06.02.2020 у виконавчому провадженні № 61161975 в частині накладення арешту НОМЕР_1, відкритий в банківській установі АТ «Укрсиббанк», код ЄДРПОУ - 09807750.
Свої вимоги скаржник обґрунтувала тим, що постанова приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонько Миколи Миколайовича про арешт коштів боржника від 06.02.2020 у виконавчому провадженні № 61161975 в частині накладення арешту на грошові кошти, розміщені на банківському рахунку НОМЕР_1 , відкритому в банківській установі АТ «Укрсиббанк», код ЄДРПОУ - 09807750, є протиправною, оскільки гроші, які надходять на даний зарплатний рахунок боржника є єдиним засобом її існування, без якого вона залишилася.
Ухвалою суду від 23.04.2020 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд скарги.
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Солонько Микола Миколайович до суду не прибув, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належим чином, надіслав до суду заперечення на скаргу, в якій зазначено, що викладені в скарзі обставин є необґрунтованими, у зв'язку з чим скарга не підлягає задоволенню.
Заявник та її представник в судове засідання не з'явились, представником заявника до суду подано клопотання про розгляду справи без його участі та участі заявника, скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З огляду на ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
У зв'язку з неявкою сторін та їх представників у судове засідання в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
У провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонько Миколи Миколайовича перебуває виконавче провадження № 61161975 щодо примусового виконання виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.01.2015 № 2-2948/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором від 04.04.2006 № ML-009/225/2006 в розмірі 3 310 122, 72 грн.
Постановою приватного виконавця від 04.02.2020 було відкрито виконавче провадження.
06.02.2020 приватним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою, зокрема, було накладено арешт і на грошові кошти боржника, що містяться в банківській установі АТ «Укрсиббанк», код ЄДРПОУ - 09807750.
З приписів ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Частиною 2 ст. 48 згаданого Закону визначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 цього ж Закону забороняється звернення стягнення та накладення арешту на:
- кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України;
- кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
- кошти на електронних рахунках платників акцизного податку;
- кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 21-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки";
- кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що однією з підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Частиною 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Частиною 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
З матеріалів виконавчого провадження № 61161975 вбачається, що від АТ «Укрсиббанк» на адресу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонько Миколи Миколайовича не надходило жодного повідомлення щодо цільового призначення рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 , а також постанова приватного виконавця про накладення арешту не поверталася без виконання.
Крім того, з довідки Дочірнього підприємства міжнародних експрес перевезень «ЮКРЕЙНІЕН ПАРСЕЛ СЕРВІС» вбачається, що ОСОБА_1 працює на посаді фахівця з методів розширення ринку збуту в службі продажу послуг, що вказує на те, що банківський рахунок НОМЕР_1 не є рахунком із спеціальним режимом використання, відкритим відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", відповідно статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на які
відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено заборону звернення стягнення та накладення арешту.
Приписами ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» також заборонено звернення стягнення на такі виплати як:
1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
2) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
5) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;
6) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини;
7) допомогу при усиновленні дитини;
8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
9) допомогу на дітей одиноким матерям;
10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
11) допомогу на лікування;
12) допомогу на поховання;
13) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
Стягнення не здійснюється також із сум:
1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;
4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
5) грошової допомоги, пов'язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
З огляду на викладене вбачається, що банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім'я ОСОБА_1 в банківській установі АТ «Укрсиббанк», код ЄДРПОУ - 09807750, не є рахунком зі спеціальним статусом, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необґрунтованість скарги на дії приватного виконавця.
Крім того необґрунтованими є доводи скаржника і з приводу того, що кошти, розміщені на рахунку № НОМЕР_1 є єдиним засобом існування скаржника, оскільки матеріали виконавчого провадження містять докази існування ще великої кількості рахунків скаржника та наявності на них грошових коштів, більше того, деякі з цих рахунків були відкриті після винесення постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонько Миколи Миколайовича про накладення арешту на грошові кошти боржника від 06.02.2020 у виконавчому провадженні № 61161975. Більше того, позивач не позбавлена можливості отримувати заробітну плату у інший спосіб, не на обтяжений банківський рахунок.
Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
А отже, приватний виконавець у процесі виконавчого провадження прийняв оскаржувану постанову про накладення арешту на грошові кошти боржника в межах вимог законодавства та своїх повноважень, вказівки скаржника на те, що даний рахунок є спеціальним рахунком відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження» та/або звернення стягнення на кошти, розміщені на ньому, заборонено законом, не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи, тому вимоги скаржника щодо визнання дій виконавця неправомірними та зобов'язання його скасувати постанову суд не може задовольнити.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 37, 52, 56, 59, 73 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 259-261, 447-451 ЦПК України суд,-
У задоволенні скарги ОСОБА_1 , стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», суб'єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Солонько Микола Миколайович, про визнання дій приватного виконавця неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.В.Дубас